За інформацією: Суспільне Чернівці.
Тетяна Яблонська. Малюнок з відкритих джерел
У Чернівцях на сесії міськради перейменували понад 60 вулиць та провулків. Сім вулиць назвали на честь жінок. Хто ці українські діячки та чи пов’язані вони з Буковиною – у матеріалі Суспільне Чернівці.
Вулицю Архангельську у Чернівцях перейменували на честь художниці Тетяни Яблонської.
Тетяна Яблонська. Автопортрет. Малюнок з відкритих джерел
Мисткиня народилася 1917 року у Смоленську, Росія, але більшу частину життя провела в Україні. Навчалася в Кам’янці-Подільському. Яблонська відома своїми реалістичними полотнами, що відображають побут і природу України. У багатьох творах вона наблизилася до руху нового українського мистецтва — бойчукізму.
Крім цього, деякі її картини мають елементи імпресіонізму. У 2000 році Яблонську назвали "Жінкою року" за версією Міжнародного біографічного центру у Кембриджі. А у 2001 році вона отримала звання Герой України з врученням ордену Держави.
Вулиця Балашівська у Чернівцях тепер має назву Наталії Забілої.
Наталя Забіла. Фото з архіву ЦДАМЛМ України
Наталя Забіла — це українська поетеса, письменниця і перекладачка, яка спеціалізувалася на дитячій літературі. Народилася 1903 року в Санкт-Петербурзі, більшу частину життя провела в Україні. Її твори, зокрема вірші, казки та оповідання, стали улюбленими серед дітей і батьків.
Серед найвідоміших дитячих казок, які вона уклала: "Стояла собі хатка", "Рукавичка", "Лисиця та рак", "Зайчикова хатка", "Вовк і семеро козенят" тощо. Забіла активно перекладала твори зарубіжних авторів на українську мову. До 1947 року письменниця редагувала журнал "Барвінок".
На честь буковинки Ксенії Колотило назвали вулицю Воронезьку.
Ксенія Колотило. Фото: Енциклопедія сучасної України
Ксенія народилася на Буковині у гуцульському селі Підзахаричі в сім’ї священника-просвітителя. Вчилася в народній школі, де швидко стала відомою завдяки вишиванню. Після школи продовжила навчання в гімназії в Чернівцях. У 1935 році переїхала у Відень, де займалася вишиванням і створила осередок української народної культури.
У її збірці — понад 1000 узорів для різних виробів. Основний стиль мисткині – "малювання голкою". Від 1940-х років роботи Ксенії мали великий успіх на виставках у Європі та Україні. Її вишивки вирізняються поліхромністю, ніжним ажуром, новизною композицій і витонченою майстерністю.
Вулиця Кисловодська тепер називається ім'ям Софії Русової.
Софія Русова. Фото 1893 року з вікдритих джерел
Громадська діячка та викладачка народилася у 1856 році у селі Олешня на Чернігівщині. У 1871 році разом із сестрою відкрила перший у Києві дитячий садок. З 1874 року займалася викладанням у недільних школах. Активно брала участь в українському революційному русі. Через свою діяльність вона зазнала переслідувань і кілька разів була ув'язнена.
Русова пропагувала національне виховання та освіту, була членом Української Центральної Ради та уряду УНР. Залишила значний спадок у вигляді наукових праць і підручників, її діяльність вплинула на розвиток української освіти та культури. Русову називають однією з фундаторок фемінізму в Україні.
Вулицю Михайла Петрашевського перейменували на вулицю Віоріки Урсуляк.
Віоріка Урсуляк. Фото: elmiradornocturno
Буковинська оперна співачка мецо-сопрано народилася в селі Тисовець на Буковині у 1894 році. Музичну освіту здобула в Чернівцях та Відні. Після навчання стала солісткою Віденської опери. Урсуляк виступала на сценах багатьох європейських оперних театрів, здобувши визнання за свій винятковий голос та майстерність. Вона виконувала ролі в операх Моцарта, Верді, Пуччіні та інших відомих композиторів. Дружина директора Віденської опери Клеменса Крауса.
Вулиця Надії Бабич з’явилася на місці Саянської.
Надія Бабич. Фото: Кафедра історії та культури української мови ЧНУ ім. Ю.Федьковича
Надія Денисівна Бабич — це чернівецька мовознавиця та докторка філологічних наук. Народилася у 1943 році в селі Великий Кучурів Чернівецької області. Закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича у 1965 році, після чого працювала там професоркою кафедри історії та культури української мови.
Вона спеціалізувалася на проблемах сучасної української мови, зокрема на синтаксисі та стилістиці. Досліджувала фразеологію функціональної стилістики та культури мови. Бабич — авторка понад 200 наукових праць, включно з монографіями, підручниками та посібниками.
Вулицю і провулок Климента Тимірязєва переназвали на честь чернівецької художниці Марини Рибачук.
Марина Рибачук. Фото Ірини Болести/Шпальта
Марина народилася у 1964 році місті Донецьк. Живопису та малюнку навчалась в студії Народного художника УРСР Холоменюка Івана в Чернівцях. Членкиня Національної спілки художників України з 2010 року.
Марина жила та працювала в Чернівцях. Була учасницею численних всеукраїнських та міжнародних виставок. Постійна тема її творчості – архітектурний пейзаж старовинних міст Західної України, насамперед міста Чернівці. Художниця використовувала техніку олійного живопису, експериментувала в офорті та левкасі.
Про перейменування вулиць
На Буковині перейменували усі вулиці, назви яких пов'язані з СРСР чи Російською імперією. Понад 250 з них – розпорядженням начальника ОВА, бо громади не зробили цього самостійно.
Зараз у громадах мають оновити інформацію про назви вулиць в реєстрах. Опісля комісія повторно проаналізує перелік вулиці, аби пересвідчитися, чи не залишилося назв, пов'язаних з радянським минулим.
Однак роботу обласної топонімічної комісії планують продовжити – хочуть рекомендувати громадам скорегувати деякі назви.
Читати ще
Читати ще Вже без Гагаріна та Колгоспної: на Буковині перейменували усі вулиці, назви яких пов’язані з СРСР чи Російською імперією
Читати ще Першотравнева тепер Дюссельдорфська: у Чернівецькій громаді перейменували понад 60 вулиць
Читати ще “Пушкін і Толстой стали подразниками”. Як у Чернівцях перейменовують вулиці — інтерв’ю з історикинею
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected].
