-
Фото Tоday,ua
В Європі зафіксували спалах небезпечної хвороби. Це захворювання вражало людей ще в епоху середньовіччя, “викошуючи” цілі міста. Хворі, вражені цією недугою, вважалися патологічними грішниками і утримувались в ізольованих закладах. Їх фактично викреслювали із суспільного життя. Йдеться про лепру (проказу).
Два випадки цього захворювання виявлені у Румунії, повідомляє Reuters. Останній випадок лепри в цій країні був зафіксований понад 40 років тому, цитує Today.ua
Саме таке захворювання було діагностовано у двох масажисток СПА-центру у місті Клуж-Напока. Обидві жінки дуже молоді (21 і 25 років), і обидві не є корінними румунками, а прибули з Індонезії. Як стало відомо, одна з них нещодавно повернулася з Азії. Перевірка показала, що в її матері також є ознаки цього захворювання. Зараз лікарі перевіряють людей, з якими вони близько контактували, на наявність симптомів прокази.
Обидві носійки захворювання вже госпіталізовані та проходить курс лікування. До речі, ще до середини 20 століття ця хвороба вважалась невиліковною. І хоч вона дуже рідко призводила до летальних наслідків, та все ж у запущених випадках вона ставала причиною каліцтв, не кажучи вже про разючі зміни у зовнішності хворого.
Зокрема, у хворих на лепру спостерігаються такі наслідки хвороби:
- плями на шкірі зі зміненою чутливістю та пігментацією (здебільшого світліші);
- ущільнення та вузлики на шкірі;
- оніміння кінцівок;
- слабкість м’язів;
- можливі ураження очей, брів, вій, носа, що призводить до їх втрати;
- деформацій пальців;
- утворення виразок.
В окремих особливо запущених випадках може настати навіть сліпота хворого.
Збудник захворювання — мікобактерії Mycobacterium leprae і Mycobacterium lepromatosis, які передаються від хворого до здорового контактним шляхом. Але для цього потрібен тривалий і тісний контакт. Наприклад, спільне проживання.
Симптоми прокази
Медики виділяють такі симптоми цієї недуги:
- поява плям на шкірі;
- зниження або втрата чутливості;
- поколювання та оніміння;
- запалення периферійних нервів;
- м’язова слабкість та обмеження рухливості;
- деформації кінцівок;
- носові кровотечі;
- ураження очей, включно з кератитом.
У середньовіччя це захворювання було невиліковним та вважалося божою карою за гріхи Цей міф активно підтримувався церквою. Тому хворих на проказу ізолювали у спеціальних закладах — лепрозоріях. Та оскільки лікування від цієї недуги не було, то вони там фактично перебували у повній ізоляції.
Зараз, на щастя, ця хвороба повністю виліковна. І якщо хворий вчасно звернувся до лікарів, то вона фактично не залишає після себе наслідків. Але підступність цього захворювання в тому, що його інкубаційний період (без будь-яких проявів хвороби) може становити від 1 до 20 років (у середньому 5 років), йдеться у публікації.
