Сльози й квіти об’єднали родини загиблих на війні буковинців. Захід пам’яті й шани провели на найбільшому півонієвому полі України, яке висадили в селищі Глибока.
Мати героя Юлія Боднарюк поправляє волосся, яке куйовдить вітер, під чорну хустину. У руках видніється білий носовичок, яким жінка час від часу витирає сльози.
Вона присіла на стілець, вдивляючись у різнобарв’я. Тисячі кущів півоній перед очима.
Мати героя Юлія Боднарюк
“На душі – скорбота. Мушу взяти себе в руки. Лише тоді говоритиму”, – каже пані Юлія, реагуючи на моє вітання. Протерши очі, каже: “Три місяці, як ми осиротіли. Мій син Юрій Боднарюк загинув під час мінометного обстрілу під Бахмутом. Тому я тут. Як мати героя. Хоча батькам не належить хвалитися дітьми й називати їх героями. Та про нього говорять його вчинки”.
Юрій Боднарюк – доброволець. З перших днів війни був на передовій ліній фронту.
“Звільняв Бучу, відбивав Житомирську трасу. Тримав позиції під Бахмутом, – каже мати. – В ніч напередодні його загибелі мій син мені наснився серед різнобарв’я квітів. У тому сні йому вже було добре. А це недавно приснився колезі по роботі й зауважив, щоб ми не плакали”.
Понад усе син-герой пані Юлії любив магнолії та саме півонії.
– У ніч перед тим, як Юрія мали привезти з війни, перед нашим будинком зацвіла магнолія. Лише за одну ніч, – каже Юлія Боднарюк. – А ще він обожнював півонії… Сьогодні я саме тут, щоби вибрати найкращі сорти й посадити півонії на могилі сина.
Родичі загиблих військових зайняли затишну локацію під навісом. Якраз почав моросити дощ.
Дружина Героя Іловайська Валентина Радчук одягнула вишиванку, оздоблену чорними нитками. Намагаючись стримати сльози, розповіла, що понесе півонії на кладовище до чоловіка.
Виступає дружина Героя Іловайська Валентина Радчук
– Впевнена, що кожна й кожен з нас – родичів наших найдорожчих, підуть сьогодні на кладовище, – зауважила вдова героя. – Ми понесемо їм півонії… Дуже важко. Та ми маємо триматися задля пам’яті про наших рідних та заради перемоги.
Митці Буковини для родичів загиблих виконували пісні й декламували вірші. А співорганізатор заходу Богдан Хмельницький подарував кожній із жінок живі півонії, пообіцявши, як представник молодого покоління, що самопожертва героїв не буде даремною.
Співорганізатор заходу Богдан Хмельницький подарував кожній із жінок живі півонії
У подарунок від організаторів родичі героїв отримали також саджанці півоній – для квітників пам’яті.
“Ми чудово розуміємо, що на кожній квітці нашої української землі наче написано: “Вдячність ЗСУ”, – зауважила Олена Рєпіна, співорганізаторка заходів на півонієвому полі. – Найзворушливіший момент – зустріч із родинами загиблих героїв. Сьогодні відзначаємо свято Трійці. Багато хто буде на могилах своїх дорогих людей. А ми хочемо засвідчити велику повагу суспільства, підтримку. Нашу шану.
Марина КОРПАН, журналістка
Спеціально для БукІнфо (с)
Світлини авторки
