-
Фото Укрінформ
Невеличка хатина посеред гір, усередині якої є елементарні зручності: ліжко, пічка, яку можна розпалити за потреби, вода, чайник, кілька чашок та інших елементів посуду тощо. А довкола – тиша і мальовничі краєвиди. І скористатися цим за символічну плату може кожен мандрівник. Такі перші туристичні притулки відкрили в Конятинській громаді Чернівецької області. Тут намагаються популяризувати гірські маршрути, які мають не дуже великий попит у туристів.
І першим кроком у цьому напрямі стало запрошення на оглядини буковинських журналістів та блогерів. Серед них був і кореспондент Укрінформу.
НАВЧАННЯ У НАЙВИЩІЙ ШКОЛІ
Конятинська громада є однією із чотирьох гірських громад Буковини, які мають особливий статус та отримують додаткові кошти з держбюджету. Зокрема, у бюджеті на 2025 рік на підтримку Конятинської громади заклали шість мільйонів гривень.
Цього року тут вирішили зосередити зусилля на розвиткові туризму та залученні потенційного прибутку від мандрівників. Окрім мальовничих гірських краєвидів, місцеві гуцули готові запропонувати туристам смачні й ситні страви, кінні та джипові прогулянки, збирання ягід, грибів, залежно від сезону, а віднедавна і можливість зупинитися на ночівлю в нових туристичних притулках. Але про все по черзі.
Добратися до Конятинської громади із Чернівців досить просто. Більшість шляху асфальтовано. Коли ж із траси Р-62 звертаємо ліворуч, починаємо їхати повільніше гравійною дорогою. До географічного центру громади села Самакова потрібно проїхати близько 20 кілометрів.
Зупиняємось біля місцевої школи якраз перед початком навчального процесу. До закладу поволі сходяться діти різного віку: від першачків до старшокласників. Хтось піднімається з нижньої частини села, інші спускаються з гір. Усі зустрічні діти чемно вітаються з нами. Про себе зауважую, що навіть найменші школярі йдуть на навчання самостійно, без супроводу дорослих.
Олексій Скрипчук
Нас зустрів голова Конятинської громади Олексій Скрипчук. Спочатку провів невеличку екскурсію територією освітнього закладу. Самаківська гімназія є найвищою школою у Чернівецькій області. Вона розташована на висоті приблизно 870 метрів над рівнем моря.
Поряд зі школою – двоповерхове приміщення. Тут на першому поверсі розташований спортзал, в якому працюють різні спортивні секції. Зараз діти займаються боротьбою. А на другому поверсі облаштували перший туристичний притулок у громаді. Тут є кілька кімнат, в яких можуть зупинятися мандрівники. Загалом притулок розрахований щонайбільше на 24 ліжко-місця. У кімнатах є пічне опалення, кілька двоповерхових ліжок, інші меблі. За словами голови громади, тут часто зупиняються спортсмени, які проводять спортивні збори.
– Не так давно ми тут також розміщали ветеранів, які приїхали до нас із Харківщини в рамках проєкту «Мандротерапія». Тут – усі умови для проживання: підведена вода, є душ, туалет, електрика. Через дорогу від школи – магазин, а на другому поверсі – кафе. Там можна смачно поїсти за невелику плату, – каже Олексій Скрипчук.
Він зізнається, що використання цього приміщення спочатку задумувалося суто для спортсменів, які проводять міжобласні збори та спортивні табори. Та ці заходи відбуваються не так часто, а приміщення простоюють. Тому вирішили дозволяти туристам також їх використовувати. Для цього розробили прейскурант цін, тож кожен охочий може сплатити за проживання у притулку невеличку плату на благодійний рахунок гімназії чи громадської організації. Кошти планують використовувати для покращення умов проживання дітей та матеріальної бази місцевої школи.
ЗБУДУЮТЬ ПРИТУЛОК НА ПАМ’ЯТЬ ПРО ГЕРОЯ
Після відвідин першого туристичного притулку йдемо через дорогу до приватного підприємця. Тут є магазин, а на другому поверсі працює місцеве кафе. Звернув увагу, що на дверях крамниці – наліпка про можливість безконтактної оплати за послуги. Гадаю, що для сучасних туристів це досить важлива потреба.
У кафе нас пригощають чаєм із гірських трав і млинцями. Трохи чекаємо на ще одного джипа, щоб поїхати до наступного притулку на хребті Максимець. Звичайним автомобілем туди не дістатися. Та місцеві готові допомагати мандрівникам із доїздом. Обіцяють, що ціни за проїзд точно будуть нижчими, ніж у сусідніх туристично популярних громадах Верховинського району Прикарпаття.
По дорозі на гору робимо кілька зупинок на цікавих оглядових майданчиках. На одному з них погода дає змогу чітко побачити майже весь Чорногірський хребет разом із засніженою Говерлою. Далі заїжджаємо на полонину Морозівка. Тут уже наступного року влада обіцяє збудувати ще один туристичний притулок.
Михайло Хмелевський
– Минулого року на цьому місці ми з керівником громади заклали символічний камінь для будівництва туристичного притулку. Його буде названо на честь одного з найвідоміших туристів та альпіністів Буковини Віталія Марчука. Це був наш друг, який, на жаль, загинув на російсько-українській війні у 2023 році. Ми вирішили на його пам’ять збудувати туристичний притулок. Ділянка уже розрівняна, частину матеріалів для спорудження завезли і сподіваюся, що навесні 2026 року збудуємо.
Вважаю, що це дасть поштовх для туристичного розвитку Конятинської громади, для збільшення потоку туристів. Адже, на мою думку, це одна з найбільш недооцінених громад області за красою. Туристів тут майже немає, і в цих горах збереглася максимально автентична природа, – розповів начальник управління інвестиційної політики та туризму Чернівецької ОВА Михайло Хмелевський.
За його словами, Конятинська громада також славиться виробництвом автентичних сирів: копчених, солених, солодких, на різноманітних травах та ін.
ОГЛЯДОВІ ГОЙДАЛКИ ЯК ДОДАТОК ДО ПРИТУЛКУ
Неподалік від цього місця, на хребті Максимець, розташований приватний туристичний притулок. Це огороджений парканом дерев’яний будиночок із бічними верандами та синьо-жовтим дахом. Біля будинку – дерев’яний столик із лавицями. Перед парканом нашу увагу привертає незвична кругова гойдалка. Для тих, хто на ній катається, відкривається гарний оглядовий майданчик.
Позаду хатини розміщена класична панорамна гойдалка. Її висота сягає 15,5 метра. За словами власника будівлі, на сьогодні це найвища оглядова гойдалка не лише в Україні, а й у всій Європі. Ще звертаю увагу, що по периметру усього паркана, на будівлі, на гойдалках розвіваються по два прапори – синьо-жовтий та червоно-чорний.
Ілля Косован
Збудував цей притулок місцевий підприємець, ветеран російсько-української війни Юрій Федорчук. Чоловік не багатослівний, тож просить про це місце розповісти свого друга – волонтера, депутата Чернівецької облради Іллю Косована. Він спочатку проводить нам невеличку екскурсію приміщеннями притулку. Розповідає про бойові звитяги власника та його побратимів на фронті, показуючи різні фотознімки. Усередині стіни і стеля обклеєні фотографіями та атрибутикою підрозділу, в якому служив Юрій Федорчук.
– Ми з Юрою родом з одного села, разом до школи ходили. Після початку війни у 2014 році я став волонтером. Потім Юра пішов на війну, і ми досі возимо допомогу його побратимам, – розповідає Ілля Косован.
За його словами, колись на місці зведеного нині притулку був сільський клуб. А неподалік від нього – сироварня. Туди звозили свою продукцію з кількох сусідніх полонин, де люди тримали овець та корів.
– Згодом усе це виробництво занепало, приміщення пустували. Лише нещодавно місцеві підприємці потрохи почали відновлювати тут життя. Зокрема, тепер відновили роботу кілька стаєнь (приміщень для худоби, – ред.), деякі місцеві підприємці та лісництво збудували по будиночку. І так само Юрій Юрійович вирішив тут облаштувати місце для військових. Щоб вони могли собі приїхати на кілька днів на ротацію чи у відпустку для відновлення та оздоровлення, – пояснює волонтер.
Потім власники вирішили розширити можливості цього притулку і пропонують скористатися ним також звичайним туристам. У планах місцевої влади – будівництво ще кількох притулків до гори Томнатик. Отже, хочуть зробити придатним до мандрування один із найдовших і найгарніших маршрутів в Україні: від села Самакова до гори Томнатик протяжністю 31 кілометр.
Володимир Дячук
За словами начальника гірської пошуково-рятувальної групи у Чернівецькій області Володимира Дячука, відкриття у горах таких притулків допоможе рятувальникам виявляти заблукалих туристів.
– Під час наших профілактичних робіт ми обходимо зону відповідальності гірських районів і на своїх картах позначаємо нові будівлі чи інші орієнтири. І буває багато випадків, коли під час пошуку заблукалих туристів ці орієнтири стають нам у пригоді. Найчастіше такі туристичні притулки зводять на маршрутах тривалістю понад день. І що більше з’являтиметься будівель, у яких турист може зігрітися й перепочити, то популярнішими ці маршрути ставатимуть, і головне – безпечнішими, – вважає головний гірський рятувальник Буковини.
Віталій ОЛІЙНИК, Укрінформ
Фото й відео автора
