-
Спецпредставник путіна Кіріл Дмітрієв під час візиту до США. Фото: Скриншот відео
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Метання на межі істерики у виконанні товариша Дмитрієва вказують, що в Росії не всі в екстазі від введення цілющих санкцій США. Запишемо диспозицію.
• 1 •
У чому полягає фундаментальна складність ситуації? У тому, що варіанти, які озвучують росіяни, на даний момент завідомо тупикові в їхній ж логіці. Це означає, що швидкого виходу немає. Для виходу з тупика знадобляться якісь катаклізми, здатні перевернути дошку в ту чи іншу сторону.
Товариш Лавров днями описав бачення росіян так: зупинка по лінії фронту неможлива, тому що під контролем «нацистів» залишиться занадто велика територія. З чого випливає, що в російській логіці треба або замінити «нацистів» ненацистами. Або залишити «нацистам» територію поменше.
• 2 •
Що у нас теоретично із заміною? Згідно з усіма опитуваннями (українськими, американськими, російськими), на зміну «нацистському режиму» Зеленського можуть прийти ліберал-пацифісти Залужного або соціал-гуманісти Буданова. Обидві угруповання – суцільно русофіли. Навіть не беруся сказати, яка більша.
Тобто, якщо вибори будуть приблизно в цих же межах, то Росії вони нічого не дають. І як би не старався товариш Медведчук, у Кремлі це розуміють. Путін може скільки завгодно хотіти «всю Україну», як каже товариш Трамп, але політично це завдання точно не вирішується. Так що ж? Навіщо Лавров це випалив?
• 3 •
Що у нас з територією? «Менше» – не означає гіпотетичний контроль РФ над руїнами Покровська, Куп’янська або навіть Краматорська. Бажання РФ – як мінімум весь Лівий берег з Одесою і Миколаєвом.
Якщо взяти до уваги мінімальні прагматично обґрунтовані апетити росіян, то через призму вирішення водних проблем їх влаштує лінія розмежування мінімум по Ворсклі. Плюс Одеса, Миколаїв і правобережні частини Херсонщини із Запоріжжям. Все, що менше – не є закінченою формою.
Але якщо зайти у цю логіку, від України залишиться куций обрубок. Відразу ж почнуться голосіння, що не можна залишати «нацистам» Київ і т.д. Питається, а з чого раптом? Ситуація настільки погана на фронті або в тилу? Точно ні. Тобто, висловлювання товариша Лаврова мають сенс тільки в альтернативній реальності.
Американцям і європейцям вже донесли цю думку. Вони розсердилися. Тому що Лавров точно не ідіот. Але грубо намагається зробити ідіотами західних партнерів. А це прикро.
• 4 •
Судячи з коментарів перших осіб РФ і загального настрою, Кремль розраховує, що альтернативна реальність виникне після варварських обстрілів українських міст, знищення Росією системи життєзабезпечення (електрики, води, каналізації, логістики…). А також – обвалу фронту на декількох ділянках.
Що з цим? Фахівці-енергетики кажуть, що домогтися повного обвалення енергосистеми практично неможливо. Як мінімум, для цього доведеться наносити масові удари по підстанціях і розподільних мережах АЕС. Що є ризикованим у всіх відношеннях.
Тобто, ситуація буде дуже складною, але світло-вода в мегаполісах будуть періодично з’являтися, можна буде дотерпіти. Найвужчий момент – ситуація може бути дуже різною між енергетично профіцитним заходом і енергетично дефіцитним сходом. Якщо РФ зможе пошкодити енергетичну логістику через Дніпро, соціальні наслідки на сході будуть особливо важкими. Що відіб’ється на настроях людей і стійкості військ.
На це важливо звернути особливу увагу. Не варто плутати. Може значно зрости попит на швидке припинення вогню, що категорично не означає зростання «проросійських настроїв». Швидше навпаки. У ситуації, близькій до відчаю, люди точно не почнуть любити Росію більше і точно не забудуть знущань.
Оперативно потрібні програми підтримки найбільш вразливих. Пункти обігріву. Соцслужби, які просто будуть здійснювати обходи. Вузьке місце у багатьох – ліки. Ще є трохи часу, щоб пройтись по найбільш проблемних моментах і запросити допомогу. Точно буде важко. Однак поки немає підстав вважати, що тил обрушиться. Треба напружитися, щоб мінімізувати збитки.
• 5 •
Що стосується фронту. Проблеми – загальновідомі. Зведення читаємо у Костянтина Машовця. Загальний контекст я описував. У 2025 році у росіян було два стратегічні завдання: заблокувати поставки західної зброї та не допустити посилення санкцій. Обидва провалені.
Зброя десь з травня розблокована. Що виключає військове рішення при розумних витратах. Будь-яка кампанія росіян буде йти не за планом. Наприклад. Очевидним наміром роскомандування на літо-осінь було створення умов, щоб зимову кампанію росармія починала з міст. Для цього планувалося змусити українські війська до відступу (під загрозою оточення) з Покровська, Костянтинівки, Дружківки, Куп’янська тощо. Щоб росіяни опинилися в більш-менш цілих містах, а наші – в полі.
Тактичні успіхи у росармії є, але явно гірші за план. Виснаження і втома в українській армії величезні. Однак РФ несе великі втрати і не може навіть близько реалізувати перевагу в живій силі і не-дронах. Дрони багато що зрівнюють, наші демонструють надзвичайну майстерність. Тобто, для успіху російського задуму в альтернативній реальності має збігтися багато негативних факторів.
Якщо тил впаде, то… А якщо ні? Якщо фронт трісне, то… А якщо ні? Все даремно, виходить.
• 6 •
Тепер додамо вишеньку. Санкції проти «Лукойла» і «Роснефти» – це кілька місяців накопичувального ефекту, миттєво нічого не буде. РФ в цей період спробує адаптуватися всередині. Але.
Товариш Трамп з інтервалом в півдня сказав таке:
- Вчитися на «Томагавки» – 6 місяців;
- Путін добре себе почуває на тлі санкцій? Побачимо через 6 місяців.
Конспірологічна картина дуже струнка. Пару тижнів тому ефір заполонили умовні «Томагавки». У перекладі на мову реалполітики Трамп говорив буквально наступне: я розглядаю можливість знищення експортних артерій РФ через Балтику і Чорне море, обмірковую політичне рішення, тому що мені набридли ці петляння.
Перед зустріччю із Зеленським Трампу зателефонував Путін, очевидно, з вмовляннями не приймати політичне рішення про знищення росекспорту. Трамп сказав: ну, давай зустрінемося і щось вирішимо. Путін грубо наплював на Трампа. Трамп ввів санкції. По суті, почався зворотний відлік у тій логіці, про яку я писав пару днів тому.
Санкції проти нафтових гігантів сприятимуть зниженню частки російської нафти на світовому ринку (Путін особисто вибіг в ефір з криками, скільки РФ робить для світового паливного балансу, мовляв, не треба руйнувати. Тобто, підтвердив гіпотезу).
Чим менша російська частка – тим вища ймовірність розгрому портів з нафтоперевалкою. Бо від випадання російської нафти вже не буде шоку. Як – це другорядні деталі. Знаєте, що найстрашніше для росіян?
Навіть у разі якихось катаклізмів з Україною, їхній нафті буде вкрай складно відновити позиції. Для Росії все котиться в руслі «нафта в обмін на продовольство». Це – запрограмований результат. Потрібні якісь радикальні заходи, щоб зламати цей сценарій…
• 7 •
Для нас ситуація не безвихідна, але варто тверезо оцінювати ризики. Станом на зараз все виглядає так, що Путін готується зайти ще на один військовий цикл – приблизно до квітня. Попереду – зима, яка стане справжнім випробуванням.
Щоб повернути контроль над ситуацією, Кремль може влаштувати щось зовсім нелюдське. Принципове рішення про припинення вогню не буде прийнято без позиції Китаю. А про неї ми дізнаємося через тиждень або пізніше.
Пєсков уже сказав, що «переговорна пауза занадто затягнулася», звинувативши Україну у небажанні вести діалог. Тобто, Кремль спробував розіграти Трампа, злякався результату і намагається відповзати. Дуже по-гегемоністськи.
Персональна сторінка у Фейсбук
Переклад “Главкома” (с)
ДО РЕЧІ
Москва намагається використати приїзд глави Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) Кіріла Дмітрієва до США для поширення кремлівських наративів в інформаційному просторі Сполучених Штатів.
Про це йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW) за 25 жовтня, пише NV.
Дмитрієв дав низку інтерв’ю американським медіа, а його візит відбувається на тлі запроваджених Америкою санкцій проти російських нафтових компаній, повідомлень про дозвіл США Києву наносити далекобійні удари територією РФ і дебатів щодо поставок Україні крилатих ракет Tomahawk, зазначили в ISW.
Аналітики зазначають, що відправлення Кремлем Дмитрієва для проведення престуру по США свідчить про те, що «Росія стривожена» наслідками такої політики США. Кремлівські чиновники останніми тижнями намагалися применшити вплив західних санкцій на економіку РФ і наслідки українських далекобійних ударів. Ці наративи Дмитрієв повторював у своїх інтерв’ю під час візиту.
У звіті також вказується, що Дмитрієв фактично визнав, що Україна пішла на компроміси у своїй переговорній позиції й водночас підтвердив, що максималістські вимоги РФ не змінилися. Так, спецпосланець російського диктатора Володимира Путіна визнав, що Київ змінив свою переговорну позицію і запропонував компроміси, погодившись на припинення вогню вздовж її нинішніх ліній фронту. Він також заявив, що Москва прагне «остаточного вирішення» війни, щоб уникнути її відновлення — аналогічні формулювання, які Кремль озвучував, кажучи про вимогу РФ, щоб будь-яке мирне врегулювання враховувало нібито «першопричини» війни проти України.
Кремль використовує наратив про «корінні причини», щоб вимагати заміни нинішньої української влади на російський маріонетковий уряд, а також зобов’язання України дотримуватися нейтралітету і скасування політики відкритих дверей НАТО, йдеться у звіті.
Заяви Дмитрієва та інших чиновників Кремля є відсиланням до давніх російських вимог до НАТО та України, що датуються груднем 2021 року і лютим 2022 року, резюмували в ISW.
Глава Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв прибув до Сполучених Штатів для «офіційних» переговорів 24 жовтня. Цей візит відбувся всього через кілька днів після того, як американський президент Дональд Трамп оголосив про нові санкції проти РФ.
Як зазначав CNN, візит глави РФПІ відбувається на тлі дедалі більшого розчарування Вашингтона через відмову Кремля припинити війну в Україні, а також після того, як американський президент скасував запланований саміт із російським диктатором Володимиром Путіним.
