У соціальних мережах набуло розголосу відеозвернення до Чернівецької ОВА підприємця Володимира Садика з Сторожинця, який з початку повномасштабної війни разом з однодумцями виготовляє баггі «Vols» для українських захисників.
У знаменитого нині на всю Україну буковинця, у якого спецавтівки замовляє навіть Сергій Притула, накипіло: їхнє службове авто, завантажене деталями для евакуаційних баггі, зупинили представники ТЦК і намагались затримати працівників виробництва, бо у них немає броні, тож вони, мовляв, придатні до військової служби.
У відео, поширеному у соцмережах, Володимир Садик наголошує, що бойові машини «Vols», окрім нього, виготовляють лише 5 майстрів: «Невже так важко дати їм якийсь офіційний документ, щоб не перешкоджати діяльності такого важливого у час війни підприємства?!»
«Представники Чернівецької ОВА свого часу були у нас на виробництві і бачили, як ми виготовляємо одне з найефективніших військових авто для евакуації та комунікації ЗСУ. Замість того, щоб держава посприяла у виробництві таких баггі або за два з половиною роки війни створила б аналоги такого підприємства з більш масовим обсягом виробництва, вона ще й кладе «палки у колеса»! Чому бронь мають чиновники, які перекладають у своїх кабінетах папірці, а ті, хто напряму допомагає військовим, мають стикатися з такими неприємностями?, – йдеться у зверненні.
Переглянути цей допис в Instagram
Кореспондентка «БукІнфо» зателефонувала до Володимира Садика і він розповів їй, що подібні випадки з представниками ТЦК траплялися вже не вперше.
– До цього часу нас зупиняли на блок-постах по всій Україні, але, оглянувши транспортний засіб, який перевозив баггі чи деталі до них, як правило, бажали подальших успіхів у виробництві (особливо, якщо на посту ми зустрічали колишніх військових), – зауважив Володимир Садик.
– Цього разу нас зупинили у Кам’яній, і розмова виявилася не такою приємною… Опісля оприлюднення та розголосу відеозвернення до Чернівецької ОВА, мені зателефонували з обласної військової адміністрації і пообіцяли допомогти уникнути таких конфліктних ситуацій у майбутньому. Зокрема, пообіцяли надати офіційного листа з проханням до ТЦК відтермінувати на певний період мобілізацію майстрів баггі «Vols» (а їх, нагадаю, лише п’ять, окрім мене, і вони тут працюють з першого дня повномасштабної війни).
Також мені пообіцяли допомогти з деякими бюрократичними моментами – оформленням відповідної документації для офіційного бронювання працівників на виробництві. Справа в тому, що навесні ми вирішили сертифікувати на державному рівні наш виріб – військове баггі «Vols». Для цього подали проект на кодифікацію у Міністерство оборони України. Я постійно телефонував, поцікавився, які мені потрібно зробити наступні кроки: перелік документів, порядок їх заповнення тощо. Водночас, чув у відповідь, що серед автотранспорту такого типу ще ніхто не подавав документи на кодифікацію, тож вони самі не знають, що й до чого.
Володимир Садик каже, що не впевнений, чи його не навмисно «футболили» стільки часу. Адже, як з’ясувалося згодом, кодифікацію на схожий виріб вже здобув один киянин, який свій транспортний засіб виготовив лише в одиничному екземплярі і ще жодного такого авто не надав для потреб ЗСУ.
З ним Володимир Садик був особисто знайомий, коли брав участь у тестуванні такого автотранспорту, яке проводило Міністерство оборони навесні минулого року під Києвом. Тоді баггі сторожинецьких майстрів перевершило усіх учасників і не лише показали найкращі результати з прохідності, комунікації та евакуації пасажирів, але й допомагало іншим автівкам виїхати з місць, де ті забуксували і не впоралися з керуванням.
– Напередодні три дні лив дощ і на полігоні, де відбувався захід, були вкрай несприятливі умови, – розповів Володимир Садик. – Тож, з 11 виробників зі значними зусиллями виконали усі поставлені завдання лише троє. А ми ще й спромоглися допомогти іншим… Одну машину ми на своєму баггі двічі (!) витягали, тож в результаті вона не справилася з жодним завданням (ні з підвозом бойових комплектів, ні з евакуацією поранених). Яким же було моє здивування та обурення, коли з’ясувалося, що власнику того автотранспорту, єдиному в Україні, вдалося закодифікувати свій виріб у Міністерстві оборони України (!). А в нас «паперова тяганина» триває досі…
Наразі умільці зі Сторожинця щукають вихід для того, що отримати сертифікацію на свій виріб, і вже підготували документи, щоб подати заявку у Черкаський інститут техніки. Можливо, таким чином питання зрушиться «з мертвої точки». Після цього вони мають намір вимагати визнання на державному рівні свого підприємства, як «критично важливе» під час війни і офіційного бронювання усіх працевлаштованих майстрів.
ДО РЕЧІ:
З початку повномасштабної війни Володимир Садик та його колеги по цеху виготовили вже 155 військових баггі «Vols», які нині служать у наших захисників на передовій. Окрім них, ще чотири вони виготовили за власний рахунок. Також сторожинецькі майстри за свій кошт купують усі деталі для ремонту баггі, які знаходяться на передовій, та ремонтують їх.
– А так, як баггі знаходяться на передовій і нерідко потрапляють на міни, чи їх уражають FPV-дрони, то досить часто потрібно проводити дороговартісний капітальний ремонт цього транспорту із заміною двигуна та інших деталей, – зауважує Володимир Садик.
Олеся КОСТАШЕК, журналістка, Сторожинець
Спеціально для БукІнфо (с)
Фото з архіву сайту та з відкритих джерел
Сергій Притула купив у підприємця з Буковини 10 баггі, їх відправлять українським військовим на фронт. Гроші для купівлі машин волонтер зібрав під час трансляції Євробачення
Про це у травні 2022 року Сергій Притула повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Відомо, що у кінці березня 2022 року фонд Притули придбав два багі для потреб військових. Назвали їх “Петлюра” і “Коновалець”.
“Перший пішов служити у 72, другий у 93. І “чорні запорожці” і “холодноярці” протестували апарати у самих, що не є, бойових умовах. Дали зворотній зв‘язок, сказали, що багі – вогонь! Ну і потім діло техніки: прокоментував фінал Євробачення у твітері, люди за час ефіру накидали грошей і ми замовили у виробника ще 10 баггі”, – зазначає волонтер.
Баггі виготовляє підприємець з Буковини Володимир Садик.
“Що найприємніше, так це те, що нам не доводиться купувати їх закордоном, а гроші працюють тут, в Україні, на Буковині”, – наголошує Притула.
