-
Фото ілюстративне
Українці активно користуються міжнародними маркетплейсами eBay, Aliexpress, а віднедавна – ще й Temu. Це не дивно, адже товари, які там продаються, суттєво дешевші, ніж у магазинах усередині країни. Ця економія сповна перекриває незручності у вигляді тривалого часу очікування на посилку з-за кордону.
Пропонуємо вашій увазі аналітичний матеріал “Економічної правди” на цю тему.
Економити кошти українцям допомагає пільга: на посилки з-за кордону вартістю до 150 євро не нараховуються податок на додану вартість (ПДВ) і мито. Саме ця пільга опинилася під прицілом Міністерства фінансів у липні 2024 року, коли воно оприлюднило перші плани підвищення податків для покриття потреб оборони.
Під час їх обговорення від скасування пільги для міжнародних посилок наразі відмовилися, проте уряд і депутати не забули про неї. Питання не лише в намірах зібрати додаткові кілька мільярдів гривень з покупок українців на закордонних майданчиках, а й у виживанні низки секторів вітчизняної економіки.
Чому влада хоче скасувати безподаткове ввезення міжнародних посилок?
Нескасована пільга
Наразі придбаний на іноземних маркетплейсах товар вартістю до 150 євро потрапляє в Україну без сплати ПДВ (20% від ціни) та мита (близько 10%). Для посилок, вартість яких перевищує цей ліміт, податки нараховуються на суму перевищення: для посилки вартістю 200 євро податки слід сплатити з 50 євро.
Цю пільгу не раз хотіли скасувати або хоча б змінити. Востаннє про таку спробу стало відомо в липні, коли Мінфін оприлюднив план підвищення податків.
Відомство пропонувало скасувати пільгу і зробити виняток для некомерційних посилок, наприклад, подарунків від родичів, які пересилаються з-за кордону. Для них ПДВ пропонували нараховувати, починаючи з ціни 45 євро.
За розрахунками Мінфіну, ця ініціатива мала забезпечити бюджет 3 млрд грн у вересні-грудні, а весь план збільшення податків – 125 млрд грн. Проте під час обговорення проєкту закладені в ньому надходження зменшилися до 30 млрд грн, а від скасування пільги для міжнародних посилок вирішили відмовитися.
Як пояснював голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, з плану підвищення податків вирішили прибрати всі пропозиції, які мали “занадто незначний фіскальний ефект”. Депутати залишили в проєкті лише ті норми, які можуть принести суттєві надходження, зокрема підвищення військового збору з доходів громадян.
Проте навіть для обмеженого підвищення податків у залі парламенту забракло голосів. За даними співрозмовників ЕП в профільному комітеті, наступну спробу підвищення податків уряд та депутати зроблять до 20 вересня. Найімовірніше, питання посилок у новому плані податкових змін не буде, але лише в ньому.
Вільний ринок чи неринкова пільга
Ідея скасувати пільги для міжнародних посилок ніколи не тішила громадян. Це й не дивно, адже інколи товари на іноземних майданчиках коштують у рази дешевше, ніж в Україні. Крім економії на податках за пересилання посилки, покупець може зекономити на націнках, які встановлюють офіційні дилери, пояснює старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.
“Конкуренція спотворена практикою “авторизованих дилерів”, яким власник бренду дає великі оптові знижки і вимагає тримати монопольну ціну, а з маржі оплачувати рекламу. Від того, що покупець може заощадити, а “дилер” не отримує надприбутку, ринкова справедливість тільки перемагає”, – вважає він.
Проте така ситуація характерна не для всіх товарів, а лише для брендованого одягу чи гаджетів. Натомість виробники більшості товарів з китайських Temu чи Aliexpress завойовують клієнтів доступністю, яка позначається на якості товарів.
Саме на китайські маркетплейси скаржаться українські підприємці. Деякі з них непублічно кажуть, що можуть не витримати конкуренції і збанкрутувати.
“Я спілкувався з бізнесом і чув жахливі речі, що в нас до кінця 2025 року не буде ритейлу. Rozetka не буде, не буде бізнесу, який створює робочі місяця і сплачує податки, бо прийдуть китайці”, – заявив Гетманцев.
Не дивно, що скасування пільги для міжнародних посилок – чи не єдина норма з податкового законопроєкту, яку відкрито підтримували найбільші бізнес-асоціації.
“Звільнення міжнародних посилок від податків призводить до втрат надходжень до держбюджету в межах 7-9 млрд грн на рік, створює нерівні умови між національними та міжнародними операторами електронної комерції, вітчизняними та іноземними виробниками”, – ідеться в заяві Української ради бізнесу, яка об’єднує 117 бізнес-асоціацій країни.
Чи не найбільше нарікань в українських компаній – на маркетплейс Temu, який вкладає мільйони доларів в агресивний маркетинг у США, ЄС та Україні.
“Українським компаніям складно конкурувати з Temu. Крім того, що ми сплачуємо всі податки в Україні, ми ще й працюємо в умовах відключень електроенергії, дефіциту працівників та постійних військових ризиків, яких у Китаї немає.
Така ситуація може призвести до релокації частини українських виробництв за кордон та продажу ними товарів в Україну дрібними партіями через використання згаданого звільнення”, – кажуть у мережі магазинів “Аврора”.
Опитані ЕП компанії скаржаться, що обсяги посилок з Temu зростають шаленими темпами: навесні українці начебто замовляли там по 300 тис товарів на місяць, а восени цей показник може сягнути 1 млн. Непрямо про зростання популярності китайського маркетплейса свідчить те, що він посідає перші сходинки серед найпопулярніших застосунків для шопінгу в Apple App Store і Google Play Market.
Прихована контрабанда
Податкова пільга для міжнародних посилок створює нечесну конкурентну перевагу не лише китайським маркетплейсам та виробникам, а й українським тіньовим підприємцям, які ухиляються від сплати податків.
“Нас турбує те, що в Україні майже вся інтернет-торгівля перебуває в тіні. У рамках ліміту 150 євро неоподатковуваної вартості в нас завозять усе. Це значно більша проблема, ніж просто небажання платити незначні податки при імпорті.
Достатньо поцікавитися, як працює інтернет-торгівля: як зареєстровані бізнеси, скільки податків сплачують, яким чином імпортують і чи сплачують імпортний ПДВ”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
За його словами, деякі українські підприємці розбивають великі комерційні партії товарів на посилки, декларативна вартість кожної з яких варіюється в межах 150 євро. Це дозволяє ввозити товари без сплати податків і надає таким підприємцям значну перевагу порівняно з легальним бізнесом.
Непрямо наявність таких схем підтверджують дані Державної митної служби про сотню осіб, які у 2023 році отримали найбільшу кількість міжнародних посилок у гривневому еквіваленті. Ці дані є в розпорядженні ЕП.
Загалом сто найбільших отримувачів у 2023 році отримали 15,4 тис посилок на 76,1 млн грн. З них особи, середня вартість посилок яких була меншою за 150 євро (тобто не оподатковувалася), ввезли 13 тис посилок на 45,4 млн грн.
Середня вартість посилки, яку отримали 55 із 100 найбільших отримувачів, була меншою за 150 євро. 31 особа за 2023 рік отримала понад 200 посилок, середня вартість яких становила близько 84 євро, а один українець отримав аж 769 посилок на загальну суму 798 тис грн (середня вартість однієї – 26 євро).
Колапс митниці та євросоюзівські правила
Загалом у 2023 році в Україну ввезли майже 52 млн посилок вартістю 62,12 млрд грн. При цьому вартість 51,5 млн посилок загальною вартістю 40 млрд грн не перевищувала безподатковий ліміт 150 євро.
Наразі податки сплачуються з менш ніж 1% міжнародних посилок, які ввозяться в Україну. Тому скасування пільги на безподаткове ввезення посилок вартістю до 150 євро може одномоментно та суттєво збільшити навантаження на митні органи й ускладнити життя мільйонам українців, які купують товари за кордоном.
“Не знаю, хто перший ляже від цього потоку посилок: митниця чи поштові оператори, але те, що протягом перших трьох-шістьох місяців буде колапс і посилки будуть іти дуже довго, це факт”, – вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Уникнути колапсу допоможе система One Stop Shop (OSS), каже фахівець з податкової політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба.
“У Євросоюзі посилки оподатковуються ПДВ з нульової вартості. Там сплата ПДВ відбувається на етапі купівлі товару на закордонному маркетплейсі. Коли купується товар, продавець ідентифікує, з якої країни покупець, і нараховує на товар ПДВ за ставкою, яка діє в цій країні”, – пояснює він.
Для запровадження цієї системи в Україні необхідні певний час та законодавча підготовка. Зокрема, державі потрібно налагодити комунікацію з маркетплейсами та зобов’язати їх нараховувати 20% ПДВ на покупки українців.
Що з цим робити
Хоча наразі питання скасування пільги для міжнародних посилок не стоїть на порядку денному, проте депутати вже працюють над відповідними змінами. “Ми не відмовилися від цієї ідеї. Плануємо скасувати пільгу для посилок окремим законопроєктом. Наразі він розробляється”, – повідомив ЕП Гетманцев.
Коли саме цей законопроєкт може побачити світ – невідомо. Проте цілком імовірно, що в українців залишаються лічені місяці для того, аби насолодитися безмитною купівлею товарів на міжнародних маркетплейсах.
