-
Фото: lexinform
Щороку 21 листопада в Україні відзначають особливе свято – День Гідності та Свободи. Так історично збіглося, що саме в цю дату почались дві революції, які змінили хід сучасної історії нашої держави: Помаранчева революція 2004 року і Революція Гідності 2014 року.
Видання Оbozrevatel пригадує події тих часів та їхнє значення для України та розповідає також ключові факти про обидві революції.
Що це за свято і як воно виникло
День Гідності та Свободи є державним святом. Урочисту дату офіційно встановив своїм указом п’ятий президент України Петро Порошенко. Сталось це ще у 2014 році – документ був виданий 13 листопада.
Згідно з офіційним формулюванням, мета свята полягає в утвердженні ідеалів свободи і демократії, а також у вшануванні патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, національних інтересів і європейського вибору нашої держави.
Сучасна дата стала наступником Дня Свободи, який запровадив у 2005 році президент Віктор Ющенко. Ним він вшановував початок Помаранчевої революції. Тоді українці вперше захистили свій проєвропейський вибір. Однак з приходом до влади російського ставленика Віктора Януковича в 2011 році День Свободи був скасований. Промосковський голова держави об’єднав його із Днем Соборності, яке відзначається 22 січня і створив штучне “Свято Соборності та Свободи України”.
Історична іронія полягає в тому, що спроба стерти пам’ять про перший Майдан призвела до появи другого, ще масштабнішого протесту. Відновлення окремого свята у 2014 році вже під новою назвою – День Гідності та Свободи – стало відповіддю на події Революції Гідності та поверненням історичної справедливості.
Історичний бекграунд: дві революції з інтервалом у 9 років
Унікальність цього дня полягає в тому, що він об’єднує дві доленосні події, які сталися майже в один і той самий день з різницею у дев’ять років.
Помаранчева революція (2004)
Все почалося 21 листопада 2004 року, коли в Україні відбувся другий тур президентських виборів. Основними конкурентами тоді були чинний на той момент прем’єр-міністр Віктор Янукович та кандидат від опозиції Віктор Ющенко.
Попри те, що більшість громадян віддали свої голоси за Ющенка, результати голосування було сфальсифіковано на користь Януковича. Щоби висловити свою незгоду, вже 22 листопада тисячі людей вийшли на Майдан Незалежності у Києві. Протест мав мирний характер, його символом став помаранчевий колір – звідси і назва Помаранчева революція.
Внаслідок кількох тижнів акцій непокори, Верховний Суд України змушений був визнати фальсифікацій і призначив повторне голосування другого туру. Перемогу в ньому знову здобув Віктор Ющенко. Це була перемога демократії та права на чесний вибір.
Революція Гідності (2013–2014)
Через дев’ять років ситуація повторилася, але ставки були значно вищими. Тригером для початку протестів стало те, що 21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова (за президентства того ж Віктора Януковича, який на наступних виборах все ж прийшов до влади) раптово заявив про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це рішення стало шоком для суспільства, яке сприйняло його як розворот у бік Росії та крадіжку європейського майбутнього.
Того ж вечора, близько 22:00, на знак протесту на Майдан Незалежності вийшли перші активісти. Організація відбувалася через соціальні мережі. Часом ключовим для початку акцій називають допис тодішнього журналіста Мустафи Найєма у Facebook: “Зустрічаємося о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасольки, чай, каву, хороший настрій і друзів”.
Масові мітинги, які проходили після цього щодня, мали виключно мирний протест і навіть почали ставати менш людними, аж поки ніч на 30 листопада силовики “Беркуту” не побили студентів, які ночували у наметовому містечку на Майдані. Після цього мирний протест переріс у загальнонаціональне повстання проти режиму Януковича — Революцію Гідності.
Загалом події зими 2013-2014 років можна поділити на кілька основних етапів:
- 21-24 листопада 2013 року – початок акцій. Вже 24 листопада у Києві відбулася велелюдна акція, яка зібрала за різними оцінками близько 100 тисяч людей.
- 30 листопада 2013 року – силовий розгін Євромайдану. Влада пояснила дії силовиків необхідністю встановити на площі новорічну ялинку (в народі вона отримала прізвисько “Йолка”). Це викликало хвилю обурення всієї країни – наступного дня на вулиці вийшли вже сотні тисяч (за деякими даними – до мільйона) людей. Вимога євроінтеграції змінилася на вимогу відставки влади.
- Січень 2014 року – прийняття “диктаторських законів” 16 січня Верховна Рада проголосувала за закони, які обмежували права громадян, що призвело до силового протистояння на вулиці Грушевського. На Майдані проливається перша кров. За свободу України віддають свої життя Сергій Нігоян і Михайло Жизневський.
- 18-20 лютого 2014 року – найтрагічніші дні в історії сучасної України, які часом називають “Вогнехреще”. Влада віддала наказ стріляти в мітингувальників. Відбуваються масові розстріли на вулиці Інститутській та пожежа в Будинку профспілок. Загиблих згодом назвуть Небесною сотнею. Вони стануть першими жертвами російської агресії проти України.
- Ніч на 22 лютого – фінал. Віктор Янукович втік з Києва, а згодом і з України. Верховна Рада усунула його від влади та призначила нові вибори.
Революція Гідності тривала 94 дні. Ціною перемоги стали життя 107 учасників протесту. Проте замість тріумфу демократії на Україну далі чекали величезні випробування – незаконна анексія Росією Криму, війна на Донбасі, а згодом і повномасштабне вторгнення російських окупантів.
Значення та символізм свята
Значення Дня Гідності та Свободи для сучасної України виходить далеко за межі простої пам’ятної дати. Це свято знаменує історичний та політичний вибір нації та її небажання коритися злочинам влади.
- Геополітичний вибір. Революція Гідності стала точкою неповернення, коли Україна остаточно відмовилася від “російського вектора” і закріпила курс на ЄС та НАТО. Це зруйнувало плани Кремля щодо мирного поглинання України.
- Народження громадянського суспільства. Події на Майдані сформували потужний волонтерський рух і свідоме суспільство, здатне контролювати владу та самоорганізовуватися перед обличчям загрози.
- Початок війни за незалежність. Росія сприйняла перемогу Майдану як загрозу своєму імперському існуванню. Тому День Гідності та Свободи сьогодні сприймається і як день початку сучасного етапу національно-визвольної боротьби.
День Гідності та Свободи – це не просто “червона дата” календаря. Це день-нагадування про те, яку високу ціну український народ платить за свою незалежність і можливість самостійно обирати майбутнє. Події, які вшановуються 21 листопада, стали фундаментом сучасної Української держави, змінивши свідомість мільйонів людей і перетворивши населення на політичну націю.
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, цей день набуває нового звучання: цінності, які відстоювали на Майдані — свобода, гідність, демократія – це саме те, за що Україна продовжує битися на полі бою, в тилу і на міжнародній арені.
