День українки відзначають 25 лютого, у день народження Лесі Українки. Саме її постать стала символом сили духу, гідності й інтелектуальної свободи української жінки. А свято ‑ про національну ідентичність, про історичну пам’ять і про повагу до ролі жінки в українській історії.
Ідея цього дня виникла як альтернатива радянській традиції 8 березня ‑ щоб ушанувати не «абстрактну жіночність», а внесок українок у культуру, державотворення, боротьбу за незалежність і розвиток суспільства. Ще в 2023 році у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт №9009, який пропонує встановити 25 лютого офіційним Днем української жінки. Попри те, що на державному рівні дата поки залишається неофіційною, суспільство швидко підхопило цю ідею як важливий крок до переосмислення наших традицій.
У різні часи українські жінки ставали символами своєї епохи ‑ як Ольга Кобилянська, що утверджувала силу жіночої особистості, як Ліна Костенко, чия поезія стала голосом совісті народу. Сьогодні українські жінки ‑ це матері й доньки, лікарки й учительки, військові й волонтерки, науковиці й мисткині. Кожна ‑ важлива. Кожна ‑ незамінна. І цей день є чудовою нагодою ще раз висловити їм свою щиру вдячність, повагу та безмежну любов.
Українська жінка ‑ це ніжність і незламність в одному серці.
Це колискова, що звучить крізь покоління, і молитва, що оберігає життя.
Це праця й турбота, мудрість і відвага.
Це краса, оспівана поетами і піснярами.
Тож нехай жіноча ніжність множиться на силу духу, а найзаповітніші мрії знаходять шлях до здійснення!
