За інформацією: Суспільне Чернівці.
Володимир Маліцький з побратимом. Володимир справа. Фото: Володимир Маліцький
Що було далі
Я приїхав (у Чернівецьку область, — ред.), ми заселились (Володимир і ще його родич, — ред.) у дитячий садочок. Наступного дня — до військкомату.
Почали просити, щоб нас відправили на Херсонську область. Хотів звільняти свій дім і я знаю там місцевість.
Тоді 14 бригаду (у якій служив Володимир, — ред.) вивели з Херсонського напрямку. Перекинули на Донецький та Харківський.
Військовий Володимир Маліцький. Фото: Володимир Маліцький
Про найважчий випадок на фронті
Коли ми стояли у Берестовому Донецької області, тривали бої. Ми їх добряче відбили. Ротний хотів піти у наступ. А йому у той момент волонтери привезли квадрокоптер. І добре, що він той квадрокоптер підняв. Там за териконом було 60 танків. А у нас БТР. Що БТР зробить там? Уявіть таку атаку: ми б пішли і всі загинули. Це такий маленький випадок, який врятував багато життів.
Військовий Володимир Маліцький. Фото: Володимир Маліцький
Про те, як отримав поранення
Там (у Берестовому, — ред.) мені ще ногу зачепило — сідничний нерв. Потім почались через це поблеми на Харківському напрямку. Я був бригаді, але участь майже не брав, бо були проблеми з ногою. Я ще не знав, що у мене у нозі є сторонній предмет. Поступово почала німіти стопа. А потім гірше. Спершу я не звернув на це увагу.
Там був маленький уламок, який дійшов до сідничного нерва. Я собі думав, що це цятка, трохи чекав, щоб зажило. А воно ставало гірше.
Після поранення Володимира Маліцького перевели у ТЦК, а пізніше звільнили зі служби. Фото: Володимир Маліцький
Вибухова хвиля мене так вдарила, що перетиснулась вена, де кульшовий суглоб. Як мені лікар пояснював, перетиснулась венка і немає достатньо кровопостачання до кістки. Через це не функціонує стопа.
Якщо лікування мені не допоможе, то буде потрібна операція — заміна кульшового суглоба.
Про те, що дало сили триматись
Я українець, мама українка. Прийшла орда, незрозуміло, що робиться, влади ніякої. Ти не знаєш, що з тобою буде, яке майбутнє там може бути. Тим паче, я приймав українську присягу на вірність, не збирався зраджувати країну.
Читати ще
Читати ще
“Йшов воювати, а не відсиджуватися”. Історія механіка з Буковини, який втратив ногу на війні й служить в ТЦК
