Які наслідки масштабного російського ракетно-дронового удару по українській енергетиці 28 листопада, чого хотіли досягти вороги і коли стабілізується електропостачання, в інтерв’ю Radio NV розповів відомий фахівець, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Фахівець зазначив, що завдані сьогодні удари були спрямовані, насамперед, на інфраструктуру високовольтних мереж, били по високовольтних підстанціях. Їх можна розділити на три основні групи.
Одна група ударів була спрямована на те, щоб відбити від системи атомні станції, ізолювати їх. І таким чином припинити основний потік електроенергії, який живить сьогодні енергетику України.
Ударів було дуже багато. Саме ці об’єкти є захищені, зокрема так званим захистом другого рівня фортифікації.
За його словами, цей захист відпрацював навіть не очікувано на максимумі. Ні удари ракет, ні удари дронів фактично не зруйнували ключові елементи обладнання, які були захищені, насамперед автотрансформатори.
“Є пошкодження допоміжного обладнання. Є необхідність у його відновленні. Через те, що частина ударів завдана була касетними боєприпасами, то дуже багато часу, на жаль, йде на розмінування. Касетний боєприпас небезпечний тим, що більша частина цих касетних елементів не вибухає відразу. Відповідно, перш ніж енергетики можуть стати до ремонту, мають відпрацювати мінери, мають відпрацювати сапери і розмінувати територію пошкодженої враженої підстанції”, – зазначив він.
Отже ціллю № 1 були такі підстанції. І цілями № 2 і № 3 були підстанції, які відповідають за живлення великих міст. І на Тернопільщині, і на Львівщині, і на півдні України дуже багато ударів були по тих підстанціях, які відповідають за доставку електрики до міст.
Складна ситуація, дійсно, в деяких містах, тому що частина цих високовольтних підстанцій були в наступних чергах на будівництво фортифікацій. Фортифікацій там не було. Просто не встигли фізично — не вистачило ні ресурсу, ні часу. І там є ураження і автотрансформаторів, там є пошкоджене важке обладнання — більше часу піде на те, щоб відновити живлення в повному обсязі.
Якесь оперативне живлення, в режимі 8−12 годин на добу, буде відновлено, я думаю, протягом сьогоднішньої доби, максимум — завтра.
Щодо картини по всій країні, то сьогодні [вимикають електроенергію у] три черги. Це пов’язано з тим, що є певні пошкодження. Думаю, що максимум завтра-післязавтра черг стане дві, а далі і одна. Тому що, безумовно, головний фокус відновлення лежить саме в цьому напрямку.
Ще були удари по газосховищах. Вони не були ефективні. Там є певні пошкодження, дякувати Богу, ніхто не постраждав. Я думаю, що протягом найкоротшого часу наслідки цих ударів будуть абсолютно відновлені, відновлене обладнання і все буде працювати нормально.
На запитання ведучого Радіо NV, чи удари по газосховищах були націлені на те, щоб залишити українців без опалення, Олександр Харченко відповів наступне: “Якщо чесно, це більше акція залякування європейців, які зберігають газ в українських сховищах. Це більше спрямовано на них, на те, щоб зменшити присутність європейського газу в українських сховищах.
Тому що московські терористи добре розуміють, що, найімовірніше, транзит [російського газу через Україну] буде зупинений, вони не зможуть постачати газ до Європи; і намагаються таким чином додатково залякувати Європу, що «дивіться, а ми вам ще доступ до українських сховищ перекриємо. Їм це не вдасться. І ці потуги, на мою думку, успіху принести не можуть. Тим не менш, вони щось зображують”. (…)
Щодо захисту енергетичної інфраструктури країни то, за словами фахівця, на жаль, у світі не існує достатньої кількості ППО для того, щоб повністю перекрити Україну.
“Тому це великий комплекс захисту. Він починається з ППО, продовжується фортифікаціями і фізичним захистом. Продовжується режимами роботи енергетики під час атак. Оці прогнозовані превентивні відключення, які відбуваються, — це частина реакції, яка розроблена диспетчерами Укренерго, для того, щоб зменшити наслідки атак. Далі вступає в силу максимально швидка реакція по перемиканню високовольтних і середньовольтних підстанцій для того, щоб якомога швидше обійти місця пошкодження, підключити через інші вцілілі канали і заживити тих людей, які залишились без електрики. І далі – якомога швидше йде процес відновлення того, що пошкоджено, якомога швидше повертаються до роботи ті елементи системи, які можна швидко повернути”, – заявив NV директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
