-
Фотоколаж: Українська правда
В Україні політики та партії готуються до президентських та парламентських виборів, але вони можливі лише після скасування військового стану або за зміни законодавства. Український політикум вже розпочав підготовку до наступних президентських і парламентських виборів, але коли вони відбудуться, поки що неясно, адже їх проведення неможливе під час дії військового стану. Однак вони можуть відбутися і 2025 року.
Цей варіант розглядається українськими політичними гравцями на тлі обіцянок обраного президента США Трампа швидко домогтися припинення війни, до того ж, президент Зеленський натякнув на зміни до виборчого законодавства у разі припинення активних бойових дій.
Як пише видання “Телеграф”, вибори президента та депутатів Верховної Ради можуть пройти в один день, щоб оптимізувати процес.
Як повідомили журналістам джерела в Офісі президента, рішення про висунення Зеленського на другий термін вже ухвалено, хоча він сам неодноразово заявляв, що необхідно дочекатися закінчення війни, а потім планувати політичне майбутнє. Нині чинний глава держави має рівень довіри 52% і має шанси обратися знову, цитує публікацію видання Діалог.
Ті ж інформатори кажуть, що Зеленський піде на вибори, якщо не балотуватиметься екс-Головком ЗСУ, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. Нині він із вищим рейтингом є головним конкурентом нинішнього президента України. Але Залужний ще не ухвалив рішення про свої політичні амбіції. Проте вже зараз його намагаються перетягнути до своїх лав “Слуга народу”, Юлія Тимошенко та Петро Порошенко як один із перших номерів партійних списків.
Глава Офісу президент Андрій Єрмак нібито навіть запропонував генералу у разі вступу до лав слуг та перемоги партії на виборах крісло спікера Парламенту. Водночас, за словами джерел, якщо ж Залужний все ж таки вирішить стати президентом, на нього чекають кримінальні справи, зокрема, за здачу Херсона у 2022 році. Ім’я екс-головкома в потрібний час може з’явитися в розслідуваннях. Сам Залужний завив “Телеграфу”, що, перш ніж думати про вибори, треба зберегти державність.
Видання зазначає, що більший інтерес у всіх українських політичних гравців зараз викликає не так пост президента, як Парламент. За попередніми підрахунками, до бою за депутатські мандати можуть кинутися до 10 відомих партій.
Головні партійні гравці.
Слуга народу, напевно, буде переформатована і, можливо, змінить назву. До списку правлячої нині партії не увійдуть якщо не більшість, половина нинішніх обранців.
У команді “Євросолідарності” Петра Порошенка озвучують амбітні плани отримати від 70 до 100 депутатських мандатів, додавши як кандидатів військових. Щодо президентських амбіцій Порошенка, то він може знову спробувати щастя.
Хороші шанси подолати 5%-й бар’єр у “Батьківщини” Юлії Тимошенко, яка вже розпочала виборчу кампанію. За даними журналістів, вона вже поспілкувалася з Порошенком на тему, як не дати владі використати адмінресурс та забезпечити чесні вибори. Електорат Тимошенко – це переважно літні люди, які живуть у сільській місцевості, та її акцент на вирішення соціальних проблем, зокрема підвищення зарплат, пенсій та зниження цін на ліки, викликає у них симпатію.
Серйозно готується до виборів до Парламенту та колишній соратник Зеленського, екс-спікер ВР Дмитро Разумков. У його оточенні планують взяти від 6 до 10% голосів виборців. Також Разумкова пов’язують із “колишніми” політиками, що пішли в тінь – Аваковим, Яценюком і Гройсманом. Виборчу кампанію цієї четвірки може профінансувати Рінат Ахметов, хоча Разумков спростовує цей союз.
Також “Телеграф” пише про можливу участь у парламентських виборах глави ГУР Кирила Буданова, якого нібито вже намагається перетягнути на свій бік Петро Порошенко. Будь-якого плану у Буданова ще не сформулювали, але нещодавно в інформпросторі з’явилися чутки, що Офіс президента планує його звільнити з нинішньої посади. Також не виключено спілку голови військової розвідки з партією “Розумна політика” Розумкова.
Незважаючи на війну з рф і руйнування її армією Донбасу, у виборах планують брати участь політики, які пройшли у нинішнє скликання парламенту під прапорами забороненої проросійської “ОПЗЖ”. Співрозмовник “Телеграфа” в оточенні Сергія Льовочкіна повідомив, що вони вже робили соціологічні дослідження та зробили висновок, що за грамотної роботи з виборцями та дистанціювання від рф можуть розраховувати на 30% голосів, до того ж зараз на заході України проживає багато переселенців Донбасу, яким досі близькі наративи “ОПЗЖ” про рідну мову та церкву. На це натякав і Бойко, але після запрошення до СБУ змушений був вибачатися за свої слова.
У статті також наголошується, що монобільшості у наступному скликанні українського Парламенту не буде і всі співрозмовники видання кажуть, нібито новий, різношерстий, склад Верховної Ради навряд чи протримається весь п’ятирічний термін та буде призначено дострокові вибори.
