Зазуляк про те, чому залишає посаду заступника мера Чернівців, плани надалі та підсумки чотирьох років роботи – інтерв'ю - Новини Буковини

Василь Зазуляк. Василь Зазуляк

Заступник міського голови Чернівців Василь Зазуляк звільняється після чотирьох років роботи. Пояснює це тим, що хоче сприяти тому, аби працівники підзвітних департаментів мали простір для розвитку. Зазуляк, зокрема, відповідав за питання інфраструктури, благоустрою та урбаністики. Це він поширював ідею, що центр міста – для пішоходів, та, зокрема, займався оновленням громадських просторів.

Коли Зазуляк прийшов до влади, критикував невирішені проблеми у місті. Суспільне Чернівці запитало його, чи зміг він їх вирішити, чи виконав свої обіцянки та які помилки зробив на посаді.

– Сьогодні у своєму Facebook ви повідомили, що звільняєтеся з посади заступника міського голови. Чому ухвалили це рішення?

– Ніколи не думав, що моє звільнення може викликати такий ажіотаж. Так, я написав заяву на звільнення. Немає якихось глобальних причин чи проблем.

Вважаю, що за ці роки працівники підзвітних мені департаментів стали справжніми фахівцями, підтвердили свою чесність та професіоналізм. Їм потрібен простір, щоб рости далі, і цьому треба сприяти.

Також чітко відчувається відсутність взаємодії з громадою. Розумію, що треба включитися в цей напрямок.

– Як саме плануєте покращити цю взаємодію?

– Під час зустрічей з мешканцями, на громадських обгореннях та навіть в коментарях в соцмережах часто бачу, що люди не кінця розуміють дії влади. Їм потрібно більше пояснень та аргументів. Це дійсно важливо – не просто оголошувати про якісь рішення, а ще їх комунікувати. Тепер, сподіваюсь, буду мати більше часу саме на спілкування з активними громадянами. Зможу не тільки їм доносити інформацію, а й отримувати зворотній зв’язок від них.

– Чи переконували вас залишитися на посаді заступника?

– Так, були розмови про це.

– Чи відомо, хто замінить вас на посаді заступника? На що орієнтуватимете наступника?

– Невідомо. Це рішення за Романом Васильовичем. Орієнтуватиму на те, щоб й надалі підтримував чи підтримувала рух вперед, який очолює міський голова.

– Ви були одним з трьох кандидатів на посаду мера Чернівців, але зняли свою кандидатуру з праймеріз від “Єдиної альтернативи” на користь Романа Клічука. Чи плануєте далі розвиватися як політик чи держслужбовець?

– Час покаже. Наразі я працюватиму на посаді радника міського голови з питань інфраструктури та благоустрою. На громадських засадах.

– Чи планує залишатися в команді "Єдиної альтернативи"?

– Так.

– Можливо, плануєте балотуватися у мери або ж розглядаєте балотування в депутати, але вже у Верховній Раді?

– У мери – точно ні. Щодо Верховної ради, поки не думав про це. Вважаю, що зараз взагалі не можна говорити й думати про вибори.

– Чи вважаєте, що на посаді радника зможете зробити більше для міста, ніж як заступник?

– Я б так не ставив питання. Це різні посади і функціонал, тому порівнювати не зовсім коректно. Можливості й далі покращувати місто є і будуть, адже команда залишається і працює. А я й далі частина команди.

– Коли обіймали посаду заступника, чи визначали для себе якісь показники ефективності?

– KPI був один – Чернівці мають стати кращими, а містянам має бути зручніше й комфортніше. Через об’єктивні причини – COVID-19 та російську агресію – багато чого не вдалося досягнути. Водночас навіть у цих умовах команда зробила більше, аніж було можливо. Певно, десь на 63% зробили те, що планували.

Але й за напрямками підтримки ЗСУ та переселенців зробили більше, аніж взагалі планували. Ці напрямки стали важливішими й ресурсу їх приділяли більше.

Читати ще

Почали детальніше звітувати про допомогу армії від Чернівців через зауваження журналістів — Клічук

Читати ще

Благоустрій чи підтримка ЗСУ: на що цьогоріч витрачали гроші в Чернівцях

– Як переосмислюєте роботу у міськраді з огляду на очікування, коли починали обіймати посаду, та тепер – після чотирьох років роботи?

– На початку очікував, що системні рішення та напрямки будуть рухатися швидше. Однак є бюрократія – чиновницькі процедури мають більш довготривалий вимір. Але не можу сказати, що це дуже погано – інколи бюрократичні процеси, погодження та обговорення спрацьовують як запобіжник для неправильних рішень та поле для пошуку нових виходів із ситуації.

Якщо спрямовувати працівників у вірному напрямку, вони можуть зробити більше. На жаль, система оплати праці не завжди дозволяє відповідно винагороджувати працівників. Це – певний стопор, але така система.

Читати ще

Що задекларували директори департаментів Чернівецької міської ради

– Які помилки у своїй роботі можете виокремити?

– Заслабка комунікація з громадою. Саме під час історії з погруддям Сидору Воробкевичу у сквері біля університету я зрозумів, що помилкою є відсутність взаємодії влади з мешканцями. Варто було більше пояснювати, що робиться, як та для чого.

Це запорука сильної громади – коли люди розуміють, що робить влада і, як наслідок, гейт перетворюється на підтримку. Звісно, конструктивна критика повинна завжди бути, але часу на відповідну аргументацію не завжди вистачало.

Ось цю помилку я й збираюсь виправити після звільнення – комунікувати з містянами, як і написав сьогодні в дописі.

– Впродовж усіх років на посаді ви повторювали, що центр міста – для пішоходів, а не автомобілів. Що конкретно зробили, аби так і було?

– Й досі дотримуюся цього. Центр має бути для пішоходів, як це є у всіх нормальних європейських містах. Заплановано було більше, аніж зроблено. Не буду повторюватися, чому.

Виокремити можу кілька речей. Це капітальний ремонт вулиці Заньковецької з її перетворенням на пішохідну. А надалі – створення пішохідного ареалу в центрі.

Експеримент з перекриттям центру для автівок на вихідних дав багато. Ми зрозуміли, як можуть рухатися потоки транспорту та людей. Побачили, чого не вистачає для повноцінної пішохідизації. На це і є експеримент.

Читати ще

Пішохідні зони у Чернівцях: чому їх більшає та який вплив вони мають

Також проведеня конкурсу на кращий проєкт реконструкції Центральної площі. Це був довготривалий процес, якому передували громадські обговорення. Ми намагалися максимально відкрито й прозоро донести цей важливий проєкт до громади. Вже після конкурсу робили воркшопи, щоб враховувати думки мешканців перед виготовленням проєктно-кошторисної документації.

– Чого саме не вистачає для повноцінної пішохідизації?

– Ресурсів. Такі зміни – це великі реконструкції, капремонти та зміни в організації транпсортних потоків. Плюс потрібно покращувати соціальну та розважальну інфраструктуру – щоб люди могли не просто пройтися пішохідною вулицею, а й могли щось побачити, відвідати виставку, наприклад, чи вуличний концерт. Щоб заклади були доступними для всіх.

– Тендер на розробку цієї документації провели два роки тому. Чи вже є розрахунки, скільки вартуватиме реконструкція Центральної площі?

– Орієнтовна вартість двох черг реконструкції становить 325 мільйонів гривень. На громадських обговореннях було спільне бачення, що площа має бути пішохідною. Але є важливий нюанс – потрібно передбачити, як організувати транспортні потоки для об'їзду. Для цього треба привести до ладу бічні вулиці та змінити організацію дорожнього руху. В майбутньому рух вулицею Головна через Центральну площу має залишитися для громадського транспорту, але це не найближче майбутнє.

– Чи задоволені ви рівнем безбар'єрності Чернівців?

– Абсолютно ні. Багато чого потребує змін.

– Назвіть кілька конкретних прикладів.

– Питання ліфту в Ратуші, яке ми намагаємось завершити. Багато приміщень потребують правильного нормативного доступу. Стан тротуарів.

Читати ще

Чому у будівлях міськради Чернівців та ОВА досі не встановили ліфти

– Влада має контролювати бізнес на дотримання ДБНДержавні будівельні норми, аби ветерани з ампутаціями та маломобільні люди могли вільно пересуватись аптеками, закладами. Як цей контроль діє на практиці?

– Якщо раніше не використовувалися надані законодавством інструменти взаємодії із забудовниками, підрядниками, інвесторами та власниками будівель, то зараз ми активно працюємо у цьому напрямку. Ми бачимо, як по-новому виконуються поточні ремонти, як поряд з новими обʼєктами зʼявляються інклюзивні пішохідні зони.

У департаменті урбаністики окремі архітектори фактично пропрацьовують території благоустроїв, нових будівництв або поточних ремонтів.

– Як саме?

– Першочергово рекомендують, як краще. Як правило, замовники і виконавці робіт свідомі і дослуховуються.

– Сім місяців тому був випуск YouTube-проєкту "Відвалу ніг" з Чернівців. Чи сприяв досвід пересування мера у кріслі колісному на ухвалення рішень щодо безбарʼєрності міста?

– Роман Васильович і до цього досвіду переймався рівнем безбар’єрності. З початку нашої спільної роботи ним була поставлена задача – за кожного капремонту враховувати потреби людей з інвалідністю та маломобільних людей. На етапах проєктування кожної вулиці, яку ми відремонтували або ще відремонтуємо, обов’язково передбачаємо ці моменти.

"Усі бачили, в якому стані були тротуари в центрі: там важко було здоровій людині пересуватися – не те, що людям з інвалідністю. Тому поставили собі за ціль – відремонтувати тротуари в центральній частині міста й не тільки. Зробили стільки, скільки дозволяли ресурси. Хочеться більшого".Читати ще

Читати ще

“Намагаюся пристосовуватися”: що про доступність Чернівців каже ветеран з протезом

– Чи є відповідальність для підприємців, які не дотримуються будівельних норм?

– Цим напрямком займаються центральні органи виконавчої влади, які мають на це повноваження. Вони не підпорядковуються місту. Це стосується екології, земельного контролю тощо. Частково будівельний контроль делегований міській владі на нескладних обʼєктах будівництва.

Варто зауважити, що з повномасштабним вторгненням та оголошенням воєнного стану Кабмін заборонив проведення перевірок субʼєктів, зокрема на предмет порушення будівельних норм. Хоча міська влада працює в напрямку контролю за дотриманням законодавства в сфері благоустрою.

– У 2021 році у своєму Facebook ви публікували концепцію паркування у Чернівцях, де вказували про нестачу паркувальних місць, надмірні затори, потребу у наземних та підземних паркінгах. Як оцінюєте, чи вдалось суттєво змінити ситуацію за ці роки?

– Частково. Кілька речей ми змогли зробити, як-от ремонт доріг на “важких” перехрестях, зміна організації руху завдяки новій розмітці та циклограм світлофорів. Також організація платного паркування дозволила зменшити навантаження на центр. Але цього всього недостатньо ще. Потрібно облаштовувати великі паркінги, щоб водій міг залишити машину та продовждити рух пішки чи на громадському транспорті.

– Раніше в інтервʼю Ви казали, що існує концепція облаштування підземного паркінгу на Соборній площі на 440 місць, що, зокрема, дасть змогу зробити більше пішохідних зон. Чи досі розглядають цю ідею?

– Тримаємо в голові і цю ідею на Соборній площі, і ідею великого паркінгу біля стадіону на вулиці Ольги Гузар. Але це не буде швидко – потрібні великі ресурси і до цього треба братися пізніше, бо зараз війна. Вартість робіт поки не прораховували.

– Є ймовірність, що цьогоріч можуть оголосити тендер на ремонт частини вулиці Головної. Розкажіть, як може змінитися вулиця за проєктом?

– Так, навесні оголошуємо тендер на капремонт ділянки від Проспекту до вулиці Ольги Гузар. Першочергово ремонт потрібен не так для проїжджої частини, а тому що по всій вулиці є величезна проблема з мережами – їм вже більше років, ніж мені.

Під час ремонту замінимо мережі, а також бруківку на асфальт. Випереджуючи питання: бруківка нікуди не пропаде – ми використаємо її для ремонту другорядних вулиць, зокрема – в історичому ареалі міста.

Також оновимо транспортні зупинки та передбачимо велодоріжки. Буде нове освітлення та додаткове озеленення.

Читати ще

Асфальт замість бруківки: у 2025 році в Чернівцях можуть почати ремонт частини вулиці Головної

– Два роки тому начальниця управління охорони культурної спадщини Вікторія Діденко говорила, що востаннє статус пам'ятки будинкам у Чернівцях надавали у 2021 році. Чи змінилася ситуація відтоді?

– Ця робота не припинялася. Управління охорони культурної спадщини постійно подає запити щодо пам’яток архітектури. Наразі під час внесення змін до історико-архітектурного опорного плану, управління надало пропозиції, щоб включити до переліку щойно виявлені об'єкти.

Йдеться приблизно про сто об’єктів. Це історичні, археологічні об’єкти, витвори монументального мистецтва і архітектури. Але крім, нововиявлених об’єктів, є ще й старі пам’ятки, які досі не обліковані. Потрібне фінансування на виготовлення документації та відповідне погодження ОВА. Наразі немає фінансової спроможності охопити всі об’єкти.

– Скільки вартує таке погодження?

– Наскільки я пам’ятаю, було виділено 100 тисяч гривень для розробки документації по тих будівлях, про які сказав. Але краще все ж запит до управління.

Читати ще

Сторічні вілли Чернівців: хто їх руйнує та як можна зберегти історичну спадщину

– Скільки незаконних забудов залишається у Чернівцях, як-от перукарня біля ЧНУ чи недобудова біля готелю Турист?

– Насправді, небагато. Перелічені в запитанні – це ті, по яких дотепер тривають судові спори. Наше завдання – одразу виявляти будівництва без документів й працювати по них одразу з правоохоронними органами. Можливо, тому сьогодні й не зʼявляються нові такі грандіозні незаконні забудови.

Серйознішою проблемою є довгобуди. Щодо них теж активно працюємо: вникаємо в суть проблеми й працюємо над її вирішенням. Або навпаки – спонукаємо завершити такі будівництва.

– Як саме?

– Спілкуємось з власниками. Зрозумійте, ми прямо зацікавлені, щоб недобудови були завершені, адже це додаткові робочі місця та сплата до бюджету. Але в більшості випадків – мало що залежить від міської влади, адже це суто господарські відносини між колишніми власниками, банками, кредиторами.

Багато недобудов зависли в судових спорах, на які ми аж ніяк вплинути не можемо. Зустрічаємось, намагаємось стати посередником та майданчиком для вирішеня спорів, але…

Читати ще

Забудова біля готелю “Турист” у Чернівцях незаконна — рішення апеляційного суду

– Раніше міський голова Роман Клічук казав, що для "Рязані" знайшовся інвестор, а для будівлі навпроти Кварцу – власник. Чи відомо, коли на об’єктах розпочнуть роботи та що там планують робити?

– Роман Васильович на пресконференції вже оголосив, що “є світло в кінці тунелю”, але про щось конкретніше зараз важко сказати.

Читати ще

Понад 20 років як довгобуд: у Чернівцях замість недобудованого спорткомплексу можуть звести багатоповерхівку

– У 2020 році в коментарі одному з медіа ви казали, що насамперед у міста має бути генеральний план, а той, який був, – "ніхто детально не пропрацьовував". Як тепер оцінюєте генплан та чи змінювали його?

– Весь цей час робота з розробки комплексного плану громади тривала. Зараз ми вийшли на фінішну пряму – найближчим часом оголосимо громадські обговорення. Комплексний план громади охоплює не тільки Чернівці, а й Коровію та Чорнівку. Департамент урбаністики та архітектури за ці роки активно напрацьовував також детальні плани територій. Окремі з них вже підтримали депутати міськради, а окремі – ще в процесі.

– Скількох шкіл потребують Чернівці зараз й чи потреба у будівництві нових шкіл актуальна лише на Текстильників, чи й в інших мікрорайонах? Чи лобіювали їх побудову?

– Дещо невірне слово “лобіювали”. Під час розробки детальних планів території ми обов’язково передбачаємо будівництво соціальних об’єктів. І це не тільки нові школи, а й садочки, спортивні та громадські об’єкти.

Всі райони міста, які забудовуються зараз чи будуть забудовуватися в майбутньому, як-от Садгора чи бульвар Буковинського віча потребують соціальних об’єктів. Наша задача зараз – розробити і затвердити детальні плани територій, щоб в майбутньому конкретна земельна ділянка була закріплена за школою чи садочком й не було можливості побудувати чергову багатоповерхівку. Цим і займаємось.

– То чи відомо, скільки шкіл потрібно добудувати?

– Це потрібно додатково обговорювати при стратегічному плануванні. Адже й демографічна ситуація в нас за останні роки змінилась. Наразі важко відповісти.

– Опишіть одним реченням ваш досвід перебування на посаді заступника.

– Одним важко. Не вважаю, що це пафос, але скажу так – перетворюю слова в дії.

Читати ще

Чи планують будувати школи у густонаселених районах Чернівців – відповідь управління освіти

Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]