За інформацією: Суспільне Чернівці.
Полеглий військовий Андрій Гринюк. Суспільне Чернівці
Андрій служив у Третьому окремому полку спеціального призначення розвідником. Військовий до десяти днів міг не виходити на зв'язок. Для Олени цей час минав у стресі — жінка майже не спала.
Мені у якийсь момент стало соромно, що я свої "цивільні" почуття поставила вище. Так, мені було важко, я була сама з дитиною.
Так тривало до листопада 2016 року. Тоді у війську тривала демобілізація, а у чоловіка Олени була важка контузія, через яку він частково втратив слух. Відтак звільнився та повернувся до цивільного життя — працював на підприємстві "Українська бронетехніка" інженером-випробувальником. Це було на Київщині, а дружина з дітьми жили у Новій Каховці на Херсонщині. Родина почала жити на два міста.
"Виїхали, а за десять хвилин почалась окупація"
На момент початку повномасштабного вторгнення сім'я була у Новій Каховці. Молодший син Мирон спав з Оленою, старший Герман окремо, Андрій заснув на дивані. О 04:50 жінка почула перший вибух — тоді сховала дітей у вбиральні та обклала подушками. Опісля розбудила чоловіка та сказала йому, що почалось вторгнення. Спершу Андрій не повірив, але за деякий час вибухи пролунали знову.
Тоді сказав: "Все, збираємось". Ми зібрали речі, хапали, що могли".
Сім'я виїхала територією Каховської ГЕС, а за десять хвилин потому туди вже зайшли росіяни — почалась окупація.
Дорога, якою рухалась сім'я, була пустою. Іноді на шляху зустрічали українських військових, які їхали у Шилову Балку — там згодом почались бої.
Андрій Гринюк з сім’єю. Олена Сидорчук
Андрій домовився зі своїм товаришем, що декілька днів родина поживе у них на Вінниччині. Так і було, а вже 2 березня сім'я була у Берегометі, що на Буковині. Звідти Андрій повернувся на фронт. Спершу долучився до однієї з бригад Збройних Сил, а у 2023 році перевівся у підрозділ Сил спеціальних операцій, де служив розвідником. Тепер міг не виходити на зв'язок до п'яти днів, але щодня намагався надіслати дружині "+", щоб Олена знала, що все добре.
За час війни Андрій воював у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Волинській, Київській та Херсонській областях.
Полеглий військовий Андрій Гринюк. Олена Сидорчук
"Загинув за 15 кілометрів від дому"
Військовий загинув ввечері 12 вересня поблизу села Веселе — це за 15-20 кілометрів від дому, де до повномасштабного вторгнення жила сім'я. Тоді це село вже деокупували. У день гибелі Андрій із командою успішно виконали бойове завдання і вже мали повертатись.
Йому зателефонували, повідомили, що є якась інформація. Андрій поїхав на цю зустріч і вже не повернувся.
Чоловік рухався машиною по трасі, яка постійно була під прицілом дронів. Один з них залетів до нього в авто. Андрій намагався знайти прихисток, але другий дрон вдарив по ньому і чоловік загинув.
Коли Андрій виконував завдання на Херсонщині, то був більш вмотивованим, бо хотів якомога швидше звільнити свій дім, щоб туди повернулись його рідні.
Він завжди, коли їхав у ту частину, казав: "Передати "привіт" дому?" Я кажу: "Передавай".
"Ризикували життям, щоб сім'я попрощалась з полеглим"
Тіло Андрія дістали його побратими — для цього ризикували життями. Зробили це, бо знали, що Андрій на їх місці зробив би так само. Олена вдячна побратимам чоловіка, бо змогла із ним попрощатись.
Я одразу почала думати, як це правильно зробити, тому що зараз ми тут, потім, можливо, ми кудись переїдемо. Прийняла рішення кремувати тіло чоловіка. Останній раз, коли Андрій приїжджав, то мав бажання — бути з нами.
Олена хоче поховати урну з прахом чоловіка у Новій Каховці. Зараз це неможливо, бо місто досі в окупації.
Урна з прахом полеглого на фронті військового Андрія Гринюка. Суспільне Чернівці
Після гибелі Андрія минуло пів року, а Олена досі не прийняла його втрату. Щодня вона сподівається, що чоловік просто не виходить на зв'язок, але ще повернеться.
Це як постійна боротьба між розумом та серцем. Розумом ти розумієш, що вже втратив людину і вона не повернеться, але серце… серце продовжує вірити.
Тепер Олена живе у Новодністровську. На її підвіконні стоїть ваза із жовтими хризантемами — це нагадування про те, що колись у домі постійно були квіти, які їй дарував Андрій. Тепер їх купує Олена для свого чоловіка.
Хризантеми, які Олена купила для чоловіка. Суспільне Чернівці
Читати ще
Читати ще
“Прийняв бій, коли інші відмовились”: історія полеглого на війні Героя України з Буковини Пруса
Читати ще
“Казав, що найбільше хоче встигнути побачити донечку”. Історія буковинки, яка вагітною втратила чоловіка на фронті
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
