За бюджетного дефіциту у 20% ВВП владі України складно платити зарплати військовослужбовцям. Тим часом солдатів на фронті не вистачає, мобілізаційна кампанія йде погано, і Київ хотів би залучити додаткові сили за рахунок збільшення виплат.
Президент Володимир Зеленський розповів сьогодні журналістам, що планує звернутися до європейських союзників із проханням допомогти профінансувати підвищення зарплат військовослужбовцям з метою спробувати компенсувати нестачу новобранців. «Раніше європейці відмовлялися виділяти кошти на зарплату нашим військовослужбовцям лише на зброю. Наші військовослужбовці самі можуть бути тією зброєю, яка всіх захистить», – передає його слова Bloomberg.
В умовах, коли мобілізаційна кампанія стає дедалі непопулярнішою серед населення, уряд Зеленського хоче залучити в армію більше добровольців, пропонуючи значні виплати контрактникам.
Водночас, Президент відмовляється знижувати призовний вік нижче 25 років, мотивуючи це тим, що, втративши молодих людей, країна потрапить у демографічну яму. Але громадяни від 18 до 24 років можуть укласти контракт, що передбачає до 2 млн. гривень (близько $47 900) за рік служби. Проте з початку лютого до середини квітня кампанія залучила лише 500 осіб, повідомляв Офіс президента.
Підвищення виплат солдатам збільшить навантаження на бюджет України, дефіцит якого минулого року перевищив 20% ВВП. Союзники країни виділили їй фінансування лише на половину суми $75 млрд, необхідних для бюджету в найближчі два роки, розповіла Bloomberg новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко, пише МТ.
За її словами, вона хоче розпочати з МВФ, який уже відкрив Україні кредитну лінію на $16 млрд, переговори щодо нового кредиту. Проте проблеми може викликати ухвалене цього тижня рішення позбавити два антикорупційні органи незалежності та підпорядкувати їх генеральному прокурору.
Його дії засудили і в Єврокомісії, і в провідних країнах Європи. Ситуацію із Зеленським обговорювали, зокрема, голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн, президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер. Вони пояснили, що зроблений владою України крок підриває її зусилля щодо вступу до ЄС та забезпечення верховенства права.
МВФ також виступив проти ухваленого у вівторок закону, закликавши скасувати рішення. Представник фонду Джулі Козак заявив у четвер: “Ухвалений закон, як ми це бачимо, нейтралізує ефективність антикорупційних інститутів України. На наш погляд, це створить великі проблеми для макроекономічної стабільності та зростання в Україні”.
