За інформацією: Суспільне Чернівці.
Татуювання Андрія Федюка. Суспільне Чернівці
"Ми навіть новин не знали"
Українських полонених намагалися повністю ізолювати новин з України. Єдиним джерелом інформації було російське телебачення, яке вмикали зрідка. Втім, після звільнення Ізюма українськими військовими телевізор забрали.
"Нас було приблизно п’ятсот людей. Потім привезли десь 170 людей із ЧАЕС, а згодом і хлопців з Маріуполя. Ми навіть новин не знали — востаннє щось почули перед Новим роком, коли сказали, що наші вже в Курську".
Татуювання Андрія Федюка. Суспільне Чернівці
Одна книжка на всіх: один читає, решта – слухають
У травні 2023 року Андрія перевели до колонії в Тульській області. Тоді довелося звикати до нових наглядачів та умов перебування.
"Нова прийомка, нові люди, ще й незрозуміло, хто вони такі. Щомісяця змінювалися співробітники. Їм треба тиждень-два, щоб познайомитися з усіма, а тоді вже починають нормально говорити", — говорить Федюк.
Водночас з часом умови там змінилися. Якщо спершу дозволяли читати лише релігійну літературу — Біблію та молитовник, то згодом почали давати й художні книжки. Втім, одну на всіх, і щотижня її міняли. Для цього спеціально відводили годину для читання — один читав уголос, а решта слухали.
"Ввечері на годину вмикали аудіокниги — щось схоже на радіо. Дуже багато книжок було про побудову комунізму — Казахстан, Узбекистан, Киргизстан. Як вони революцію робили та комунізм будували", — говорить полонений.
"Викреслили понад три роки життя"
Андрій каже, що полон викреслив понад три роки його життя, втім, переосмислив за цей час його й мав багато часу обдумати та переоцінити свої вчинки.
"Я до попадання в полон всяке чудив і за все своє життя в мами жодного разу не перепросив. Так у 2021-му році, коли був вдома, ми посварились — я не вибачився. І потім вже у полоні зрозумів, що треба було хоча б перепросити. Після цього навіть вірша написав, а коли приїхав, то попросив пробачення".
Артилерист Андрій Федюк. Суспільне Чернівці
"На День Незалежності святкував свій другий день народження"
У День Незалежності відбувся обмін, й Андрій повернувся додому. Тепер цей день вважає своїм другим днем народження. Каже, для нього це було несподівано й приємно. Водночас хвилювався, що його засуджуватимуть, бо не брав участі у найскладніших боях, а провів їх у полоні. Коли вже побачив перші прапори та емоції людей, які зустрічали звільнених з полону, тоді побоювання зникли.
Першою, кому подзвонив під час обміну, була мати.
"Я мами номера не знав, але вони пробили по базі і дізнались. Але рідні вже знали, що нас обміняли. Я сказав лиш: "Ма, привіт". І все – більше слова не міг сказати. Просто сльози полилися".
Буковинець Андрій Федюк. Суспільне Чернівці
Пережити полон Андрію допомагали думки про доньку. Мріяв, як на її весіллі танцює з нареченою. Вже вдома здивувався, як за цей час виросла його донька. Від початку вторгнення він її не бачив – на той час доньці було майже два роки.
"Коли я її лишав, вона була маленька. Я її ще не бачив, дзвоню, а вона каже: "Привіт, тату, я тебе не впізнала". І я думаю: "А як ти могла впізнати?". У мене просто мрія була, що коли вона буде виходити заміж, то хочу станцювати з нею танець батька з нареченою. Я не хотів, щоб моя дитина теж росла без батька, як я".
Після обміну Андрій боявся дізнаватися новини, аби не прочитати про смерть побратимів. Зараз має вибір – продовжити службу чи звільнитися. Наразі не визначився.
Раніше Суспільне ділилося історією про те, як мати Андрія Зінаїда чекає на повернення сина з полону:
Що відомо про обмін полоненими 24 серпня
На День Незалежності, 24 серпня, під час обміну повернули українських військових, водночас були визволені восьмеро цивільних українців. Серед звільнених воїнів представники практично всіх підрозділів Сил оборони: десантно-штурмових, повітряних, військово-морських, а також воїни ТРО, Нацгвардії та Держприкордонслужби.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими додали, що всі звільнені оборонці належать до рядового та сержантського складу. Військовослужбовці, які сьогодні повернулися, обороняли місто Маріуполь, луганський, донецький, харківський, запорізький, херсонський, миколаївський, київський, сумський напрямки, охороняли Чорнобильську АЕС.
Читати ще
Читати ще
“У полоні мріяв попити води з криниці вдома”: на Буковині зустріли Северина Молодяну, який понад три роки був у неволі
Читати ще
“Воду зціджували з ганчірок”: прикордонник з Маріуполя, що проживає на Буковині, про 40 місяців у полоні
Читати ще
“Завжди надіюсь, що він скоро повернеться”. Буковинка вісім місяців чекає на сина з російського полону
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
