За інформацією: Суспільне Чернівці.
Майстриня Олена Ясінська відтворює сорочку з Луганщини. Суспільне Чернівці
"На мені єдина вишита сорочка, яка дісталася від бабусі. Тому коли відтворюю вишиванку з тимчасово окупованої Луганщини, розумію, що окупація може бути різною", – з цієї фрази розпочалася наша зустріч з чернівчанкою Оленою Ясінською.
На ній – сорочка з невеликим й цяткованим буковинським узором. Олена її береже й розповідає про неї з любов’ю, бо це її єдиний родинний спадок.
У руках – луганська вишиванка. Про такий узір вона раніше не знала, а тепер називає його одним із найвишуканіших, який їй доводилося бачити. Допрацьовує останні стібки й розуміє: цю вишиванку разом з іншими покажуть за кордоном – як ще одне нагадування про українську культуру, яку бережуть попри російську окупацію.
Олена Ясінська стала героїнею документального проєкту Суспільне Чернівці “День вишиванки. Шлях до себе”. Її історія – у матеріалі.
Чернівчанка Олена Ясінська завершує відтворювати вишиванку з тимчасово окупованої Луганщини. Суспільне Чернівці
Олена вмощується на лавиці, розмотує цупку нитку. Планує завершувати вишиванку, яка увійшла до проєкту "Окупована спадщина""Окупована спадщина" – проєкт, який втілила громадська організація "Всесвітній день вишиванки". Долучили українських майстрів, які відтворили 12 чоловічих та жіночих народних строїв з тимчасово окупованих регіонів Харківщини, Луганщини, Донеччини, Запоріжжя, Херсонщини та Криму. Йдеться про повноцінні строї: вишиті сорочки, жіночі спідниці та керсетки, чоловічі штани, прикраси, вінки та інші головні убори. Так організатори прагнули наочно показати, що окуповані території – це українські землі.. Жінка стала однією з понад 20 майстринь з усієї України, які відтворили народні строї з тимчасово окупованих регіонів.
"Мені залишилося лише трішки допрацювати. Для того, щоби рукав був пишним, роблю складки більш стійкими. Тканина цієї сорочки досить непроста у роботі, бо це старе домоткане полотно. Іноді мені хотілося взяти серйозніші металеві інструменти, аби пробити голкою через складку", – каже Олена.
Фрагмент вишиванки з Луганщини, який відтворила чернівчанка Олена Ясінська. Суспільне Чернівці
Майстриня відтворювала вишиванку орієнтовно 250 годин. Каже, для неї було цінно долучитися до проєкту й у такий спосіб пізнати, зокрема, культуру Луганщини.
Акуратно — стібок за стібком — допрацьовує один рукав й береться за другий. Щоразу придивляється, чи добре буде виглядати, чи достатньо щільно пропрацювала. Це не схоже на хвилювання – радше на бережливе ставлення.
"Ця сорочка стала для мене дуже рідною. Адже будь-який артефакт з народної культури, які створювали українці, дуже цінний на сьогодні".
Відтворені народні строї з Луганщини у межах проєкту “Окупована спадщина”. Дипломатична академія України
Поволі Олена розмірковує не лише про нині окуповані Росією території України, але й розповідає історію власної вишиванки. Тоді стає ще більш зрозумілим її підхід.
"На жаль, через того ж ворога ми неодноразово втрачали свою спадщину. Мені це особливо чутливо, через те, що бабусина сорочка, яка на мені, – це єдине надбання, яке залишилося. Усі сорочки, які відшивала вона і її мама, можна сказати, що теж окуповані".
Жінка зупиняє роботу, проводить рукою по грудях — так акцентує на єдиному дрібному узорі вишиванки — і продовжує розмову:
"Вишиванки були втрачені через те, що мої рідні мусили їх відвозити й продавати, аби мати що їсти. Коли на Буковині був повоєнний голод – то були важкі часи. Жінки вишивали, ткали – це все відвозили в інші області, які трішки краще почувалися".
Фрагмент вишиванки від бабусі – єдиного спадку Олени Ясінської. Суспільне Чернівці
Майстриня розповідає, що почала вишивати з десяти років. Спочатку це було щось для оселі – серветки, картини. І лише згодом були сорочки.
"Я навчалася у майстрині Ярослави Гафійчук. Вона відкрила мені горизонти вишивки. З часом я зрозуміла, що вишитий одяг, сорочки – це зовсім інше, це не є звичайний одяг, який лежить у шафі. Він належить до спадку. Відшила я багато сорочок для людей. Не можу вишити абстрактну сорочку. Мені важливо це робити для конкретної людини – вкладати в це енергію".
Майстриня Олена Ясінська під час зйомок документального проєкту “День вишиванки. Шлях до себе”. Суспільне Чернівці
Раніше Олена створювала вишиванки для військових у межах проєкту "Сорочка для захисника". Каже, що відшивали для тих, хто цього хотів і одразу вкладав у це певний зміст.
"Хлопці розповідали, що вишиванки ставали для них оберегом. Маємо багато прикладів, коли військові вважають, що сорочка їх врятувала. Ти вкладаєш енергію – шиєш, як рідному, навіть попри те, що знаєш лише позивний".
Олена призупиняє розмову, підіймається зі стільця, прикладає сорочку з Луганщини до себе, простягає рукав: "Все, сорочка готова. Зручний крій, приємне до тіла, хоч полотно досить грубе. Це одна з найвишуканіших сорочок, які мені доводилося бачити – гармонійна за композицією, кольорами, орнаментами. Живу на Буковині й звикла до нашої колористики, але це не заважає мені захоплюватися особливостями луганської культури".
Чернівчанка Олена Ясінська відтворила вишиванку з Луганщини. Суспільне Чернівці
Згодом відтворену вишиванку з Луганщини, як і з інших українських регіонів, які були чи є окупованими, команда громадської організації "Всесвітній день вишиванки" показала в Україні та за кордоном.
"Ти розумієш, що крім духовних цінностей, не маєш величезного матеріального багажу. І це пов'язано саме з тим, що постійно наш народ піддавався якимось загрозам. Але, бачите, не зламалися. Ми далі живемо і продовжуємо створювати".
Відтворені народні строї у межах проєкту “Окупована спадщина”. Презентація у Києві. Дипломатична академія України
Дивіться історію Олени Ясінської у межах документального проєкту "День вишиванки: шлях до себе" від Суспільне Чернівці:
Раніше Суспільне Чернівці розповідало про інших героїв документального проєкту:
Читати ще
Читати ще
“Жінка вишила сорочку на засланні в Сибіру”: етнограф колекціонує сторічні буковинські вишиванки
Читати ще
“Коли танки були під Києвом, вночі ховав сорочки”: історія колекціонера, який зібрав 300 вишиванок та шиє нові на донати
Читати ще
“Івасюк хотів весільний вишитий рушник з Космача”. Топ-10 фактів з європейської столиці вишивки
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
