Шановні жителі громади!
22 травня ми з глибокою шаною та смутком вшановуємо одну з найважливіших подій в історії нашої національної пам’яті — перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка, великого Кобзаря українського народу.
Саме 22 травня 1861 року, відповідно до заповіту поета, його тіло було перепоховане на Чернечій горі поблизу Канева — в серці України, над Дніпром, де «реве та стогне» ріка, яка стала символом нашої нескореності й волі. Ця подія — не просто факт із біографії, це — святий акт повернення генія до своєї землі, до народу, якому він присвятив життя, думки, талант і страждання.
Палке слово Тараса Шевченка, пройняте беззавітною любов’ю до свого народу, і нині залишається життєдайним джерелом, потужним стимулом національного і духовного відродження України та перемоги над ненависним ворогом!
Тарас Шевченко благословив Україну на волю, свободу та незалежність, а рядки з його віршів наче про сьогодення.
Україна буде квітучою, незалежною та нескореною завжди, як того хотів Шевченко, як того хоче кожен з нас!
Схиляємо голови в пам’яті. Піднімаємо серце — в надії.
Слава Україні!
