За інформацією: Суспільне Чернівці.
Дмитро Стрілець та Сергій Григоряк. Фото з архівів Галини Григоряк та Тетяни Остапової
"Я не хотіла його окремо ховати. Якщо він загинув із хлопцями, то ми зробили братську могилу, аби батьки могли приїхати й було місце для цих хлопців. Коли Сергій загинув, йому було 37 років. Казав? "Зі мною буде мама жити. Я тебе ніколи не залишу". А сам залишив", – розповідає Галина Григоряк.
"У тебе втрата, а тобі кажуть документи донести"
Галина та Тетяна досі не отримали всі документи та компенсації, на які мають право родини полеглих військовослужбовців. Кажуть, після втрати синів їм було морально важко щось робити. Також стикалися з байдужістю працівників.
"У тебе така втрата та біль, а тобі й ще й кажуть, що якогось документа немає, треба донести. А ця довідка вже не дійсна, бо термін минув. Документи за переліком ніби подала, а за три тижні телефонують, що треба ще донести. Я дев'ять місяців ходила по колу", – розповідає Галина.
Галина Григоряк та Тетяна Остапова. Суспільне Чернівці
Зараз жінок консультує й супроводжує фахівчиня із супроводу ветеранів та демобілізованих Юлія Булавка. Вона допомагає подавати довідки та оформляти документи.
"Ми – переселенці з міста на Донеччині, яке з 2014 року окуповане. Маю перепону з отриманням витягу з місця реєстрації. Навіть подавали запит до Донецької адміністрації, то звідти листом повідомили, що це дійсно неможливо. Фахівчиня допомогла подати заявку через "Дію" на документ про статус члена сім'ї загиблого, то там витяг навіть не запитують. Тепер чекаємо, чи зможуть дати цей документ", – розповідає Тетяна.
Як фахівчиня із супроводу ветеранів Юлія може самостійно звертатися із запитами до військових частин чи центрів комплектування, а також відстежувати "прогрес" своїх підопічних. Наразі жінки отримали частину необхідних документів та написали заяви на отримання допомоги. Обидві ще чекають на отримання статусу членів сім'ї полеглих на війні військових.
Хто та яку допомогу може отримати
Фахівцями із супроводу є ветерани або члени родин військовослужбовців. У випадку Юлії — військовим є її чоловік. Каже, до неї по допомогу звертаються переважно ветерани чи військові, які потребують оформлення пільг чи допомоги за місцевими програмами підтримки. Рідше – члени родин загиблих або зниклих безвісти військових.
"Ті, кому потрібна просто інформаційна підтримка, вони можуть її отримати в будь-яких державних установах. До нас приходять ті, хто уже втратив якусь віру і надію в те, що вони можуть щось отримати швидко і втомилися уже ходити по колу від установи до установи", – розповідає Юлія.
Також фахівці можуть допомогти з професійною адаптацією та відкриттям власної справи, отриманням медичних послуг, реабілітації та протезування.
У Чернівцях троє фахівців із супроводу консультують у Центрі підтримки ветеранів на вулиці Пауля Целана, 11-А. Центр працює в будні – його можна відвідати без попередньої реєстрації. Також у четвер фахівців виїжджають до ЦНАПу в Коровії, а у п'ятницю — до Чорнівки.
Загалом у громадах області наразі працюють 22 фахівці із супроводу ветеранів. Їх контакти та адреси закладів, де вони надають допомогу, можна дізнатися на сайті обласної адміністрації.
Читати ще
Читати ще
“Не впевнений, що тут нема останків мого сина”: у братській могилі в Чернівцях поховали рештки 19 полеглих бійців
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
