Масштабний конфлікт між цивільними та військовослужбовцями ТЦК, який стався ввечері 8 липня у Львові, викликав значний суспільний резонанс. Близько 200 людей заблокували військових, службовий автомобіль ТЦК пошкодили та перекинули, двоє військовослужбовців звернулися по медичну допомогу, а травми отримав також поліцейський.
На події вже відреагували Міністерство оборони, Генеральний штаб ЗСУ, керівник Офісу президента Кирило Буданов та низка політиків і громадських діячів.
БукІнфо зібрав усе, що відомо про резонансні події у Львові, та проаналізував реакцію на них.
Як почався конфлікт
Інцидент стався увечері 8 липня у Сихівському районі Львова під час проведення мобілізаційних заходів.
За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, військовослужбовці перевіряли документи чоловіка 1996 року народження. З’ясувалося, що він є порушником правил військового обліку. Чоловіка доставили до ТЦК та СП, після чого направили на проходження військово-лікарської комісії.
Однак на місці залишилася інша група оповіщення. Навколо військових почали збиратися люди. Поступово кількість учасників конфлікту зросла приблизно до 200 осіб. Люди заблокували військовослужбовців та їхній автомобіль. Згодом ситуація переросла у відкрите протистояння. Службову машину ТЦК пошкодили та перекинули.
За даними військових, протистояння тривало з 21:00 до 2:30 ночі.
Двоє військових та поліцейський отримали травми
У Львівському обласному ТЦК повідомили, що двоє військовослужбовців зазнали фізичного насильства. Їх доставили до травмпункту. За попередньою інформацією, важких травм у військових не виявили.
Під час конфлікту постраждав також правоохоронець. За даними прокуратури, один з учасників сутички напав на заступника начальника поліції. Поліцейський отримав травми голови.
Правоохоронці відкрили два кримінальні провадження. Поліція також встановила особу одного з нападників.
На відео зафіксували удар військового по цивільному
Водночас у соціальних мережах поширилося відео, на якому військовослужбовець завдає удару одному з учасників натовпу. Начальник Сихівського районного ТЦК Борис Пруцьких заявив, що, на його думку, військовий діяв у межах самооборони.
Генеральний штаб ЗСУ оголосив службову перевірку щодо правомірності дій військовослужбовців.
У Генштабі наголосили, що розслідування має бути всебічним, об’єктивним та неупередженим. Якщо під час перевірки встановлять порушення з боку військових, винних мають притягнути до відповідальності.
Міноборони: перед законом рівні всі
Міністерство оборони назвало напад на військовослужбовців ТЦК неприпустимим. У відомстві наголосили, що відповідальність має наставати у будь-якому випадку насильства та агресії.
Водночас у Міноборони визнали необхідність подальшого вдосконалення мобілізаційних процесів. «Мобілізація є необхідною складовою захисту України. Її методи потребують вдосконалення і цей процес триває».
У міністерстві також звернули увагу, що подібні конфлікти використовує Росія для розколу українського суспільства.
Буданов: «Хто завтра захистить вас?»
На резонансний конфлікт відреагував керівник Офісу президента Кирило Буданов. Він закликав правоохоронців провести справедливе розслідування подій.
Водночас Буданов наголосив на небезпеці агресії проти українських військовослужбовців.
«Хто завтра захистить вас?»
Реакція керівника Офісу президента стала однією з найбільш обговорюваних заяв після подій у Львові.
Гетманцев звинуватив міністра оборони Федорова
Зовсім іншу оцінку ситуації дав голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Він поклав політичну відповідальність за події у Львові на міністра оборони Михайла Федорова.
На думку Гетманцева, саме керівництво Міноборони відповідає за стан мобілізаційної системи та конфлікти, які виникають навколо діяльності ТЦК.
Ця заява фактично перевела дискусію навколо львівських подій із суспільної у політичну площину.
Військова омбудсменка закликала до «саморефлексії» медіа та блогерів
Гостро відреагувала на події військова омбудсменка Ольга Решетилова.
Вона звернула увагу не лише на поведінку учасників конфлікту, а й на роль медіа, блогерів та інфлюенсерів у формуванні негативного ставлення до ТЦК.
Решетилова поставила питання, чи не несуть частину відповідальності за ситуацію ті, хто постійно нагнітає ненависть до військовослужбовців, поліції та людей, які проводять мобілізаційні заходи.
За її словами, без мобілізації Україна ризикує зіткнутися з ворогом уже безпосередньо біля власних домівок.
«Чи розумієте ви, куди веде нагнітання ненависті до ТЦК, поліції, людей, які здійснюють мобілізаційні заходи?»
Її заява також викликала активну дискусію у соціальних мережах.
Що насправді показали події у Львові
Інцидент на Сихові став значно більшим, ніж черговий локальний конфлікт навколо мобілізації.
Вперше за тривалий час протистояння набуло настільки масового характеру — за інформацією прокуратури, у ньому брали участь близько 200 цивільних.
Ситуація продемонструвала небезпечне накопичення напруги навколо мобілізації та діяльності ТЦК.
З одного боку, у суспільстві існують серйозні претензії до методів проведення мобілізаційних заходів, а випадки порушення прав громадян лише посилюють недовіру.
З іншого — фізичні напади на військовослужбовців, блокування їхньої роботи та знищення майна вже виходять далеко за межі законного протесту чи критики дій державних органів.
Показово, що Генеральний штаб одночасно засудив напад на військових і розпочав перевірку дій самих працівників ТЦК.
Це, ймовірно, є ключовим моментом усієї ситуації: держава має дати правову оцінку діям обох сторін конфлікту, не допускаючи ані безкарного насильства проти військовослужбовців, ані можливих порушень законодавства під час мобілізаційних заходів.
Події у Львові також продемонстрували ще одну проблему — стрімку радикалізацію суспільної дискусії навколо мобілізації.
Якщо конфлікт, у якому беруть участь близько двох сотень людей, завершується перекинутим автомобілем, травмованими військовими та поліцейським, це вже сигнал не лише для правоохоронців, а й для державної влади.
І, схоже, після подій на Сихові питання реформування мобілізаційної системи та відновлення довіри між державою, військовими й суспільством стає ще більш нагальним.
