Національний банк України пропонує суттєво змінити підхід до контролю безготівкових платежів. Регулятор оприлюднив проєкт постанови, який передбачає впровадження єдиної системи моніторингу платіжних операцій для всіх банків та інших надавачів платіжних послуг.
Якщо документ ухвалять, фінансові установи аналізуватимуть операції практично в режимі реального часу, автоматично оцінюватимуть рівень ризику кожного переказу, використовуватимуть системи виявлення шахрайства та формуватимуть переліки клієнтів, щодо яких застосовуватиметься посилений контроль.
Що саме пропонує НБУ
Проєкт постанови передбачає, що всі банки повинні створити комплексну систему контролю платіжних операцій. Вона включатиме:
- постійний моніторинг усіх безготівкових операцій;
- щоденну автоматичну звірку платежів;
- заходи протидії маніпуляціям із MCC-кодами, які можуть використовуватися для приховування реального характеру діяльності бізнесу.
У Нацбанку наголошують, що новий механізм не замінює фінансовий моніторинг у межах боротьби з відмиванням коштів, а працюватиме паралельно, зосереджуючись на виявленні підозрілих, помилкових або потенційно шахрайських операцій.
Які операції можуть викликати підозру
Система автоматично аналізуватиме практично всі платежі. Особливу увагу банки звертатимуть на:
- відкриття великої кількості рахунків або карток;
- десятки переказів за короткий проміжок часу;
- швидке переведення отриманих коштів на інші рахунки;
- використання особистої картки для ведення підприємницької діяльності;
- часту зміну телефонів, IP-адрес чи пристроїв для входу в онлайн-банкінг;
- одночасні операції з різних регіонів або країн;
- масові перекази між великою кількістю фізичних осіб.
Банки формуватимуть фінансовий профіль клієнта
Фінустанови аналізуватимуть звичну фінансову поведінку кожного клієнта: типові суми переказів, частоту операцій, коло одержувачів, час проведення платежів та інші характеристики.
Якщо людина, яка роками користувалася карткою лише для зарплати та побутових платежів, раптом почне отримувати десятки переказів від незнайомців або активно пересилати великі суми, система може автоматично віднести такі операції до ризикових.
Що буде із підозрілими платежами
Автоматичне спрацювання системи ще не означатиме блокування операції. Передбачено три рівні ризику:
- низький — платіж проходить без додаткових дій;
- середній — банк може запросити підтвердження операції або додаткову перевірку;
- високий — платіж тимчасово зупиняється до з’ясування всіх обставин.
За необхідності банк зможе попросити документи, що підтверджують призначення платежу, провести додаткову ідентифікацію клієнта або навіть встановити додаткові обмеження на використання рахунку. Остаточне рішення має ухвалювати людина, а не виключно автоматичний алгоритм.
Посилений контроль для окремих клієнтів
Окремо банки формуватимуть внутрішні списки клієнтів, чиї операції потребують підвищеної уваги. До них можуть потрапити особи, які регулярно здійснюють нетипові операції або надають доступ до своїх рахунків третім особам.
Для таких клієнтів банки зможуть встановлювати додаткові ліміти, уважніше перевіряти платежі та навіть враховувати ці дані під час відкриття нових рахунків чи видачі нових банківських карток.
Що це означає для більшості українців
У проєкті зазначено, що для більшості громадян, які користуються банківськими картками у звичному режимі, зміни можуть залишитися майже непомітними.
Натомість нові правила насамперед спрямовані проти так званих “дропів”, осіб, які використовують власні рахунки для транзиту чужих коштів, а також проти схем шахрайства й прихованої підприємницької діяльності через особисті картки.
