За інформацією: Суспільне Чернівці.
Кози на екофермі у селі Стрілецький Кут. Суспільне Чернівці
Кози, які живуть на екофермі села Стрілецький Кут. Суспільне Чернівці
«Наші кози споживають насамперед найякісніші комбікорми, найякісніше сіно, яке ми заготовляємо і про яке ми дбаємо. Також вони мають вільний випас і вільний вигул. Ми так само акцентуємо на цьому увагу, щоб було менше певної хімії та певних можливостей, а більше — природнього», — каже адміністратор екоферми.
Основа раціону кіз — ячмінь, овес, кукурудза, пшениця та макуха. Для цього на фермі є заготівельний цех, де цю їжу спершу перемелюють, а потім утворюють з неї гранулу.
Запаси зерна, з якого виготовляють комбікорм для кіз, які живуть на екофермі в селі Стрілецький Кут. Суспільне Чернівці
«Грис — це дрібна фракція, і коли коза її споживає, вона забиває собі піднебіння, тому перетравлення відбувається набагато важче. А коли ми виготовляємо гранулу, тоді безпосередньо проходить термообробка, під час якої при нагріванні вбиваються різні бактерії», — розповідає адміністратор.
Адміністратор екоферми Ігор Романишин. Суспільне Чернівці
«Коли народжуються, це є садок, потім школа, а потім уже дорослі»
Наразі на фермі живуть 200 дорослих тварин та 50 козенят двох порід. Розпочинали господарство з 30 голів.
«Зааненська порода — це найбільш продуктивна порода за молоком, а в нубійської молока менше, але вміст жиру більший. Для виготовлення сиру нам потрібні як жирність, так і кількість. Тож завдяки цим двом породам ми маємо можливість реалізовувати ці можливості у подальшому сироварінні», — каже адміністратор.
Кози, які живуть на екофермі у селі Стрілецький Кут. Суспільне Чернівці
Кози, які живуть на екофермі. Суспільне Чернівці
За його словами, кіз також поділяють за віковими категоріями.
«Коли вони народжуються, це є садок, потім школа, а потім уже дорослі кози, які дають потомство та молоко», — розповідає Романишин.
Найменших козенят після народження тримають окремо, де вони набираються сил, зігріваються та ростуть, поки не переходять до старших тварин. Ця ферма належить Чернівецькій єпархії Української греко-католицької церкви. У 2020 році родина меценатів передала її єпархії у памʼять про батька, який помер.
Поголів’я кіз, які живуть на екофермі в селі Стрілецький Кут. Суспільне Чернівці
Кози, які живуть на екофермі. Суспільне Чернівці
Спершу ферма розвивалась за пожертви, а тепер тут самостійно заробляють гроші на розвиток. Зокрема, виготовленням, реалізацією сиру та екскурсіями.
Все молоко, яке отримують, збувають на виготовлення сиру
«Насамперед у нас є буковинський традиційний сир, також із додаванням лаванди, кавовий, потім г’югер, белпер, безпосередньо камамбер. Виготовляємо качокавал — напівтвердий сир, а також є вурда, рікотта. Ми переробляємо безпосередньо сироватку, де немає тих відходів», — каже адміністратор.
Сир, який виготовляють на фермі. Суспільне Чернівці
Сир, який виготовляють на екофермі в селі Стрілецький Кут. Суспільне Чернівці
Все молоко, яке отримують від кіз, а це 200–300 літрів на день, збувають на виготовлення сиру. Загалом є понад 10 сортів сиру, а за типами — три: мʼякий, напівтвердий та твердий. Також ще сир виготовляють з коровʼячого молока, яке закуповують окремо.
«Перед тим, як прийняти молоко, у нас є екомілкбонд — аналізатор молока, який визначає фізпоказники молока: якість, жирність, кислотність та фізичні показники. Для м’якого сиру нам потрібно сім кілограмів молока, для твердого сиру — 12 кілограмів. І все молоко, яке ми отримуємо з нашого господарства, переробляється на тверді, напівтверді та м’які види сирів», — говорить адміністратор.
Прилад за допомогою якого проводять аналіз молока. Суспільне Чернівці
«Температура пастеризації — 65–70 градусів»
Після прийому та перевірки молока — його пастеризують. На цьому етапі у рідині знищуються шкідливі мікроорганізми.
«Молоко закачують безпосередньо у пастеризатор. Він є автоматичним і вмикається в мережу. Наша температура пастеризації — 65–70 градусів із витримкою 15–20 хвилин. Після пастеризації — охолодження, внесення всіх ферментів, заквасок, де ми отримуємо тоді вже певне зерно, яке буде слугувати для подальшого виготовлення сиру», — каже адміністратор.
Сири, виготовлені на екофермі в селі Стрілецький Кут, які перебувають у камері зберігання та дозрівання. Суспільне Чернівці
Сири, які перебувають у камері зберігання та дозрівання. Суспільне Чернівці
За його словами, для дозрівання сиру необхідно підтримувати температуру повітря від 10 до 12 градусів, залежно від виду сиру. Для цього його поміщають у спеціальну камеру, де також підтримують вологість на рівні 82%, щоб сир набирав своїх смакових властивостей. Також зараз на фермі планують завести корів та збільшити кількість працівників.
Кози, які живуть на екофермі села Стрілецький Кут. Суспільне ЧернівціЧитати ще
Читати ще
Пасуться біля залізниці, а живуть у гаражі: як буковинка утримує чотирьох кіз у центрі міста на Буковині
Читати ще
О шостій ранку – на Дністер, потім – до корів: як фермерка з Буковини виготовляє копчену бринзу за власною технологією
Читати ще
“Вогонь не гасне аж до осені”: як на Буковині зберігають традицію виготовлення копченої овечої бринзи
Читати ще
“Все, що заробляємо, вкладаємо в бізнес”: історія буковинця, який повернувся з Франції і відкрив овечу ферму
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
