-
Еколог Вадим Манюк на місці колишнього Каховського водосховища. Дивиться, як змінився Великий Луг за рік. Скриншот відео
Четверте літо після підриву російськими військами Каховської ГЕС. На місці колишнього водосховища продовжує відроджуватися Великий Луг: молодий ліс сягає до десяти метрів заввишки, плавні наповнюються водою, зростає біорізноманіття.
Тут фіксують понад 320 видів квіткових рослин, дедалі частіше бачать пеліканів, лисиць і зайців, а у Дніпрі – червонокнижних осетрів.
Разом з екологом Вадимом Манюком Суспільне Дніпро вирушило на берег колишнього Каховського водосховища, щоб побачити, як змінився Великий Луг за рік.
Через постійну загрозу російських дронів досліджувати територію стає дедалі небезпечніше: на окремих ділянках на роботу є лише близько десяти хвилин.
Яким став Великий Луг у 2026 році, що відбувається з молодим лісом та його мешканцями і чому науковці закликають не затоплювати цю територію знову – дивіться у репортажі наших дніпровських колег.
Еколог Вадим Манюк зазначає, що територія зазнала значних трансформацій: молодий вербовий ліс сягає десяти метрів у висоту, дерева швидко адаптувалися до нових умов, сформувавши розлогі крони.
Дослідники також зафіксували понад 320 видів квіткових рослин. Крім цього, збагачується також світ тварин, птахів і риб — у плавнях частіше зустрічають лисиць, зайців та пеліканів, а в акваторії Дніпра з’являються червонокнижні осетри.
Дощове літо на Дніпровщині дещо допомогло наповнити плавні водою, що стало критичним фактором для виживання лісу після періодів посухи.
Скриншот відео
Скриншот відео
Скриншот відео
Скриншот відео
Скриншот відео
Скриншот відео
Чому не можна затоплювати територію знову?
Наукова спільнота категорично проти відновлення греблі. Вадим Манюк наголошує: повторне затоплення буде актом екоциду, що знищить унікальну екосистему, яка сформувалася на площі близько 200 000 гектарів. Замість цього експерти пропонують надати території статус біосферного заповідника, щоб зберегти її як природну спадщину України.
Це відродження — доказ того, що природа здатна перетворити наслідки катастрофи на нове життя, якщо їй не заважати.
Цього року громадські організації виступили з ініціативою надати цій території статус об’єкта всесвітньої спадщини людства
Кореспонденти Євген Педашенко, Олеся Приходько, оператор Юрій Тинний, режисер монтажу Олексій Шевченко.
00:00 Четверте літо: яким став Великий Луг
03:15 Великий Луг стає недоступним через дрони
04:25 На дослідження є лише 10 хвилин
05:12 Під лісом колишні села та будинки
06:29 Як змінювався Великий Луг після катастрофи
08:34 Ліс відновлюється після посухи
09:45 Чи можна використовувати Великий Луг для випасу
10:26 Де буде ліс, а де болота й луки
11:18 Лишайники та нові види: як зростає біорізноманіття
12:02 Уже понад 320 видів рослин
12:25 Вода повертає життя плавням
13:41 Сотні птахів повертаються у Великий Луг
14:32 Пелікани оселилися біля Нікополя
15:24 Лисиці, зайці та червонокнижні осетри
16:37 Яким буде Великий Луг через десятиліття
17:05 Ґрунту знадобиться щонайменше 50 років
18:01 «Відновити греблю — це буде екоцид»
18:49 Великий Луг може стати біосферним заповідником
19:37 Чому території потрібен природоохоронний статус
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom.
