Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко міг у певний момент самостійно перейти в контратаку проти НАБУ та цим змінити початковий сценарій, який, за версією політолога Володимира Фесенка, міг готуватися за участі людей, пов’язаних із Банковою.
Про це Фесенко розповів в інтерв’ю Radio NV.
За словами політолога, сама підготовка матеріалів для атаки на НАБУ, ймовірно, тривала заздалегідь. Зокрема, він звернув увагу на ґрунтовність підготовленої підозри керівнику НАБУ Семену Кривоносу та інформаційних матеріалів, які супроводжували цю історію.
«Атака на НАБУ, ймовірніше, планувалася. Я ж кажу, ці матеріали явно готувалися», — зазначив Фесенко. За його словами, до підготовки інформаційної частини могли бути залучені політтехнологи та медійні експерти, які працюють на Банковій або співпрацюють із нею. Водночас це саме його оцінка, а не встановлений факт.
Водночас Фесенко вважає, що юридична частина контратаки могла розвиватися вже не зовсім за початковим сценарієм.
«Я думаю, що в рамках цієї контратаки, яка могла готуватися проти НАБУ, така підозра по всіх цих матеріалах проти Кривоноса готувалася. Але тут Кравченко, можливо, вже пішов сам у контратаку і трошки зламав плани Банкової», — сказав політолог.
На думку Фесенка, саме після цього виникла необхідність терміново визначатися, що робити з підозрою: давати їй хід, скасовувати або змінювати її процесуальний статус.
«Тому протягом доби, я думаю, думали, що робити далі. Чи давати хід цій підозрі (але це було ризиковано, дуже було помітно), чи взагалі її скасувати, чи якось змінити її процесуальний статус, відкликати тощо. Врешті-решт вирішили не ризикувати», — розповів Фесенко.
Політолог наголошує, що не вважає всю історію заздалегідь спланованою до найменших деталей.
«Тому я не думаю, що все так було заздалегідь сплановано. Плани мінялися на ходу», — зазначив він.
«Для них це стало неприємним сюрпризом»
Фесенко також звернув увагу на те, що після відсторонення Кравченка ситуація розвивалася не так швидко, як можна було очікувати. За його словами, Банкова могла взяти паузу, щоб оцінити ситуацію та визначити подальші дії.
«Просто беруть паузу, щоб трошки ситуація заспокоїлася, щоб не було такого ажіотажу, самим придивитися, що і як робити далі. Тому що те, що сталося, для них стало неприємним сюрпризом», — сказав політолог.
Він вважає, що на Банковій не обов’язково мали наперед готовий сценарій на всі можливі варіанти розвитку подій.
«Не треба думати, що на Банковій всі такі, знаєте, далекоглядні стратеги, все сплановано заздалегідь. Я дивлюсь, навпаки, там багато експромтів і вони теж стикаються з регулярними проблемами і несподіванками, особливо коли йдеться про розслідування НАБУ», — зазначив Фесенко.
Чому історія з Кравченком стала проблемною
За версією Фесенка, після дій Кравченка виник ризик серйозного інституційного конфлікту між Офісом генерального прокурора та НАБУ.
Політолог припускає, що окремі елементи дій Кравченка могли бути скоординовані з Банковою, але водночас він міг проявити й власну ініціативу.
«Тому тут могла бути і певна координація між Банковою і Кравченком. Водночас, я думаю, що були, можливо, певні елементи самодіяльності з боку Кравченка. Він створив ситуацію конфлікту, інституційного конфлікту між Офісом генпрокурора і НАБУ. А це вже був ризик інституційної кризи, і навіть ризик політичної кризи», — сказав Фесенко.
Він також вважає, що якби справа дійшла до суду, ситуація могла б набути ще більшого резонансу. За словами Фесенка, це, ймовірно, стало однією з причин, чому від підозри вирішили «відіграти».
NV окремо повідомляло, що Фесенко пов’язував рішення скасувати підозру Кривоносу з ризиком політичної та інституційної кризи.
«Не все йшло за планом»
Ще одним аргументом на користь своєї версії Фесенко називає відсутність одразу готової кандидатури на посаду генерального прокурора.
«А це означає, що точно не все йшло за планом. Якби все було за планом, заздалегідь була б підібрана кандидатура замість Кравченка», — зазначив він.
За оцінкою політолога, президент Володимир Зеленський тепер шукає нового керівника прокуратури, який, з одного боку, відповідатиме його вимогам, а з іншого — не матиме надмірної самостійності всередині прокурорської системи. Це є політичною оцінкою Фесенка, а не встановленим фактом.
Таким чином, головний висновок Фесенка полягає в тому, що історія з Кравченком могла розвиватися за змішаним сценарієм: частина дій, за його версією, могла бути підготовлена або скоординована заздалегідь, але сам Кравченко в певний момент міг перейти до власної контратаки. Саме це, на думку політолога, і стало фактором, який змусив Банкову коригувати подальші дії.
