-
Фото з архіву сайту
Тривала спека, дефіцит опадів, малосніжна зима та кліматичні зміни призвели до різкого зниження рівня води у Дністрі. За словами виконувача обов’язків начальника Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Миколи Настюка, ситуація є сезонною, однак цього року її суттєво погіршують як природні чинники, так і діяльність людини. Уже зараз виникли проблеми з водозабором у Хотині, а подальше маловоддя може становити загрозу не лише для України, а й для Молдови.
Про це Микола Настюк розповів у коментарі журналістам МА АСС.
Чому Дністер та стрімко міліє?
За словами гідролога, нинішня ситуація почала формуватися ще восени минулого року.
Невеликі дощові паводки восени 2025 року практично не вплинули на наповнення річок, а середньомісячні витрати води становили лише 50–58% від кліматичної норми.
Зиму басейни Дністра, Пруту та Сірету зустріли вже зі значним дефіцитом водності. Крім цього, у січні та лютому 2026 року тривала морозна погода супроводжувалася активним спрацюванням Дністровського водосховища.
Після швидкого танення снігу через незначні його запаси та відсутність рясних опадів весняне водопілля виявилося слабким і не змогло поповнити запаси води.
Фото архівне. 2024 рік.
Прут, Сірет і Дністер наближаються до мінімумів
Микола Настюк зазначає, що зараз рівень води стрімко знижується не лише у Дністрі.
«На даний час по Пруту та Сірету ми наближаємось до мінімальних показників. Те саме і на Дністрі. На цей літній період рівень води на Дністровському водосховищі мав би бути значно вищим», – пояснив фахівець.
Через це оголилися береги водосховища, які почали заростати рослинністю.
За словами гідролога, це є небезпечним процесом, який ускладнює функціонування водойми.
Вже зараз серйозні труднощі виникли із водозабором у Хотині.
Окрім цього, посилюються процеси замулення, адже річка переносить значну кількість наносів, які відкладаються на дні.
Межень – це норма, маловоддя – вже небезпечна аномалія
Фахівець пояснює, що літня межень є природною фазою життя річки.
У цей період її живлення відбувається переважно за рахунок підземних вод.
Втім, коли водність падає приблизно до 20% від середньомісячної норми, це вже вважається гідрологічною посухою або маловоддям.
За словами Миколи Настюка, Такому явищу сприяють малосніжні зими; дефіцит весняних опадів; тривалі антициклони; високі температури та інтенсивне випаровування.
Фото МА АСС
Чим небезпечне пересихання річок
Під час тривалого маловоддя поверхневий стік може повністю припинитися.
Русло розпадається на окремі водойми, вода швидко нагрівається та випаровується. У результаті різко зростає концентрація забруднюючих речовин; зменшується вміст кисню у воді; виникають літні замори риби, а річка втрачає здатність до природного самоочищення.
За словами гідролога, вода у таких умовах може перетворюватися на так званий «зелений суп» через активний розвиток водоростей.
Попри дефіцит води, небезпека раптових паводків нікуди не зникає. Під час інтенсивних літніх злив вода дуже швидко стікає зі схилів у річки. Особливо це характерно для Карпат, де рівень води може підніматися на кілька метрів буквально за кілька годин.
Людський фактор також погіршує ситуацію
За словами Миколи Настюка, окрім кліматичних змін, на літній водний режим річок дедалі сильніше впливає діяльність людини.
Серед основних причин він називає роботу каскадів гідроелектростанцій; інтенсивний забір води для зрошення; вирубування лісів та розорювання заплавних територій.
Усе це порушує природне накопичення води у ґрунтах і підземних горизонтах, через що річки влітку отримують дедалі менше природного живлення.
Микола Настюк. Фото МА АСС
Питання вже обговорюють Україна та Молдова
Проблема маловоддя на Дністрі має міжнародне значення.
Як повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, ситуацію спільно аналізують українські та молдовські фахівці.
Дністер забезпечує питною водою мільйони людей у двох країнах, тому збереження його водності є питанням водної безпеки.
За прогнозами, дефіцит води може зберігатися не лише у липні, а й у серпні.
Ситуацію ускладнює те, що відповідно до міжнародних правил експлуатації Дністровського комплексного гідровузла Україна має здійснювати скид води до Молдови в обсязі 100 кубометрів за секунду, навіть попри значно нижче наповнення власного водосховища.
Водночас у серпні ці норми можуть переглянути.
«Для України та Молдови Дністер — це питання водної безпеки. Ми інформуємо наших молдовських партнерів про прогнозовані ризики, щоб спільно ухвалювати рішення», — зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
