За інформацією: Суспільне Чернівці.
Галина Міхайлова з чоловіком. Суспільне Чернівці
Церква старовірів у Білій Криниці. Суспільне Чернівці
Староста Старововчинецького старостинського округу Лілія Заболотнюк. Суспільне Чернівці
Старовинні книги, ікони та одяг, який носять і нині
Історію громади сьогодні зберігають у музейному комплексі старообрядництва. Тут можна побачити старовинні ікони, церковні книги, традиційний жіночий одяг та предмети побуту.
Музей старовірів у Білій Криниці. Суспільне Чернівці
Директорка музею Емілія Євсєєва розповідає, що люди залишали майже все своє майно, але обов'язково брали із собою найцінніше.
"Старообрядці, які тікали з Росії, не брали з собою ні хліба, ні кожухів — лише ікони та релігійні книжки. У кожній хаті є молитовний куточок, можна сказати — вівтар", — каже вона.
Музей старовірів у Білій Криниці. Суспільне Чернівці
За її словами, традиційний одяг теж зберігся. Жінки носили різні головні убори, а поверх одягу вдягали сарафани та так звані "шубки". Серед експонатів також є Псалтир 1654 року.
"Ми намагаємося збирати й зберігати всі книжки, у яких пишуть про старообрядців. Це намолені книги з домашніх колекцій людей, — каже Євсєєва.
За її словами, у більшості родин досі зберігаються старовинні богослужбові книги, які передають від бабусь і прабабусь дітям та онукам.
Псалтир у Білій Криниці. Суспільне Чернівці
Храм будували вручну
За словами вчителя історії Миколи Ботнарюка, старообрядці, які з'явилися на Буковині, були ремісниками, а першим, що робили після заснування поселення, — будували храм.
"Старообрядці були вправними майстрами й володіли багатьма ремеслами. Оселившись тут, вони почали розвивати свої традиції та звичаї. Насамперед, де б не селилися, завжди закладали фундамент майбутньої церкви", — розповідає історик.
Вчитель історії Микола Ботнарюк поряд з церквою. Суспільне Чернівці
"Магазинів уже років десять немає"
Місцевий житель Дмитро Івлєв називає себе старовіром у кількох поколіннях. Каже, його дід був серед перших поселенців у Білій Криниці.
За його словами, за останні десятиліття село суттєво змінилося.
"Уже років десять, мабуть, магазинів немає. Хліб привозять у понеділок і п'ятницю. Медпункт є. А діти… Хтось воює, хтось удома. Син на фронті ще з 2014 року. Зараз він на Запорізькому напрямку", — каже Дмитро Івлєв.
Старовір Дмитро Івлєв. Суспільне Чернівці
За словами старости Лілії Заболотнюк, нині із невеликого села одинадцять старовірів захищають Україну, ще двоє місцевих жителів загинули.
Житель сусіднього села Багринівка Міхай Акатріні пригадує, що ще кілька десятиліть тому Біла Криниця була значно більшою й жвавішою.
"Було гарне транспортне сполучення, автобус ходив чотири рази на день. Працювали два магазини, пошта, будинок культури. Липовани, яких я знав раніше, носили бороди, традиційні сорочки й штани. Зараз такого вже немає", — каже чоловік.
Будинок старовірів. Суспільне Чернівці
Надія — на відкриття пункту пропуску
За словами Лілії Заболотнюк, більшість жителів Білої Криниці — люди пенсійного віку. Через відсутність робочих місць молоді доводиться виїжджати. Надією для громади є відкриття пункту пропуску на українсько-румунському кордоні.
"Колись тут діяв піший пункт пропуску, і це було дуже зручно для старовірів, які могли відвідувати своїх родичів у Климівцях. Коли Румунія вступила до Європейського Союзу, усі піші переходи закрили. Маємо надію, що пункт пропуску відкриють. Це дало б поштовх для розвитку села", — каже староста.
Люди в селі Біла Криниця. Суспільне Чернівці
Читати ще
Читати ще
Репетирують у сільському музеї: як фольклорний колектив “Церенкуца” з Буковини підкорює європейську сцену
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
