В Україні планують до 1 грудня розробити нову модель взаємодії держави, бізнесу та військових у питаннях мобілізації та бронювання працівників. Вона має зробити залучення людей до війська більш прогнозованим, допомогти забезпечити ротацію військовослужбовців і водночас зберегти роботу критично важливих підприємств. Максимальний рівень бронювання для частини підприємств, зокрема в енергетиці та оборонно-промисловому комплексі, за загальним правилом планують знизити зі 100% до 95%.
Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час Київського міжнародного економічного форуму.
Бізнес має прогнозувати мобілізацію працівників
За словами глави уряду, нова система має стати своєрідним суспільним договором між державою, підприємствами та військовими. Її мета — забезпечити більш передбачувану мобілізацію, щоб бізнес міг планувати роботу, а військові отримували можливості для ротації та відпочинку.
Прем’єр анонсував зустріч із представниками бізнесу, під час якої планують обговорити зобов’язання підприємств щодо залучення частини працівників до військової служби.
«Нам потрібно придумати спільно нову соціальну модель, коли нехай всі будуть заброньовані, але підприємства дають прогнозовану мобілізацію людей в армію. Це ідеалістична модель. Якщо можна було б знайти таке рішення, то пропала би потреба шукати людей по вулицях», — заявив Корецький.
Водночас він визнав, що бізнес має побоювання щодо термінів запровадження нових правил і можливості виконання відповідних вимог на практиці.
Кого торкнуться зміни в бронюванні
За словами прем’єра, максимальний рівень бронювання працівників підприємств, зокрема енергетичного сектору та оборонно-промислового комплексу, за загальним правилом планують знизити зі 100% до 95%.
При цьому Корецький запевнив, що понад 90–95% працівників, які нині працюють в енергетиці та ОПК, мають отримати бронювання повторно.
Окрему увагу уряд планує приділити підприємствам, які, за оцінкою прем’єра, зловживають механізмом бронювання. Йдеться, зокрема, про компанії, які отримують можливість бронювати працівників без достатніх підстав, використовуючи окремі економічні показники замість реальної критичної важливості своєї діяльності.
«Але те, щоб створювали велику кількість підприємств, чи то ІТ, чи то умовно ОПК, де роблять три дрони і сотні людей заброньовані, я умовно спрощую, гіперболізую в певному сенсі, але так є. І таких випадків дуже багато», — зазначив глава уряду.
Він наголосив, що критичність підприємства та економічні критерії для бронювання потрібно розмежувати.
До критично важливих сфер прем’єр відніс енергетику, оборонно-промисловий комплекс, зв’язок, житлово-комунальне господарство, аптеки, виробництво продуктів харчування та логістику.
Чому уряд хоче змінити систему
Ще одним аргументом на користь перегляду правил Корецький назвав необхідність заздалегідь підготуватися до можливого збільшення мобілізації в Росії.
За його словами, якщо не розробити зрозумілий механізм заздалегідь, державі знову доведеться ухвалювати непопулярні рішення в ручному режимі.
«Тоді вже буде не про бронювання, не про відсотки. Стоїть питання виживання держави і тому треба на це зважати. Пошуки збільшення відповідальності тих, хто ховається також стоїть на порядку — це все комплексна історія. До 1 грудня ми маємо дати новий суспільний договір», — наголосив прем’єр.
Він також зауважив, що уряд прагне не допустити падіння економіки, але водночас має враховувати потреби армії, втрати серед військовослужбовців і необхідність їхньої ротації.
Що вже змінилося у правилах бронювання
Наприкінці жовтня уряд завершив підготовку змін до системи бронювання працівників від мобілізації. Серед анонсованих нововведень — механізм повного бронювання для компаній, які регулярно добровільно залучатимуть частину своїх працівників до військової служби.
Крім того, Кабінет міністрів доручив центральним органам виконавчої влади та обласним військовим адміністраціям протягом десяти днів переглянути критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих і право бронювати військовозобов’язаних працівників.
Раніше уряд уже переглядав правила бронювання, зокрема вимоги до рівня заробітної плати, критерії критичності підприємств та умови бронювання сумісників.
26 жовтня Верховна Рада також продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів — до 29 січня 2027 року.
До 1 грудня уряд має представити нову модель взаємодії між державою, бізнесом і військом. Водночас конкретні механізми її реалізації, остаточні критерії бронювання та порядок застосування нових вимог ще потребують уточнення.
