-
Данило Гетманцев
Уривок з інтерв’ю очільника парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева для видання Delo.ua.
Ви публічно констатуєте ознаки гальмування детінізації економіки. Про які сектори мова і чому так відбувається? Чи можете навести конкретні цифри?
— В 2023 році за рахунок детінізації економіки державний бюджет отримав додатково суму, еквівалентну $1,5 млрд, в 2024-му — $2,5 млрд А в 2025-му році ми мали недовиконання податкових надходжень на 33 млн грн, або 2,6% до плану.
І це незважаючи на те, що бюджет отримав додаткові ресурси за рахунок податку на банки, підвищення акцизів і військового збору. Тобто, резерви для збільшення доходів були, але відбулося недовиконання бюджету. І це, насправді, мене бентежить, бо багато секторів економіки працюють в тіні. А держава не може забезпечити бізнесу рівні умови господарювання. Це і ринок електроніки, і ресторанний бізнес, і продаж автомобілів, і каргокомпанії, і тютюновий ринок, і багато чого ще.
Це, зокрема, і гральний бізнес, де завдяки зриву керівниками Міністерства цифрової трансформації та держагентства ПлейСіті процесу запровадження державної системи онлайн-моніторингу бюджет недоотримує 20 мільярдів гривень по року. Це неефективна робота чиновників Олександра Борнякова (в.о. міністра цифрової трасформації — Ред.) і Геннадія Новікова (очільника держагентства “ПлейСіті” — Ред.) з команди Михайла Федорова та банальна корупція.
Це і ринки підакцизних товарів, де Мінцифри продовжує зривати запровадження електронного акцизу, на що скаржиться білий бізнес.
Як людина, яка з 2019-го року системно займається детінізацією, я бачу, що детінізація є єдиним істотним ресурсом на сьогодні для підвищення надходжень до державного бюджету. З іншого боку, це інструмент забезпечення рівності господарювання, що необхідно для розвитку економіки як такої. Ну і, безперечно, це є інструментом вирішення проблеми бідності в країні.
Вважаю, що гальмування в цьому процесі є неприпустимим. Бачу це гальмування передусім з боку правоохоронних органів. І начебто оновлене Бюро економічної безпеки не демонструє жодних ефективних результатів. Звернення від парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики щодо конкретних схем та порушень податкового законодавства фактично померли — ефекту жодного немає. Заслуховування їх на тимчасовій слідчій комісії з питань економічної безпеки — дуже сумні.
Сумні, тому що вони не можуть дати нам відповіді на елементарні питання щодо детінізації окремих галузей. Бюро економічної безпеки не виправдовує очікування. Подекуди ми чуємо про окремі реалізації, але вони є точковими, поодинокими та навіть, як у випадку з торговою мережею “Ябко”, не призводять до припинення правопорушень. Тобто, новому БЕБ треба точно працювати краще. І питання тут точно не в зарплатах у майже 80 тис. грн на місяць, які вони вважають низькими.
Хоча проблема — не тільки в БЕБ, проблема — і в Податковій, і в Митниці. Це сукупність проблем.
БЕБ буксує через непрофесіоналізм? Чи свідомо гальмує?
— Я не маю жодних підтверджень тому, що неефективність БЕБ є наслідком корупції. Скажу більше — я переконаний, що ні. Однак, безпорадність наносить державі не меншу шкоду. Тим більше, що на дев’ятому місяці роботи нової команди система досі не очищена. Я не розумію, чому, наприклад, територіальне управління БЕБ в Одеській області досі очолює Сергій Мунтян, який є символом корупції.
Ми в очолюваному мною парламентському комітеті, на жаль, не бачимо в роботі БЕБ жодних змін на краще. Є численні інтерв’ю, конференції, блискучі ідеї про те, як боротися з податковими ухилянтами, є скарги на уряд, прокуратуру, є нестримний реформаторський зуд, але немає конкретної роботи з ганчіркою, аби вимести бруд з кімнати, навести порядок.
Розмови про неефективність БЕБ тривають роками. Що треба зробити, щоб ситуація нарешті змінилася?
— Все відбувається повільніше, ніж мало би бути. Це все мало би відбутися ще кілька років тому. Та, на жаль, не завжди комітету Гетманцева вистачає політичного впливу, аби ці питання вирішити в той спосіб, яким ми намагаємося діяти. І виглядає так, що ми чи не єдині протистоїмо потужній злагодженій клановій системі у фінансовому секторі держави. Реформа податкової міліції виглядає як велике протистояння зі своїми перемогами та поразками.
Ми почали з того, що ліквідували податкову міліцію, створили БЕБ. Це був перший великий крок. Наша перемога. Корупційна система “відіграла” і переграла нас на призначенні керівником БЕБ Вадима Мельника з податкової міліції і, як результат, лишивши все як і було до цього. Ми не зупинилися, прибрали Мельника і тих, хто був після нього, і провели конкурс за участі міжнародників.
Людина, яка зараз очолює БЕБ, вже політично незалежна. За кращого збігу обставин ця політично незалежна людина мала би ще бути професійною та націленою на результат. Поки що цього ми не бачимо, на жаль, а пройшло вже достатньо часу. Тому сьогодні ми жорстко формулюємо вимоги до цієї людини, аби змусити її працювати. І в неї є два виходи: або почати працювати, або припинити ці тренування на країні. Переконаний, що і цей етап ми пройдемо і ми доведемо до того, що цей орган буде працювати класно.
Безперечно, це можна було би зробити раніше, якби, по-перше, нам поталанило з людським фактором, і, по-друге, якщо б корупційна кланова система, з якою ми боремося, не була настільки потужною. Це величезне, глобальне протистояння. Його не завжди видно в медіа. Але витоки такого протистояння — і проти ментів в БЕБ, і проти податкових ухилянтів і корупціонерів в ігорці, і проти чорних тютюнників та контрабандистів — ви можете бачити на шпальтах телеграм-каналів, де систематично публікується інформація про замовні кампанії проти мене і колег з комітету.
Ми обов’язково доведемо це до кінця. Не зупинимося, незважаючи на жоден спротив. Єдине, що може у них вийти, це трохи затягнути процес, чим вони і займаються зараз. (***)
