За інформацією: Суспільне Чернівці.
Будинки у Веренчанській громаді Чернівецької області. Суспільне Чернівці
Держава пропонує громадам до 500 тисяч гривень на купівлю будинків для переселенців, однак на Буковині цю можливість наразі розглядає лише одна громада – Веренчанська. За інформацією ОВА, в інших громадах говорять про високі ціни на житло, ймовірність співфінансування та майбутні витрати на утримання будинків. Чому громади не поспішають купувати житло для переселенців за гроші з держбюджету – у матеріалі Суспільне Чернівці.
Основна вимога – житло у селі
Гроші з держбюджету громади можуть отримати на купівлю житла у сільській місцевості. Це передбачено постановою уряду, ухваленою у червні. Про це у коментарі Суспільному розповіла виконувачка обов’язків директора обласного департаменту соцзахисту населення Олена Забавська.
Йдеться про суму до 500 тисяч гривень. Якщо вартість житла більша або в цю суму не входять витрати на оформлення документів, то цю різницю громада може покрити зі свого бюджету.
Відтак це житло стає комунальним, а переселенців туди заселяють за договором, який діятиме щонайменше три роки. Водночас це мають бути люди, зокрема, без власного житла на підконтрольній Україні території, а також ті, хто не купував нове авто чи земельну ділянку за понад 100 тисяч гривень.
Господарство, яке планують придбати для переселенців у селі Веренчанка. Суспільне Чернівці
«Міські громади можемо відкинути»
У межах проєкту будь-яка громада може викупити приватний сільський будинок у комунальну власність – це може бути житло в іншій громаді або області. За словами Забавської, міським громадам це втілити важко. Зокрема, тому що комісії з кількох людей потрібно їхати на іншу територію для обстеження будинків.
«Наприклад, якщо Чернівецька громада купить будинок на Рівненщині чи у Конятинській громаді, то його потім треба буде утримувати в певних технічних умовах: лагодити, якщо зламається або потребуватиме капремонту. До того ж раз на рік обстежувати: чи живуть там переселенці й чи сплачують за компослуги. Їм не дуже й треба воно, будемо говорити, як є. Тому міські громади можемо відкинути».
«Обмежений фінансовий ресурс»
У громадах, наближених до обласного центру, як-от Мамаївській, ціни на нерухомість коливаються в межах 15–30 тисяч доларів – таку суму з держбюджету не покривають, тому громада мала б співфінансувати решту суми зі свого бюджету.
«Звичайно, громада не має фінансового ресурсу долучати свої гроші на цю різницю. Сільські громади зважують, чи варто це й чи можуть потягнути утримання будинку. Бо потім вони не зможуть його продати або не використовувати. Та ж Конятинська громада може й купила б житло, але порахували, що не зможуть його утримати через обмежені фінанси», – каже Забавська.
Село Самакова Конятинської громади. Суспільне Чернівці
«За ці гроші будинки зруйновані або потребують ремонту»
У віддалених громадах можна знайти житло у межах 500 тисяч гривень, каже Забавська, але воно може не відповідати критеріям постанови. Зокрема, йдеться про:
- наявність елекрики;
- індивідуальне або централізоване опалення;
- будинок не має перебувати в заставі у банку;
- не має бути боргів за комунальні послуги.
«У тих громадах може бути житло, але воно або у зруйнованому стані й потребуватиме ремонту, або там, наприклад, пічне опалення. А зараз не всі переселенці погоджуються використовувати пічне опалення. Такі нюанси».
«Громади зважують у що вкладатися»
З держбюджету громади можуть отримати гроші також на капітальні ремонти будівель, які можуть бути місцями тимчасового проживання Це можуть бути будівлі, наприклад, колишніх гуртожитків, готелів, санаторіїв, а також модульні містечка.переселенців. Наприклад, у селі Черешенька Вижницької громади так планують відремонтувати двоповерховий будинок й заселити туди до 40 людей.
«Так у Вижницькій буде цілісний житловий об’єкт без обмежень [зокрема, щодо категорій переселенців – ред.]. Тому кожна громада собі зважує, які об’єкти має і в що вкладатися».
Багатосекційні модульні квартири у Чорногузах Чернівецької області, які відкрили 9 квітня 2026 року. Суспільне Чернівці
Не всі готові платити за комунальні послуги
Першочергове право на заселення мають багатодітні сім’ї, родини, де є люди з інвалідністю, літні люди, діти-сироти чи позбавлені батьківського піклування. За словами Забавської, деякі громади повідомляють, що у них немає таких категорій переселенців. Водночас поселяти у такі будинки можна й людей з інших громад.
«Наприклад, у Чернівцях є десять сімей, які розглядають можливість заселення будиночка в селі, просто громада не купує. Тому наразі працюємо і з пошуком переселенців, і з пошуком самого житла, щоб воно співпало одне з одним».
Також під час проживання у таких будинках переселенці мають сплачувати тільки за комунальні послуги. Для переселенців з місць тимчасового проживання комунальні послуги сплачує держава, тому будинок у селі їм може бути невигідним, каже Забавська.
Загалом з 72 тисяч переселенців на Буковині у місцях тимчасового проживання мешкають 2,5 тисячі. Решта – винаймає житло або безплатно живе у будинках з дозволу власників.
«Наразі на квартирному обліку для тимчасового поселення у громадах перебуває майже 4 тисячі людей. Це великий показник. А громади не мають свого фонду тимчасового проживання, тому ця ініціатива дозволяє його нарощувати».
У Веренчанській громаді наразі визначили шість будинків, які планують купити для переселенців. Кого планують туди заселити – Суспільне розповідало у відео:
Читати ще
Читати ще
«Дах над головою — найголовніше»: на Буковині переселенцям можуть придбати будинок за 500 тисяч гривень — які умови
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
