6 серпня за Новоюліанським церковним календарем православні та греко-католики в Україні відзначають Преображення Господнє, яке в народі називають Яблучним Спасом. Це одне з дванадцяти найбільших християнських свят, яке поєднало біблійні події з давніми українськими традиціями подяки за врожай.
Чому свято називають Яблучним Спасом
Церковна назва свята — Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. За Євангелієм, Ісус піднявся на гору Фавор разом із трьома учнями. Під час молитви Його обличчя засяяло, а одяг став сліпучо білим. Саме тоді апостоли вперше побачили Божественну природу Христа.
Народна ж назва — Яблучний Спас — виникла через традицію освячувати перші плоди нового врожаю. На українських землях це були насамперед яблука, хоча до храму також приносили груші, виноград, сливи, мед, овочі, колосся пшениці та польові квіти.
Що традиційно святять у церкві
До святкового кошика зазвичай кладуть:
- яблука різних сортів;
- виноград;
- груші та сливи;
- мед;
- колосся пшениці;
- запашні трави та квіти.
Після освячення плодами прийнято ділитися з рідними, сусідами, людьми похилого віку та нужденними як знаком вдячності Богові за врожай.
Народні традиції
Наші предки вірили, що після Яблучного Спаса літо поступово поступається місцем осені.
У багатьох селах існували такі звичаї:
- після богослужіння всією родиною куштували перші освячені яблука;
- пекли пироги, штруделі та печені яблука з медом;
- пригощали дітей і бідних плодами нового врожаю;
- завершували основні польові роботи та починали готуватися до осені.
Народні прикмети
З Яблучним Спасом пов’язано чимало погодних спостережень:
- Ясний день — осінь буде сухою, а зима морозною.
- Дощ на Спаса — до дощової осені.
- Прохолодний вітер — осінь прийде раніше.
- Після Спаса ночі стають холоднішими, тому й казали: «Прийшов Спас — держи рукавиці про запас».
Чого, за народними віруваннями, уникали
У народній традиції цього дня радили:
- не сваритися та не лихословити;
- не відмовляти у допомозі нужденним;
- не проводити день у важкій фізичній праці без нагальної потреби;
- починати трапезу лише після молитви та освячення плодів.
Водночас церква наголошує: головний зміст свята полягає не в народних прикметах чи заборонах, а у духовному оновленні, молитві та подяці Богові.
До календарної реформи більшість українців святкували Яблучний Спас 19 серпня. Після переходу більшості православних громад України на новоюліанський календар дата змістилася на 6 серпня, однак духовний зміст свята та його традиції залишилися незмінними.
