Колишній намісник Києво-Печерської лаври, митрополит УПЦ (МП) Павло (Лебідь), відреагував на наслідки російського удару по території святині та висловився щодо нинішнього стану монастиря після зміни управління окремими об’єктами Лаври.
У відеозверненні, оприлюдненому російською мовою на його YouTube-каналі, він назвав руйнування храмів трагедією для віруючих та заявив, що за цим стоїть не людська воля, а «диявол».
«Горе, коли руйнуються храми у будь-якій Помісній Церкві. Люди, які думають, що це вони роблять, – це робить диявол, який залишив Христа, його Церкву та віруючих людей до часу», – сказав Павло.
Окрему частину свого звернення колишній намісник присвятив ситуації в Києво-Печерській лаврі після того, як частина її об’єктів перейшла під управління державного заповідника. За його словами, нині там панують «порожнеча, гидота і занепад».
Також він звернувся до монахів, які залишаються на території монастиря, закликавши їх не залишати святиню.
«Нікуди не йдіть. Залишайтеся в монастирі, моліться та бережіть віру», – заявив митрополит.
Однак саме тут починається найцікавіше.
Павло звернувся російською після удару рашистів по Лаврі
Коли винен диявол, але не Росія
У зверненні Павло багато говорив про духовні причини руйнування храмів, але так і не назвав прямо державу, яка завдала удару по Києву та пошкодила об’єкти Києво-Печерської лаври.
А між тим йдеться не про стихійне лихо і не про абстрактне «зло». Успенський собор та інші об’єкти лаври постраждали внаслідок атаки російських безпілотників та ракет під час чергового масованого обстрілу столиці.
Саме тому слова про «диявола», який руйнує церкви, для багатьох українців звучать як спроба уникнути прямої відповіді на очевидне питання: хто саме запустив дрони та ракети по українській столиці?
Людина зі темним бекграундом
Заяви Павла викликають особливий резонанс ще й тому, що він сам давно є однією з найбільш суперечливих постатей українського православ’я.
Протягом десятиліть він очолював Києво-Печерську лавру та був одним із найвідоміших представників УПЦ Московського патріархату. Саме за цей час в українському суспільстві накопичувалося дедалі більше запитань щодо впливу Московського патріархату на церковне життя України та ролі окремих священнослужителів у поширенні проросійських наративів.
У 2023 році Служба безпеки України повідомила Павлу про підозру за статтями щодо розпалювання міжрелігійної ворожнечі та виправдовування російської агресії. Сам митрополит свою провину заперечує, а судові процеси тривають.
Того ж року держава припинила договір користування низкою об’єктів Києво-Печерської лаври для монастиря УПЦ, після чого розпочався процес повернення комплексу під контроль державного заповідника.
Хто довів Лавру до нинішнього конфлікту?
Коли Павло говорить про «занепад», варто пам’ятати, що він був не стороннім спостерігачем, а людиною, яка десятиліттями фактично визначала життя Лаври.
Саме за його керівництва святиня неодноразово опинялася у центрі скандалів, а керівництво УПЦ піддавалося критиці за небажання чітко дистанціюватися від Москви навіть після початку російської агресії у 2014 році.
Тому нинішні заяви про те, що Лавра нібито втратила свою духовність лише після зміни управління, виглядають щонайменше однобокими.
Парадокс після російського удару
Найбільший парадокс цієї історії полягає в тому, що обурення Павла спрямоване переважно на зміни всередині Лаври, а не на країну, чиї ракети та дрони продовжують руйнувати українські міста, церкви та пам’ятки культури.
Після пошкодження Успенського собору Україна вже заявила про намір звертатися до ЮНЕСКО щодо фіксації чергового злочину проти культурної спадщини. Водночас Росія традиційно заперечує свою відповідальність та заявляє про нібито дотримання міжнародних конвенцій щодо захисту культурних об’єктів.
На цьому тлі слова про «диявола», який руйнує храми, виглядають доволі зручними. Адже вони дозволяють говорити про трагедію, не називаючи винуватця.
І саме тому звернення Павла викликало не лише співчуття до пошкодженої святині, а й нову хвилю дискусій про роль УПЦ Московського патріархату в українській історії та про те, чи можна сьогодні говорити про руйнування українських храмів, уникаючи прямої згадки про державу-агресора.
Хто такий митрополит Павло
Митрополит Павло (у миру — Петро Лебідь) протягом багатьох років був намісником Києво-Печерської лаври та одним із найвідоміших і водночас найбільш суперечливих ієрархів УПЦ.
Після початку повномасштабної війни він неодноразово опинявся в центрі суспільних дискусій через свої заяви та діяльність. У 2023 році Служба безпеки України повідомила йому про підозру за статтями щодо розпалювання міжрелігійної ворожнечі та виправдовування збройної агресії РФ проти України. Сам митрополит усі звинувачення відкидав.
Того ж року держава припинила дію договору про безоплатне користування комплексом споруд Києво-Печерської лаври для монастиря УПЦ, після чого розпочався процес передачі частини об’єктів під контроль Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Павла та УПЦ МП звинувачують його у багаторічному сприянні впливу структур, пов’язаних із Московським патріархатом, в Україні. Натомість прихильники митрополита вважають переслідуванням дії держави щодо нього та представників МП.
