-
Ігор Додон
Колишній президент Молдови, комуніст Ігор Додон заявив, що ситуація на Дністрі стає дедалі тривожнішою, і закликав збільшити об’єм води, що надходить вниз за течією.
Заява прозвучала після того, як прем’єр-міністр Василь Тофан зазначив, що зниження рівня води не можна пов’язувати виключно з діями України, вказавши також на посуху та низьку водність низки європейських річок, повідомляє молдовське видання Point.
«Ситуація з Дністром стає дедалі тривожнішою. Пан Тофан каже, що українці не винні. Але саме після будівництва гребель та поступок, на які пішли проєвропейські уряди Молдови після 2009 року, виникли серйозні ризики для водопостачання нашої країни з Дністра», – заявив Ігор Додон.
На його думку, українська сторона має збільшити обсяг скидання води до Дністра.
«Якщо Україна справді наш друг, вона має забезпечити більше скидання води до Дністра», — наголосив Додон.
Влада Молдови закликає населення та підприємства ощадливо використовувати водні ресурси
На ділянці Дністра між селом Наславча та містом Каменка водність становить близько 15% від середнього багаторічного показника для вересня. Через критично низький стік у Молдові оголосили червоний код гідрологічної небезпеки.
Про це повідомляє «Главком» із посиланням на молдовську Авторитету з метеорології та моніторингу довкілля.
Попередження оголосили 27 вересня, воно діятиме до 2 жовтня. На відрізку Наславча–Каменка встановили червоний код – найвищий рівень гідрологічної небезпеки. Важливо, що показник у 15% характеризує не висоту води в річці, а її стік, тобто обсяг води, який проходить через русло за певний час, порівняно із середніми багаторічними значеннями за відповідний місяць.
На іншій ділянці Дністра – між Дубоссарами та Тудорою – діє помаранчевий код: там водність становить близько 30% від норми. Попередження також стосуються інших річок країни: на Пруті помаранчевий код діє на ділянках Крива–Костешть та Унгень–Бранза (20–30% від норми), жовтий – на відрізку Костешть–Унгень (35–40%). Червоний код оголосили і для кількох малих річок – Драгіште, Куболта, Чулукул-Мік та Ботна, де водність становить 10% від норми або нижче.
Чому Дністер обмілів
За даними молдовських метеорологів, ситуація на ділянці Наславча–Каменка пов’язана з режимом скидання води з Новодністровського водосховища в Україні: обсяг води, який надходить у Дністер нижче за течією, відповідає припливу до водосховища.
Проблеми з водністю Дністра тривають кілька місяців. У липні Україна та Молдова домовилися тимчасово змінити режим скидання води з Дністровського комплексного гідровузла через критично низький приплив. Тоді український гідрометцентр оцінював водність більшості річок української частини басейну Дністра у 10–40% від норми, а приплив до Дністровського водосховища – приблизно у 21% від середнього багаторічного показника. У матеріалі «Главкома» про рішення України та Молдови зазначалося, що 8 липня зафіксували найнижчий добовий приплив води за весь період експлуатації Дністровського водосховища.
Для України проблема має й практичне значення: через низьку водність Дністра обмеження вже застосовували до частини водокористувачів у басейні річки, а рівень води важливий для роботи українських водозаборів та забезпечення населених пунктів. Так, наприкінці вересня Кам’янець-Подільська міськрада повідомляла, що за два з половиною тижні рівень води в Дністрі впав на 70 сантиметрів, і зверталася до державних органів через ризик залишити місто без питної води.
Дефіцит води впливає і на енергетику
Молдова розглядає гідрологічну ситуацію разом із ризиками для енергетичного сектору. Уряд країни заявив, що посуха скорочує можливості виробництва гідроелектроенергії, а проблеми з водними ресурсами та електропостачанням можуть посилювати одна одну.
На тлі гідрологічного дефіциту Молдова з 26 вересня запровадила надзвичайний стан в енергетичному та гідрологічному секторах строком на 60 днів. За даними Міністерства енергетики країни, цієї зими близько 59% необхідної Молдові електроенергії планують покривати за рахунок імпорту, а в години найбільшого споживання країні потрібно імпортувати 400–450 МВт.
Молдовська влада вже затвердила заходи на випадок подальшого погіршення ситуації: пріоритет у забезпеченні водою матимуть населення, лікарні, соціальні установи, школи, екстрені служби та критична інфраструктура. На період надзвичайного стану також припинено забір води з Дністра та Пруту для зрошення. Влада країни закликає населення та підприємства ощадливо використовувати водні ресурси.
Нагадаємо, у серпні Молдова вже запроваджувала обмеження на використання води та електроенергії через критичне зниження рівня Дністра: тоді країна обмежила комерційний експорт електроенергії у години пікового споживання, скоротила освітлення в громадських і комерційних будівлях та ввела обмеження на використання води.
