ТАКА ДУМКА
Хто винен в судовій колотнечі за ставчанські стави, або Коли нарешті Чернівецька ОВА наведе порядок з державними землями, за які відповідає, і припинить своєю бездіяльністю підставляти під кримінал громади?
У своїй професійній роботі (загальний стаж разом з навчанням в Київському національному університеті, страшно сказати, 47 років) завжди керувалася принципом: журналістика — це не просто інформувати, а вирішувати суспільно важливі проблеми.
Прекрасно, що обласна прокуратура, хоч не завжди, але таки прислухається до журналістів.
Разом з БукІнфо Сергія Зарайського у березні минулого року ми озвучили ситуацію, як завжди з документами, коли майже 300 га кіцманських ставів, які становлять багаторівневий каскадний протипаводковий комплекс, протизаконно опинилися у комунальній власності Ставчанської громади. Адже на цих земельних ділянках розташовані споруди державної власності, які перебувають на балансі Фонду державного майна. До того ж земельні ділянки з водними на них об’єктами надані в користування державним підприємствам.
Тому у відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень закону про остаточне розмежування земель державної і комунальної власності, що вступив в силу 1 січня 2013 року, зазначені стави з прибережними смугами залишалися в руках держави в особі ОВА/ОДА.
Справа не тільки в порушенні букви закону державними реєстраторами, які за чотирма земельними ділянками водного фонду в Ставчанській ТГ зафіксували неналежного суб’єкта власності. (Аналогічне порушення, нагадаю, мін’юст і ЦНАПи здійснили щодо земель комунальної власності, коли зареєстрували їх у власність Чернівецької облради. Це також доведено в судах після виступу журналістів).
Основне питання в тому, що Ставчанська сільська рада, як і будь-яка інша, не має ні організаційних, ні правових, ані фінансово-матеріальних можливостей забезпечити належне функціонування інженерно складної гідротехнічної системи, збудованої для швидкого і ефективного вирішення техногенних і природних надзвичайних ситуацій при паводках в басейні Прута. Греблі, водоскиди, дамби, водовідвідні канали повинні перебувати в цілковитій готовності зустріти повеневу хвилю і відвести її руйнівну силу від домівок людей і промислових об’єктів.
Особливо зараз, коли після нечуваної спеки прийшли інтенсивні зливи.
Використання ставів під риборозведення — то другорядне.
Після наших публікацій прокурори спеціалізованої екологічної прокуратури Чернівецької обласної прокуратури звернулись до суду з вимогою скасувати незаконну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7322589700:02:001:0306 у 96,7 га зі ставом за Ставчанською сільрадою і повернути її державі в особі Чернівецької ОВА.
У березні цього року Господарський суд Чернівецької області, розглянувши справу №926/3933/25, погодився з їх аргументами: землі водного фонду загальнодержавного значення не можуть вибувати з державної власності.
Сьогодні прокурори повідомили, що Господарський суд відкрив за їх позовом чергове провадження тепер вже щодо ділянки у 115 га знову з вимогами усунути перешкоди Чернівецькій обласній військовій адміністрації у праві користування та розпорядження зазначеними гектарами.
Треба розуміти, ще буде кілька аналогічних позовів за кількістю ділянок, незаконно зареєстрованих в комунальну власність кіцманськими держреєстраторами.
Але постає питання: з чого, власне, колот і хто в ньому винний?
Чому Чернівецька ОВА не потурбувалася, принаймні з 2013 року, сформувати зазначені земельні ділянки як об’єкт речового права і належно оформити за собою право власності і розпорядження на них, вписавши себе землевласником ділянок в Державний реєстр речових прав?
Про таке несумлінне, м’яко кажучи, ставлення до своїх обов’язків з боку ОВА свідчать судові матеріали у вже згаданій справі №926/3933/25 (посилання в коментарях).
Так, у грудні 2021 року Чернівецька районна державна адміністрація (а вона тут хто?) передала (?) Ставчанській сільраді 11 договорів оренди (?!) землі, у тому числі на земельну ділянку водного фонду у 96,7 га. Проте (цитую) «у договорах відсутні відомості про формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав та визначення її площі, меж та наявність інформації про неї в Державному земельному кадастрі, на якій знаходиться інженерна споруда».
Питається, яка взагалі може бути оренда ділянок, не занесених навіть в ДЗК, з веденням на них господарської діяльності для отримання прибутку? Чи сплачують орендарі при цьому земельний податок і кому, якщо не був визначений законний землевласник ставів, де повним ходом кілька спеціалізованих підприємств розводять і продають рибу?
Я вже мовчу про таку саму ситуацію з землями лісогосподарського призначення, якими від імені держави володіє і розпоряджається ОВА. За інформацією з самої адміністрації, третина цих важливих для економіки області земель, де ліс рубають, аж тріски летять, не сформовані в ділянки як об’єкт права, як того вимагає чинне законодавство, включно з сумнозвісним п.5 перехідних положень Лісового кодексу, яким Чернівецька ОВА (управління АПК і юристи) брехливо пояснює свою бездіяльність, причому навіть в судах. Прокуратура чомусь на таку давню бездіяльність регіональної виконавчої влади боягузливо закриває очі.
Усе це потім негативом відбивається на громадах і виливається в судову колотнечу за участю співробітників прокуратури і ОВА, якої цілком можна і треба було уникнути, не змушуючи прокурора Козлову Ю.Г. і юристку Чернівецької ОВА Бельмегу С.С. ганьбитися в судах проти місцевого самоврядування.
Тема важлива, тому далі буде.
Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Персональна сторінка у Фейсбук (с)
