За інформацією: Суспільне Чернівці.
Дорога у селі Чудей. Суспільне Чернівці
— Скільки планують виділити на ямковий ремонт з бюджету громади?
— Загалом майже мільйон гривень. Із них 200 тисяч – співфінансування до обласного бюджету, ще 200 тисяч – на ямковий ремонт на місцях, 200 тисяч – на придбання щебеню, а також 300 тисяч уже передбачили і уклали договір на профілювання гравійних доріг. Загальна сума – близько 900 тисяч гривень.
— Ви також згадали про проблему з вивезенням сміття. Розкажіть, як ви комунікуєте з підрядником, щоб налагодити ситуацію і змусити його виконувати свої зобов’язання належним чином?
Я не знаю, чи є ще сільські громади, де сміття вивозять безкоштовно. Ми не збираємо оплату з жителів.
При цьому значні суми передбачаються і витрачаються з місцевого бюджету, щоб підтримувати чистоту. Багато років працювала фірма "Альтфатер", і відповідно до обсягів ми щороку передбачали фінансування.
Цього року тендер виграла нова компанія, яка раніше не працювала в нашій громаді. На рік передбачено 1 мільйон 450 тисяч гривень. Однак у ці рамки ми не вкладаємося: вже з першого місяця витрати виявилися більшими, адже обсяги сміття зросли.
Ми домовилися, що вивезення здійснюватиметься за межі нашої територіальної громади, оскільки наразі в нас немає облаштованих полігонів, придатних для великогабаритних спеціалізованих сміттєвозів. Раніше сміття регулярно вивозили, але зараз, з огляду на зростання вартості пального, ситуація ускладнилася.
Наразі розглядаємо різні варіанти: або підрядник збільшить кількість контейнерів, або будемо шукати інші місця для вивезення. Адже на сьогодні послуга надається не на тому рівні, якого ми очікуємо. Водночас у нас є визначені сміттєзвалища з відповідною документацією — у селах Їжівці, Чудей, Буденець і Череш.
— У липні минулого року вам повідомили про підозру у розтраті майже 870 тисяч гривень з бюджету на облаштування футбольного майданчика зі штучним покриттям. Тоді ви коментували, що з підозрою не погоджуєтесь. Розкажіть, які у вас підстави не погоджуватись з підозрою?
— Я думаю, що небагато часу залишилося. Наразі справа у суді на фінальній стадії.
Ми побудували майданчик в кінці року, вже була зима, кінець грудня. До мене звернувся директор того закладу, де побудували цей майданчик, і сказав, що утворилися хвилі. Тобто температура, мабуть, не дозволяла, щоб вкладати те штучне покриття.
Підрядник після нового року зняв штучне покриття, поклав в харчоблок. Всі про це знали. Тоді підписав документи, що передають на зберігання. У січні прийшли представники прокуратури оглянути той майданчик.
На сьогодні все добре. Коли була нормальна погода, вони переробили цю роботу. Є експертиза, що жодних проблем немає. Ми хотіли як краще, щоб не залишили нам майданчик так, як на початку побудували. Вони пояснили, що той клей двокомпонентний мають укладати при температурі не менше +10 градусів. Не знаю чого вони з самого початку це не сказали. Ми б почекали, уклали б додаткову угоду на наступний рік.
Спортивний майданчик у селі Чудей. Суспільне Чернівці
Якщо хтось думає, що там бюджет був з грошей державного бюджету, ні. То наші 400 тисяч, ми могли б профінансувати після нового року — жодних проблем.
Але після чотирьох років комусь, не знаю, треба показувати роботу, що працює. Для мене важливо, що сьогодні є футбольний майданчик. Звинувачувати можна, але я думаю, що найближчим часом будемо мати результат тих досліджень. Я сподіваюся на справедливе рішення з суду.
— Ваша громада сусідня до Красноїльської, де у листопаді 2022 року запрацював КПП. Як це відкриття КПП в сусідній громаді вплинуло на вашу?
— Я думаю, що зміни відчули тільки підприємці чи власники приватних магазинів. Решта поки що не відчули. Так, проїжджає багато транспорту, хтось зупинився, хтось купує, хтось заправляється пальним на нашій території. Більше акцизу в бюджет територіальної громади. А решту ми не відчули. Однак залишається більше сміття в нашій громаді.
Поки що в подальшому, коли буде більше автозаправок, так, дійсно, це вплине і на дохідну частину нашої територіальної громади.
— Тобто після відкриття КПП бізнесу в громаді стало більше чи менше?
— Так, більше. Ми оголосили тендери на дві земельні ділянки вздовж вулиць, що проходять поблизу міжнародної траси. У результаті аукціону одну з ділянок площею 10 соток було продано більш ніж за мільйон гривень. Це, безумовно, позитив для громади.
Завдяки цьому ми також отримуємо можливість брати участь у різних інфраструктурних і транспортних проєктах, оскільки маємо необхідне співфінансування – понад 10%. Загалом бізнес-активність поступово зростає, адже є попит: люди зупиняються, їм потрібні товари, вода чи перекус.
Дорога у Чудейській громаді. Суспільне Чернівці
Водночас є і проблемні моменти. Зокрема, автозаправка в Буденці, яка раніше працювала, наразі закрита. Ми сподіваємося, що її або відновлять, або продадуть. Проблема в тому, що компанія, яка раніше виграла тендер, залишилася винною громаді — вона не виконала свої зобов’язання.
Ми вже зверталися з цього приводу, і про ситуацію проінформована прокуратура. Розраховуємо на позитивне рішення суду, щоб повернути заборгованість — йдеться про значні обсяги пального.
— А якою була ваша співпраця з цією заправкою, що виникла така заборгованість?
— Співпраця була хорошою: компанія вигравала тендери, працювала на нашій території та постачала якісне пальне за доступними цінами. Ми уклали відповідні договори й отримали талони на пальне, якими мали користуватися протягом року.
Однак зобов’язання не були виконані — не можу сказати, напевно, компанія збанкрутувала чи виникли інші проблеми. Ми зверталися до їхнього керівництва у Волинській області, але, на жаль, питання досі не вирішене.
Тому ми змушені були звернутися до прокуратури, адже звітуємо за кожну витрачену гривню з бюджету. Якщо ситуація не буде врегульована, відповідальність можуть покласти і на нас.
— Якою була реакція прокуратури на це?
— Прокуратура працює над цим. З того ж дня ведеться активна робота для того, щоб повернули нам той борг. Там відкрите кримінальне провадження. Цей борг вже понад рік.
Голова Чудейської громади Анатолій Піцул. Суспільне Чернівці
— Яким є бюджет громади на 2026 рік?
— Бюджет дещо більший, ніж торік. Зокрема, ми підвищили заробітну плату вихователям у дитячих садках. Остаточні показники ще уточнюються, адже освітня субвенція наразі передбачена лише на перші вісім місяців року. Коли буде визначене фінансування на вересень-грудень, очікуємо, що загальний обсяг бюджету зросте приблизно на 20 мільйонів гривень.
Щодо доходів, то вони також мають зрости: якщо минулого року власні надходження становили трохи більше ніж 36 мільйонів гривень, цього року очікуємо щонайменше на півтора мільйона більше. Основним джерелом надходжень є податок на доходи фізичних осіб: торік він забезпечив понад 18 мільйонів гривень.
Інші надходження — це місцеві податки: зокрема, податок на землю та єдиний податок (понад 4 мільйони гривень кожен), а також податок на майно, який становив близько 4,2 мільйона гривень.
Водночас є нюанс: частину потенційних надходжень громада втратила через рішення, ухвалені раніше. Після створення громади у 2016 році ми активно працювали над розвитком і, зокрема, затвердили генеральний план забудови — документ, який мають далеко не всі громади.
Однак після внесення змін до меж населених пунктів частина земель, які раніше були за межами сіл, увійшла до їх складу. Через це на них не нараховується мінімальне податкове зобов’язання, що вплинуло на доходи бюджету.
Водночас інші села громади, зокрема Череш і Буденець, які приєдналися пізніше, сплачують цей податок у повному обсязі. Тож нині маємо ситуацію, коли частина територій забезпечує надходження, а частина — ні.
— У чому полягають основні видатки бюджету?
— Найбільшу частку видатків становить заробітна плата. Ми постійно намагаємося створювати умови для залучення та утримання фахівців, застосовуємо різні стимули, адже сьогодні знайти хорошого спеціаліста непросто.
Більшість прагне працювати в містах, тому наше завдання — зробити громаду привабливою, щоб люди хотіли приходити сюди працювати.
Значні видатки також спрямовуються на сферу охорони здоров’я. У нас функціонує власне комунальне некомерційне підприємство — амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Від моменту створення громади ми забезпечуємо первинний рівень медичної допомоги на місцях.
Раніше в Чудеї працював стаціонар, і ми зробили все можливе, щоб зберегти доступність медичних послуг для населення. Було організовано цілодобове чергування лікарів, що дозволяє людям отримувати допомогу в будь-який час. Це особливо важливо для літніх жителів, які переважно звертаються саме до сімейних лікарів.
Нам вдалося зберегти матеріальну базу, медичний персонал і розширити обсяг послуг. Крім того, громада забезпечена автомобілем швидкої допомоги, а також працюємо над тим, щоб жителі мали доступ до необхідних медикаментів.
Зупинка громадського транспорту у селі Чудей. Суспільне Чернівці
Серед інших видатків — утримання інфраструктури: благоустрій, зокрема облаштування сміттєзвалищ, вуличне освітлення, яке наразі частково обмежене через воєнний стан, а також утримання бюджетних установ. На ремонт доріг витрачається порівняно небагато.
Окрему увагу приділяємо енергоефективності: більшість закладів опалюється твердим паливом. Навіть у періоди блекаутів громада продовжувала працювати — завдяки генераторам, які отримали за підтримки міжнародних партнерів, зокрема через співпрацю з Румунією. Це дозволило забезпечити безперебійну роботу установ навіть за умов обмеженого електропостачання.
— Ви сказали, що щороку реалізуєте транскордонні проєкти. Розкажіть, який саме проєкт планується цього року?
— Цього року ми виграли проєкт разом із партнерами з Румунії — громадами Панач і Дорна Арінь, а також із партнерами із Закарпатської області — громадою Поляна. Усі ми є учасниками цього проєкту, але обсяги фінансування для кожного різні. Частка нашої громади становить близько 219 тисяч євро — це найбільший обсяг серед партнерів.
Проєкт спрямований на соціальний захист, розвиток інфраструктури та підтримку дітей із особливими потребами. У його межах у будинку культури в центрі громади, на першому поверсі, планується облаштувати три житлові кімнати. Вони будуть призначені, зокрема, для внутрішньо переміщених осіб.
На початку повномасштабного вторгнення в громаді перебувало понад півтори тисячі переселенців. Наразі залишилося трохи більше ніж 300 людей, і значна частина з них планує залишатися тут і надалі. Тому ми хочемо створити належні умови для проживання — із кухнею, меблями та всіма необхідними зручностями.
Крім того, в межах проєкту передбачено закупівлю мікроавтобуса для перевезення дітей із різними порушеннями здоров’я. Також біля сільської ради планується облаштування сучасного дитячого майданчика та невеликого парку для відпочинку мешканців. Цей проєкт мають реалізувати за 18 місяців.
— Завдяки чому вам вдалося отримати цей проєкт?
— Маємо налагоджену співпрацю з Румунією — у нас є понад десять партнерських громад. Вони мають величезний досвід у підготовці та реалізації таких проєктів, тому ця співпраця для нас дуже цінна. Працюємо спільно: готуємо проєктні заявки, зокрема подаємо їх до профільних румунських інституцій. У цьому нам допомагає команда кваліфікованих спеціалістів, які володіють кількома мовами та займаються перекладом і підготовкою документів.
— Який проєкт ви реалізували торік?
— Торік ми завершили важливий проєкт – створення школи мистецтв на базі колишньої музичної школи. Початок був непростим, адже виникали певні організаційні труднощі між сусідніми громадами щодо використання закладу. Раніше тут працювала лише музична школа, однак ми прийняли рішення реорганізувати її в школу мистецтв. Сьогодні це потужний заклад із висококваліфікованими спеціалістами, який активно працює та розвивається.
Церква у селі Чудей. Суспільне Чернівці
Наразі в школі мистецтв навчається 146 дітей. Утримання закладу обходиться бюджету приблизно у 4 мільйони 920 тисяч гривень, однак ці витрати виправдані, адже діти отримують можливість всебічного творчого розвитку. Крім того, у закладі працюють фахівці з різних музичних напрямів та інструментів, що дозволяє забезпечити якісну мистецьку освіту.
Тоді ми зрозуміли, що потрібно брати участь у культурних проєктах. Ми виграли один проєкт по культурі разом зі школою мистецтв й оновили меблі, музичну апаратуру. На культуру виділяємо завжди те, що залишається. Наразі маємо оновлену залу в будинку культури. Маємо м'які крісла, де раніше були фанера.
Самі розумієте: важко отримати задоволення від концерту, яким би хорошим він не був і хто б не виступав — талановитий артист чи інший виконавець. Якщо людина голодна або почувається недобре, то враження від події будуть зовсім іншими.
— За інформацією ОВА, ваша громада знаходиться на 52-му місці з 52-х за фінансовими показниками. Поясніть цей момент.
— Чесно кажучи, я не можу погодитися з тією формулою чи підходом, за яким це рахується. Хотілося б, щоб у всіх 52 громадах, адже я поважаю всіх своїх колег, була така ж ситуація, як у Чудейській громаді.
Якщо говорити про період з моменту утворення громади у 2016 році, то минуло вже дев’ять років. За цей час зробили чимало, і я не вважаю, що ми перебуваємо на 52-му місці. Для мене не є принциповим саме місце в рейтингах, тим більше, що різні установи можуть застосовувати різні методики оцінювання.
Зокрема, показник капітальних видатків на одного мешканця, на мою думку, не завжди відображає реальну ситуацію, адже фактично постійно проживає менше людей, ніж враховується статистично.
Від 2016 року в громаді реалізували значний обсяг робіт. Зокрема, це будівництво та ремонт спортивного залу, відкриття нового закладу, заміна покрівель у низці установ: Їжівському ліцеї, Чудейському ліцеї, гімназії у Череші, а також у столовій ліцею №2 в Чудеї та дитячому садку "Веселка".
Крім того, замінено дах у старостаті в Череші. Проведено значні роботи з ремонту систем опалення, зокрема в ліцеї №2 — оновили фасад і столову. У ліцеї №1 повністю замінили систему опалення та встановили новий котел великої потужності, вартість якого становила понад 600 тисяч гривень.
Також побудували та відремонтували дороги: зокрема, проклали близько 3,5 кілометра асфальту, а також відремонтували ділянки доріг у Їжівцях та Чудеї орієнтовно по 450 метрів. Також дороги відремонтували між Черешем і Буденцем.
Анатолій Піцул. Суспільне Чернівці
У закладах освіти та соціальної сфери постійно проводяться ремонти: замінюються дахи, оновлюються фасади, модернізуються системи опалення. У Їжівцях, зокрема, повністю оновили систему опалення та встановили новий котел.
Також у закладах дошкільної освіти встановили мультимедійне обладнання, відновили тир, який раніше перебував у занедбаному стані. Значну увагу приділяємо питанням пожежної безпеки.
Тому, враховуючи обсяг виконаних робіт, я не зовсім розумію методику оцінювання, за якою громаду відносять до 52-го місця. На мою думку, такі рейтинги не завжди відображають реальний стан справ на місцях.
— Ми подавали запити до вашої громади щодо вашої заробітної плати. І виходить, у 2024 році ваш середньомісячний дохід становив майже 50 тисяч гривень після сплати податків. У той же час, за оцінками ОВА, громада вважається неспроможною. Також зазначається, що ви регулярно отримували премії. Чи вважаєте ви доцільною таку систему преміювання за умов статусу неспроможної громади?
— У момент, коли ви надсилали запит, у відповіді справді фігурувала сума близько 50 тисяч гривень. Насправді ж середній дохід становив приблизно 38 тисяч гривень — я це добре пам’ятаю.
Хочу зазначити: ми намагаємося забезпечити гідну оплату праці для всіх працівників — не лише для голови громади, а й для кожного бюджетника. За нинішніх умов людина має отримувати справедливу заробітну плату, яка дозволяє якісно виконувати свою роботу.
Якщо говорити про мій рівень оплати праці, то він не є надмірним. Повірте, у деяких випадках зарплати вчителів співмірні або навіть вищі. При цьому навантаження на голову громади суттєво відрізняється: це відповідальність за п’ять сіл, постійні робочі питання та відсутність нормованого графіка.
Водночас я переконаний, що важливо забезпечити достойний рівень оплати праці всіх працівників громади. Інакше фахівці просто поїдуть за кордон, і громада залишиться без спеціалістів, у тому числі без педагогів.
Сьогодні, на щастя, такої проблеми у нас немає. Ми намагаємося врегульовувати питання преміювання. У цьому процесі беруть участь і депутати, і профільні комісії. Якщо раніше до цього ставилися більш критично, то після детальних розрахунків — зокрема порівняння зарплат вчителів і керівника громади — рішення ухвалюються з розумінням.
Тому я вважаю, що система працює в межах норм і без порушень. А тим, хто вважає мою зарплату завеликою, я пропоную спробувати взяти на себе відповідальність за громаду. Можливо, після цього стане зрозуміло, що ця робота пов’язана не лише з оплатою, а й з великою відповідальністю та постійними навантаженнями.
— Станом на 2021 рік основою економіки громади була лісопереробка. Про це йдеться у стратегії розвитку громади до 2027 року. Тоді на території громади було підприємство первинної переробки деревини — Староженецький лісгосп. Якою є ситуація із цим у громаді наразі?
— На той час дохід до бюджету ми отримували лише від верхнього складу, який у нас працював. Це становило понад 1,5 мільйона гривень. Наразі ситуація суттєво змінилася: близько 320 тисяч гривень надходить від рентної плати за вирубку лісу, а ще майже така ж сума — від ПДФО.
— З чим пов'язано те, що частина надходжень від лісопереробки втратилася?
— Це пов’язано зі змінами в лісовій галузі. Раніше обсяги виробництва були більшими, зокрема й через експорт кругляка за кордон. Зараз така практика фактично відсутня.
Ми розуміємо цю ситуацію і неодноразово обговорювали необхідність розвитку переробки деревини безпосередньо на місцях. На території громади є близько 4 080 гектарів лісу, і логічно було б, щоб сировина перероблялася тут же — із виготовленням готової продукції, наприклад, меблів. Це дозволило б створити додаткові робочі місця. У цьому напрямку вже є певні напрацювання та перші кроки.
— Які саме кроки в цьому напрямку вже зробили?
— Ми робимо все для того, щоб підтримувати приватних підприємців і людей, які хочуть розвивати бізнес на нашій території. Наша позиція — не заважати, а діяти в межах закону та за можливості сприяти розвитку, особливо тоді, коли підприємцям складно.
Якщо раніше йшлося про виробництво паливних гранул та використання деревини для опалення, то я не заперечував проти переробки щепи з дерев, які не можуть бути використані як будматеріал. Йдеться про деревину з лісових ділянок, де проводяться відповідні роботи. Тобто наша загальна позиція — створювати умови для розвитку бізнесу і не перешкоджати законній підприємницькій діяльності.
— Скільки підприємств, пов'язаних з деревообробкою, зайшло в громаду останнім часом?
— На жаль, немає таких підприємств. Навіть ті деревообробні цехи, які працювали, дуже багато позакривалися. Наразі немає жодного.
Село Чудей. Суспільне Чернівці
— Наскільки це відчутно було тоді на бюджеті громади, коли ситуація з деревообробкою змінилася?
— Відчутно було тільки тоді, коли масово звільняли з роботи. А багато з цих людей знайшли себе в інших галузях. Величезний відсоток працює зараз в нашій громаді. Якщо раніше були спеціалісти-бухгалтери, які працювали тут в лісовій галузі, то на сьогодні працюють в сільській раді.
А тоді було відчутно. Півтора мільйона для нас — величезні гроші. Деякий час через зміни у законодавстві, від рубки лісу майже нічого не поступало. Зараз 320 тисяч, а може й трішки більше.
— Тобто наразі Стороженецький лісгосп не працює на території громади, працівників звільнили, і внаслідок цього це все відбулося, правильно?
— Залишилося кілька працівників. Не можна сказати, що він взагалі не працює. Є кілька водіїв вантажівок, які поставляють нам дрова. Їхня бухгалтерія є. Тобто всіх не звільнили. Залишилися, крім цього, лісники, лісничі, майстри лісу. У нас в кожному селі є ліси. Тому ці працівники залишилися.
— А порівняйте масштаб, коли ще лісництво у громаді було більше розвинуто, з тим, як воно розвинуто зараз.
— Не все добре було і тоді, бо ми теж бачили, що вивозиться ліс, на жаль. І в цих змінах є як плюси, так і мінуси. Мінус величезний тому, що багато людей втратили роботу. Плюс, що менша вирубка лісу. Звичайно, хотілося, щоб обробляли тут на місці, щоб готова продукція залишилась на місці.
— Якщо вірити вашій стратегії, то 50% від території громади становлять ліси. Чи помічали ви, що у громаді є випадки незаконної виробки лісу?
— Так, такі випадки були. Наразі тривають судові розгляди. У одному з останніх випадків погодили розробку 4 гектарів, однак фактично було використано більшу площу. Правоохоронці розібралися з цією ситуацією. Сьогодні одна справа перебуває на розгляді в суді, а щодо іншої вже ухвалили рішення.
— Яке рішення прийняли по тій справі?
— Відшкодувати 4 мільйони сільській раді. Чи відшкодують, не знаю, бо там багато по часу, на декілька десятків років. Чи буде жити та людина понад сто років, не знаю.
— У громаді оголошували тендер на закупівлю неколотих дров за понад 4,5 млн грн. Переможцем стала Філія Подільського лісового офісу ДП "Ліси України". Навіщо вам цей товар?
— Якщо дрова не сухі та не підготовлені, то вони, звісно, непридатні для використання. Кожен господар заготовляє їх заздалегідь, восени, і це дуже важливо. У нас тендер виграла компанія, і якщо правильно пам’ятаю, ціна становила близько 2 900 гривень за кубометр. Це доволі дорого. Ми також додали до цих витрат значну суму з бюджету — приблизно 1 мільйон 300 тисяч гривень, але обсяги закупівлі залишилися ті самі.
У нас багато об’єктів, які потребують опалення: сім шкіл, шість дитячих садків, школа мистецтв, три старостати, сільська рада, будинки культури в кількох селах. Також є амбулаторії — вони мають власні бюджети, але ми передаємо їм гроші у вигляді трансфертів для закупівлі енергоносіїв.
Тобто витрати на опалення досить значні, адже потрібно забезпечити роботу всіх цих закладів. Разом із тим, для нас важливо, щоб підрядниками були надійні постачальники. Бо раніше були неприємні випадки. Наприклад, два роки тому тендер виграла компанія з Дніпра, і тоді виникло багато проблем.
Дрова привозили великими фурами, але їх навіть не було де нормально розвантажити. У документах зазначили, що постачальник має також здійснювати складання дров, але це не виконували. Коли ми перевірили, виявилося, що замість 25 кубометрів привезли лише 18. Довелося викликати поліцію та проводити офіційні заміри. Дрова були сумнівної якості, і це суттєво затягнуло процес постачання. Ми ледве встигли підготуватися до опалювального сезону.
Тому підряднику ми оплатили лише 18 кубометрів, що дійшли, і на цьому розійшлися. Угоду розірвали. Наступного разу ситуація вже була кращою — тендер виграли "Ліси України", і вони швидко забезпечили поставку дров. З ними робота пройшла значно організованіше, і проблему вдалося вирішити без затримок.
— Ваша громада на п'ятому місці за кількістю багатодітних родин. Про це нам повідомляли в ОВА. Станом на грудень 2025 року тут проживало понад 450 багатодітних родин, а вони виховували понад 1 700 дітей. Яка ситуація з кількістю багатодітних родин наразі? Їх більше чи менше?
— Щороку кількість таких сімей зростає. Більшість багатодітних сімей у нас є віруючими, хоча, якщо говорити загалом, то в громаді практично всі люди відвідують церкви. Сподіваюся, що так буде і надалі, і що в громаді не буде людей, які не належать до жодної конфесії.
Особливо це стосується двох великих сіл — Чудей і Їжівці. Тут історично проживає багато багатодітних сімей. Пам’ятаю, коли я працював сільським головою в Їжівцях, у 2007 році ми навіть були на першому місці в Україні за кількістю багатодітних сімей. Тоді народжуваність була вищою, ніж сьогодні в громаді. У нашій громаді було найбільше – 16, 14 і 13 дітей у сім'ях. По 10 і 11 дітей є у багатьох родинах.
Село Чудей. Суспільне Чернівці
— Як ви підтримуєте ці сім'ї?
— У кожному старостаті та в центрі громади працюють відділ соціального захисту і служба у справах дітей, які займаються підтримкою таких сімей. Загалом їхню підтримку забезпечують держава і Господь Бог. У нас діє відповідна система соціального захисту, яка дозволяє підтримувати багатодітні родини.
Більшість таких сімей є працьовитими: усі дорослі працюють, ніхто не сидить без роботи. Вони ведуть власні господарства, а також працюють на заробітках. Діти, коли підростають, також долучаються до праці в сім’ї. Тобто це активні, робочі родини, які самі забезпечують свій добробут. І, звичайно, важливо, що в них є взаємна підтримка та сімейні цінності.
— Якими мовами спілкуються у навчальних закладах громади?
— У навчальних закладах громади використовуються дві мови для навчання. Із семи закладів загальної середньої освіти шість працюють із викладанням румунською мовою. Водночас один із найбільших закладів, де навчається близько 700 дітей разом із дошкільним підрозділом, працює українською мовою.
Після 2027 року, зокрема в академічному ліцеї, планується запровадження двомовного навчання. Передбачено викладання як українською, так і румунською мовами, однак переважна частина предметів залишатиметься українською.
— Викладання румунською мовою у школах – це забезпечення прав нацменшин. Водночас, отакий баланс, що у шести школах викладають румунською і тільки в одній – українською, наразі, на вашу думку, він достатній? Тобто, це збалансовано у громаді чи ні?
— У нашій громаді є шість закладів освіти, і сьогодні працюють три шкільні автобуси. Підвіз учнів організований на належному рівні: з будь-якого села громади діти можуть дістатися до шкіл.
У невеликих селах працюють гімназії — зокрема Буденецька, Черешська, Їжівська та Чудейська. У цих закладах діти навчаються до 9 класу, переважно румунською мовою. Водночас чисельність учнів у них становить приблизно від 100 до 200 дітей у кожній.
Разом із тим, учні мають можливість обирати й інші заклади, де навчання українською мовою. У центрі громади також працює велика школа, де навчається близько 600 учнів українською мовою.
Шкільний автобус у Чудеї. Суспільне Чернівці
З урахуванням вимог, які набудуть чинності з 2027 року щодо створення академічних ліцеїв, у громаді ухвалили рішення про запровадження двомовного навчання. Передбачається, що румунською мовою викладатимуться лише окремі предмети, тоді як основне навчання буде українською.
— А який буде вигляд мати ця реформа нової української школи у вашій громаді?
— Є три ключові складові, до яких, на мою думку, ми можемо бути не повністю готові до 2027 року.
По-перше, після початку повномасштабного вторгнення значна частина дітей виїхала за кордон. Було б важливо, щоб вони повернулися і мали можливість навчатися в академічному ліцеї.а
По-друге, до 2027 року ми намагатимемося залучити до роботи в академічному ліцеї найкращих фахівців громади. Водночас питання кадрової готовності залишається відкритим.
По-третє, і це дуже важливий момент, — організаційні вимоги. Йдеться про необхідність створення окремої установи, реєстрації академічного ліцею як самостійної структури та відповідного переформатування закладів освіти. Це складний процес, і не всі громади можуть бути до нього повністю готові.
Ми, своєю чергою, будемо працювати над виконанням вимог, щоб не допустити ситуації, коли в громаді не буде академічного ліцею і доведеться перевозити дітей до інших населених пунктів. Але чи всі вимоги будуть виконані в повному обсязі — наразі це залишається відкритим питанням.
— Який у вас план дій, щоб встигнути підготуватися до впровадження реформи?
— У нас є заклад, який наразі не використовується – Причудейський ліцей №1 у центрі громади, буквально за кілька кроків від сільської ради. Поруч розташовані харчоблок і спортивний майданчик зі штучним покриттям. Це територія, яка потенційно може бути використана для подальшого розвитку закладу.
Сам об’єкт потребує реконструкції, і ми вже подали відповідний проєкт. Сподіваємося на підтримку наших румунських партнерів, адже реалізацію плануємо поетапно — за один рік повністю завершити роботи неможливо.
Почали з найнеобхіднішого — облаштування укриття, оскільки це першочергова вимога безпеки. Надалі планується реконструкція закладу. Ми готові забезпечити співфінансування з місцевого бюджету, адже без цього отримати підтримку донорів неможливо — більшість програм передбачає обов’язкову частку громади, зазвичай не менше 10%.
Роботи плануємо виконувати поетапно, упродовж двох-трьох років. У закладі вже є шість класів, але необхідно провести комплексну модернізацію відповідно до чинних освітніх вимог. Загалом матеріально-технічна база в нас непогана: є мультимедійне обладнання, комп’ютерна техніка, і в цьому плані серйозних проблем немає. Частину обладнання вже закупили за різними програмами підтримки.
Є також вільні приміщення, які можуть бути використані для навчання. Водночас, якщо законодавством передбачається створення окремого закладу — ми будемо це виконувати. Але важливо, щоб усі рішення були реалістичними.
— Скільки наразі у громаді є гімназій, а скільки ліцеїв? Та чи зміниться це після впровадження реформи?
— Наразі в громаді працюють три ліцеї та чотири гімназії. У майбутньому ця структура, безумовно, зміниться. Ми розуміємо, що передбачається пониження рівня частини закладів – зокрема, два ліцеї можуть бути реорганізовані. Якщо створиться окрема юридична особа — академічний ліцей, то інші заклади отримають статус гімназій.
Автомобілі у селі Чудей. Суспільне Чернівці
— У вас в громаді є колії. Яка ситуація наразі із залізницею?
— Коли працював верхній склад, залізницею переправляли лісодервину в інші області, може, десь і за кордон, але цього я точно не знаю. На жаль, другий рік нічого не робиться. Там виросли дерева, і залізниця знаходиться у дуже занедбаному стані. Зараз немає потягів, і залізниця не працює.
— Наскільки громада втратила через те, що залізниця більше не працює?
— Це пов’язані речі. Раніше ми співпрацювали з держлісгоспом, зараз – з підприємством "Ліси України". Тоді перевозили деревину залізницею, були робочі місця, і до бюджету надходили податки – приблизно півтора мільйона гривень.
— У 2023 році ви задекларували 450 тисяч гривень готівкою, які зберігаєте ви, і 250 тисяч гривень готівкою, які зберігає ваша дружина. До цього у ваших деклараціях цих доходів не було. Розкажіть, будь ласка, про походження цих грошей?
— Ці гроші — це фактично заощадження із заробітної плати за рік або кілька років. За який саме період — складно сказати точно. Якщо подивитися на загальний дохід, то можна побачити, що заробітна плата за певний період була вдвічі або навіть утричі більшою. У нас є діти, яким також потрібно допомагати – вони будуються, мають свої потреби. Голова громади — це не лише про забезпечення особистих витрат, а й про підтримку сім’ї. Я також маю сім’ю і несу за неї відповідальність.
— Але ви мали б декларувати тоді.
— Так. Але вирішили одного року здекларувати і з попередніх. Тут жодних проблем немає. Ми не декларували більше, ніж заробляли.
— Але відповідно до закону ви мали б декларувати свої грошові активи повністю. Тобто, протягом кожного року, які вони були.
— Ну, вийшло, що ці гроші залишилися з попереднього року.
— Тобто, ви за рік змогли заощадити 450 тисяч гривень.
— Чому ні?
— Ну, наразі ви за місяць заробляєте майже 50 тисяч гривень. Це було станом на 2024 рік. Якою була ситуація у 2023 році? І чи вашим єдиним місцем роботи є сільська рада?
— Так, я працюю тільки у сільській раді. Я вам кажу, подивіться на суму всіх доходів і скільки залишилось. Крім цього, я маю ще дитину за кордоном, яка має повне право мені віддати, позичити. Тобто, це не забороняється
— Але ви мали б декларувати гроші від дитини, які вона вам позичила?
— Я вам кажу, доходи не перевищують мою заробітну плату. Це можна побачити, що не може бути більше, ніж залишилося.
— Просто ви до цього самі сказали, що вам потрібно одягнутися, так само забезпечити дітей.
— Маю право я одного року зекономити і не витрачати. Маю право. Це мої гроші, я роблю, з ними, що хочу.
— Якою у вашій громаді є кількість чинних військових, зниклих, безвісти, полонених і полеглих військових?
— У нас є Алея Слави, на якій розміщені банери про вісьмьох загиблих воїнів з нашої громади. Дев'ятий загинув недавно, то ми ще не встигли встановити фото. Також є 14 зниклих безвісти. Про полонених у нас немає точної інформації. Можливо, вони і є, але ми не знаємо.
— У громаді є фахівець із супроводу ветеранів, але чи є програми підтримки ветеранів, членів їх сімей?
— Так, відповідні програми ухвалені. Зокрема, надається матеріальна допомога на поховання військових героїв. Також надається підтримка тим, хто підписує контракти та вступає до лав Сили оборони, зокрема, допомога з перевезенням.
У громаді також діє ветеранський клуб. До нього входять не лише ті, хто повернувся з війни. На жаль, сьогодні багато ветеранів війни з 2022 року мають проблеми зі здоров’ям, але клуб активно працює й об’єднує цих людей. Вони згуртувалися та ведуть спільну діяльність.
— Окрім цих двох програм, про які ви сказали, що виділяєте гроші на них, чи є ще якісь такі?
— Є кілька програм. Коли ми виділяємо трансферти на підтримку Сил оборони, також передбачена підтримка поліції та інші програми. Також виділяємо на допомогу родинам, які мають поховати своїх полеглих, 25 тисяч гривень.
— А ця друга програма для ветеранів, про яку ви згадували? Скільки там грошей виділяють?
— Більшість, звичайно, сьогодні підтримується державним бюджетом, а не сільським. Але стараємося, і ми маємо ще ветеранів АТО, які теж звертаються до нас, і ми стараємося їм допомогти.
— Так, скільки по тій програмі виділяють грошей для ветеранів?
— Залежно від ситуації – максимально 25 тисяч гривень, мінімально – тисяча-дві.
— Торік з бюджету громади виділили понад 1,5% на потреби Сил оборони, саме за звертаннями військових частин. Розкажіть, чому саме така сума?
— Видлили, наскільки я пам’ятаю, понад 800 тисяч гривень на підтримку Сил оборони. Це значна сума, особливо якщо врахувати, що власні доходи громади становлять близько 36 мільйонів гривень. Звичайно, хотілося б виділяти більше, але необхідно також мати резерв.
На розвиток ми закладаємо небагато грошей. Водночас маємо можливість брати участь у транскордонних проєктах. Якщо не буде забезпечено співфінансування на рівні 10%, реалізувати такі проєкти, на жаль, не зможемо.
Чудейська сільська рада. Суспільне Чернівці
— На противагу вашій громаді є Рушинська, дохідна частина якої торік становила 17 мільйонів. Це без субвенцій, без дотацій, але вони виділили майже 8% на сили оборони. Чому така різниця між громадами?
— У кожної громади своя ситуація. Я, наприклад, не можу сказати конкретно про Рукшинську громаду. Є громади, які мають дохід від продажу земель, особливо якщо вони розташовані вздовж міжнародних трас або поблизу великих міст.
— Але ж це не змінює суму дохідної частини?
— Не змінює, якщо одна громада має, до прикладу, 15 тисяч населення і сім закладів освіти, а друга в три рази менше, то є різниця у видатках.
— Якими є ваші плани на 2026?
— Ми будемо працювати над тим, щоб насамперед послуги надавалися на рівні не нижчому, ніж зараз, а за можливості – навіть кращому. Якщо вдасться за цим проєктом, який ми розглядали, залучити додаткові проєкти, це дозволить збільшити дохідну частину бюджету – і це було б дуже добре.
Також плануємо працювати над майбутніми та пілотними проєктами. Є громади, які з 2026 року перейдуть на нові підходи. У сфері освіти будемо працювати над облаштуванням укриттів і розвитком академічного ліцею.
Читати ще
Читати ще
“Йдемо до того, щоб мати статус міста”. Інтерв’ю з головою Красноїльської селищної громади Драгуном
Читати ще
“У перший клас записані лише 26 дітей на шість сіл. Це катастрофа”. Інтерв’ю з головою Рукшинської громади Горбатюком
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
