За інформацією: Суспільне Чернівці.
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
На початку ХХ століття у Чернівцях біля сучасного парку імені Шевченка почали розбудовувати квартал вілл. До цього ця частина міста була окраїною, а за народним садом був пустир.
Історії трьох будинків з кварталу вілл розповіли у проєкті Суспільного Чернівці "Загадки чернівецьких атлантів".
Через сусідство із народним садом архітектори задумали реалізувати на нових вулицях концепцію "міста-саду". Впродовж 20 років тут споруджували кількаповерхові маєтки з клумбами та декоративними деревами. Розбудова кварталу вілл розпочалася із вулиці Юрія Федьковича, котра тоді називалася Садовою.
Будинок на вулиці Юрія Федьковича, 24
Жити на цій вулиці було престижно, а будувати та жити у маєтках — дорого. Цей будинок збудували у 1913 році. У ньому разом із родиною мешкав лікар Гуго Раубічек. Аби вистачало грошей на утримання помешкання, він здавав у будинку декілька кімнат. У нього на квартирі мешкав художник Пауль Кроупенський та професор економіки Валеріан Шештаубер.
Ввечері до вілли часто приходив аптекар Йозеф Барбер. Він був власником новаторської аптеки на вулиці Руській. Він заприятелював з лікарем Гуго Раубічеком та професором Валеріаном Шештаубером. В результаті дружніх обговорень виникла книга "Бухгалтерський облік в аптечних підприємствах", яку видали у Відні. Книга вміщувала і бухгалтерські розрахунки, і практичні поради ведення справ у аптеці. У свій час ця книга була дуже популярною серед аптекарів Європи.
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
Будинок на вулиці Василя Аксенина, 3
У цьому будинку мешкала скрипалька та викладачка музики Катерина Мандичевська. Вона народилася у сімї священника, де було ще пятеро дітей. Батьки наймали хороших вчителів для домашнього навчання дітей, а особливу увагу приділяли музичному вихованню. Їх навчав відомий буковинський композитор, поет та письменник Сидір Воробкевич. Брати Катерини навчалися у музичній школі, де викладав випускник празької консерваторії Адальберт Гржималі.
Найбільш яскраво проявився талант у Євсевія. Він став хормейстером Віденської хорової академії, а потім професором консерваторії у Відні. Він входив до найближчого оточення композитора Йоганнеса Брамса та редагував його твори.
Катерина працювала викладачкою музики у православному ліцеї "Єлена Доамна" в Чернівцях. Хор, який створила Катерина, був одним із перших, хто виконував твори Євсевія Мандичевського. А вперше почути ці твори можна було вдома у Катерини — у її будинку на теперішній вулиці Аксенина.
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
Будинок на вулиці Олександра Петрищука, 6
Цей будинок з черепичним дахом збудували у 1920 році, аби розмістити там офіцерів. Ще пів століття том це місце було пустирем. Наприкінці XVIII століття Чернівці були невеликим містом, яке спустошили російські війська. Опісля в місті встановилася австрійська влада. Поблизу сучасної вулиці Щербанюка австрійська влада будувала стратегічно важливі військові об'єкти, казарми, бараки крайової оборони та військові склади.
А біля будинку на вулиці Петрищука, 6 розміщувалася міська шибениця. Єдиним видом страти було повішення. Таку смертну кару застосовували лише на надзвичайних судах і лише за воєнні злочини. На початку XIX століття видавали накази аби на повішаннях були присутні старшини громад та декілька дітей від 10 до 15 років. Вони мали всім розповісти про злочин для "застрашливого прикладу".
Лише у 1870-х роках виконання смертних вироків перенесли до тюремного двору. Міську шибеницю розібрали, проте це місто довго пустувало. Розбудовувати цю вулицю почали лише через 50 років, коли створювали квартал вілл.
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
Фото: Марія Ігнатюк / Суспільне Чернівці
