Законопроєкт № 16026 дозволить прокурорам без кримінальної справи вимагати документи від бізнесу, громадських організацій і медіа. Приводом може стати навіть будь-який допис у соцмережах.
Про це повідомляє Центр протидії корупції, якому стало відомо про рішення після засідання комітету.
Офіційно у владі цей законопроєкт подають як виконання рішення Конституційного Суду. Насправді проєкт повертає прокуратурі загальний нагляд, тобто право втручатися майже в будь-яку діяльність. Від цього інструменту Україна відмовилася у 2016 році, і він досі асоціюється з прокуратурою часів Віктора Януковича та Віктора Пшонки.
Погодження законопроєкту в комітеті відбулося лише через день після того, як парламент підтримав урядову імітацію «реформи» прокуратури (№ 16144). Вона залишає на посадах чинне керівництво, призначене без конкурсу, і не передбачає конкурсу на посаду генпрокурора. Тепер цьому ж керівництву пропонують надати ще більше повноважень.
«Ось як це працюватиме. Редакція опублікувала розслідування про статки чергового депутата, прокурора або СБУшника. За тиждень прокурор вимагає в медіа документи, договори та матеріали листування. Привід – «інформація з публічних джерел». У вас бізнес, і ви підписали договір. Будь-який. Прокурор вирішує, що він загрожує «фундаментальним національним інтересам». Бо це, за законом, зокрема, і «сталий розвиток економіки». Привід знайдеться: скарга конкурента або пост в “анонімному” Телеграм-каналі. Цього досить. Прокурор надсилає вимогу: надати документи і пояснення. У вас 5 днів. Не виконали – відповідальність. Оскаржити це неможливо, бо справи ще немає», – пояснює голова правління ЦПК Віталій Шабунін.
Що саме змінює законопроєкт
Тиск без кримінальної справи. Прокурор зможе ще до суду надсилати будь-якій юрособі, зокрема громадській організації, обов’язкові запити: витребувати документи й речі, вимагати пояснення, замовляти експертизи. Відповісти треба за п’ять робочих днів, а за невиконання передбачена відповідальність. При цьому немає слідчого судді, процесуального статусу і права на захисника. Щоб тиснути на бізнес і громадськість, кримінальна справа більше не знадобиться.
Будь-який сигнал стає приводом. Формально прокурору заборонено самостійно шукати інформацію. Але підставою може бути звернення будь-кого або «інформація з публічних джерел»: публікація в медіа, допис (навіть анонімний) у соцмережах, скарга конкурента.
«Виключні випадки» для втручання, під які підпадає майже все. Конституційний Суд вимагав чіткого і мінімального переліку випадків, коли прокурор може втручатися. Уряд натомість пропонує дев’ять розмитих підстав, серед яких загроза «фундаментальним національним інтересам» (за законом це, зокрема, розвиток економіки, євроінтеграція, мова й культура) та «стратегічні загальнонаціональні пріоритети», яких законодавство взагалі не визначає.
Окремою підставою стає будь-яка загроза інтересам держави щодо землі, надр і вод, без критеріїв серйозності.
Підстава «порушення інтересів держави органом влади» по суті повторює «неналежний захист», який КСУ у грудні 2025 року вже визнав неконституційним.
При цьому проєкт майже дослівно повторює відкликаний у травні законопроєкт № 15253.
Єдина позитивна зміна у законопроєкті № 16026 полягає в тому, що з закону прибирають представництво прокурором інтересів громадян. Конституція не передбачає цієї функції з 2016 року.
Ще кілька прикладів, як це може виглядати на практиці
Фермер. Десять років він законно орендує ділянку біля ставка. Ні громада, ні Держгеокадастр претензій не мають. Але прокурор може самостійно вирішити «дослідити» договір, оскільки земля і вода належать Українському народу.
Тендери. Компанія, яка програла торги, наступного дня пише прокурору, що переможець «шкодить інтересам держави». Цього достатньо, щоб прокуратура взялася за переможця.
Медіа або громадська організація та медіа. Медіа або громадська організація публікують розслідування про забудову в заплаві річки. Через тиждень прокуратура вимагає від самої медіа або ГО за п’ять днів надати документи про фінансування, договори та листування з експертами. Для запиту прокурору достатньо послатися на будь-яку інформацію з публічних джерел, хоч би й на саму публікацію, і заявити, що він «встановлює підстави для представництва» через нібито порушені інтереси держави, не доводячи жодного порушення. До суду справа може й не дійти: тиском на редакцію є сама «перевірка», яку ніхто не контролює.Оскаржити такий запит у суді неможливо, бо справи ще немає.
Реформа прокуратури є одним із ключових євроінтеграційних зобов’язань України. Країна, де генпрокурора призначають без конкурсу, а останній із них виїхав з країни на тлі розслідування НАБУ щодо кришування шахрайських колцентрів, потребує незалежної прокуратури, а не всевладної.
ЦПК закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт № 16026 у поточній редакції та ухвалити закон, який справді виконує рішення КСУ: вичерпний і мінімальний перелік підстав для втручання прокурора, без обов’язкових запитів поза судовим процесом
