-
Південний міст у Києві. Фото УНІАН
Російські атаки останніх днів знову привернули увагу до мостової інфраструктури Києва. Падіння уламків і влучання дронів поблизу Південного та Північного мостів уже призводили до обмежень руху та заторів. Водночас, за словами архітектора та інженерного експерта Олега Гречуха, найбільшою проблемою столичних переправ є не лише воєнні удари, а й накопичений знос конструкцій.
В інтерв’ю NV Бізнес експерт пояснив, наскільки реально серйозно пошкодити київські мости, скільки може коштувати їхнє відновлення, чи здатна Україна швидко знайти необхідні матеріали та чи можливі у разі масштабних пошкоджень понтонні переправи через Дніпро.
«Під мостами сиплеться бетон і світиться іржава арматура»
За словами Гречуха, точної відкритої статистики про стан усіх київських мостів немає. Під час його попередніх запитів до профільних структур деякі установи взагалі посилалися на закритість інформації.
«Інші ж визнавали, що більшість об’єктів перебувають у критичному стані», — розповів експерт.
Він зазначає, що проблеми можна побачити навіть без спеціальних обстежень: «Очима чудово видно, як під київськими мостами та шляхопроводами сиплеться бетон і світиться іржава арматура».
Гречух також нагадав, що останніми роками в Києві деякі шляхопроводи довелося повністю демонтувати й будувати заново.
Чи здатні ракети зруйнувати київські мости?
Експерт вважає, що найпростіше з повітря пошкодити мостове полотно або прогонові балки. У такому разі може утворитися пролом, через який рух транспорту стане неможливим.
Але зруйнувати опори набагато складніше. «А от повністю завалити опори зверху — завдання надскладне. Вони набагато міцніші за прогони, а їхні фундаменти взагалі заховані глибоко під водою чи під землею», — пояснив Гречух.
За його словами, для масштабного руйнування великої переправи потрібні не поодинокі удари, а тривала й цілеспрямована атака. «Щоб зробити щось подібне в Києві, потрібна колосальна концентрація сил, величезні ресурси та цілеспрямовані повторні удари», — сказав експерт.
Після удару міст можуть відкрити швидко — але спочатку його мають обстежити
Тривалість відновлення безпосередньо залежить від характеру пошкоджень.
Гречух навів приклад Південного мосту, яким, за його словами, він сам проїжджав невдовзі після падіння уламків. «Там були дрібні композитні деталі, які навіть асфальт не пошкодили і колеса не проколи», — розповів він.
Якщо пошкоджене лише дорожнє покриття, ремонт, за оцінкою експерта, може зайняти близько доби. Але закриття мосту після падіння уламків може бути пов’язане з необхідністю перевірити конструкцію на приховані пошкодження.
Особливо складна ситуація — з вантовими мостами, до яких належать Південний та Північний. У них є пілони та система металевих вант, а пошкодження критичних вузлів потребує складного обстеження.
Скільки коштує відновити міст?
Гречух навів орієнтовні цифри для різних типів споруд. За його словами, повна перебудова київського шляхопроводу довжиною до 100 метрів може коштувати 600–700 млн грн і тривати приблизно рік-півтора.
Водночас будівництво великої нової переправи через Дніпро — зовсім інший масштаб.
Експерт навів як приклад новий міст через Десну в Чернігові, який, за його словами, коштував близько 5–6 млрд грн. Новий об’єкт відповідного масштабу через Дніпро, на його оцінку, може потребувати щонайменше 15 млрд грн, а будівництво триватиме понад два роки.
Тому у випадку пошкоджень Гречух вважає більш реалістичним не будувати міст заново, а відновлювати окремі елементи.
«Реалістичний шлях — локальні ремонти», — наголосив він.
Зокрема, можуть використовуватися додаткові опорні конструкції або тимчасові металеві прогони.
«Кілометрову лінію мосту ракетою просто неможливо знищити повністю»
Окремо експерт пояснив, чому довгі мости мають певну конструктивну перевагу.
«Захист великих переходів полягає в іншому — у їхній протяжності та модульності», — зазначив Гречух.
За його словами, великі мости складаються з окремих секцій і прогонів. Якщо пошкоджується один модуль, його можна ремонтувати або замінювати окремо.
«Якщо якийсь модуль постраждав, його можна локально відремонтувати або оперативно замінити тимчасовими збірними металевими прогонами», — пояснив він.
Південний міст у Києві
Чи є в Україні сталь для швидкого відновлення?
За словами експерта, досвід останніх років показує, що необхідні матеріали Україна знаходити може.
Як приклад він навів новий цільнозварний металевий міст у Чернігові, який змонтували у 2023 році, а також міст біля станції метро «Чернігівська» у Києві.
«Коли є чіткий план, проєкт, фінансування та задача, матеріали знаходяться», — сказав Гречух.
Чи врятують Київ понтони?
Тимчасові понтонні переправи через Дніпро, за словами експерта, технічно можливі.
«У світі інженерних рішень нездійсненних завдань немає», — зазначив він.
Гречух нагадав, що подібні рішення вже застосовувалися на Десні після знищення мосту. На Дніпрі завдання складніше через ширину водної перешкоди, дамби, острови та особливості міської інфраструктури.
Водночас, за його словами, у разі критичної ситуації тимчасові переправи можна було б створювати в місцях, де є природні вузькі ділянки або острови.
«Повного транспортного колапсу не буде»
Найцікавіший висновок експерта стосується сценарію, за якого частина мостів буде пошкоджена одночасно.
Гречух не вважає реалістичним повне припинення сполучення між двома берегами Києва.
«Повного транспортного колапсу, за якого перебратися з берега на берег стане абсолютно неможливо, не буде в жодному разі», — заявив він.
Для критичної логістики, за його словами, можуть використовуватися альтернативні маршрути та поромні переправи. Значно складнішою проблемою стане щоденне переміщення сотень тисяч людей між лівим і правим берегами.
Саме тому експерт говорить про необхідність заздалегідь зменшувати навантаження на переправи — зокрема, за рахунок дистанційної роботи, локалізації працівників і створення запасів критично важливих ресурсів на обох берегах.
Що може реально захистити мости?
На думку Гречуха, головним захистом залишається протиповітряна оборона. «Найкращий захист для Києва — це ППО», — сказав він.
Водночас експерт пропонує додатково укріплювати критичні вузли конструкцій. А от щодо антидронових сіток його оцінка стриманіша: вони можуть працювати проти повільних квадрокоптерів, але не є універсальним захистом від важчих БПЛА.
