-
Фото: С4
Північна об’їзна дорога, нові території для виробництва й логістики, рекреаційні зони біля Прута, розширення житлової забудови та розвиток Коровії й Чорнівки — такі рішення передбачає проєкт комплексного плану просторового розвитку Чернівецької міської територіальної громади.
Документ охоплює Чернівці, Коровію та Чорнівку й має визначити, як громада розвиватиметься у перспективі: де будуватимуть житло, підприємства та соціальні об’єкти, якими будуть транспортні зв’язки, де збережуть природні території та які обмеження діятимуть для забудови, пише C4.
У серпні 2026 року Архітектурно-містобудівна рада при Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту після розгляду рекомендувала проєкт до затвердження — за умови врахування висловлених зауважень і пропозицій. Чернівці стали першим обласним центром, який представив свій комплексний план на розгляд цієї ради, зазначає Кабінет Міністрів України.
Про основні рішення документа розповіли міський голова Роман Клічук, директорка департаменту урбаністики та архітектури Мар’яна Гаврилица та головний архітектор міста Дмитро Домітрюк.
Один план для Чернівців, Коровії та Чорнівки
Комплексний план має об’єднати просторовий розвиток усієї громади. Йдеться не лише про те, де можна будувати будинки, а й про те, як нова забудова буде пов’язана з дорогами, громадським транспортом, школами, дитсадками, лікарнями, інженерними мережами та природними територіями.
Наприклад, якщо передбачають новий житловий район, одночасно потрібно визначити, як до нього під’їжджатимуть мешканці, де розташовуватимуться заклади освіти та медицини, яким чином територію забезпечать водою, електроенергією та іншою інфраструктурою.
У межах цієї роботи також оновлюють генеральний план Чернівців та історико-архітектурний опорний план міста. Сам комплексний план розробляли близько трьох років.
Документацію створюють у цифровому форматі. У майбутньому мешканці зможуть онлайн переглядати інформацію про функціональне призначення територій, можливості забудови та відповідні обмеження. Планується використовувати державний геопортал Містобудівного кадастру, Єдину державну електронну систему у сфері будівництва та офіційний геопортал Чернівецької міської ради.
Водночас під час воєнного стану частина інформації може бути недоступною з міркувань безпеки.
Північна об’їзна має розвантажити місто
Одним із ключових транспортних рішень є Північна об’їзна дорога Чернівців.
За словами Романа Клічука, її необхідність, зокрема, пов’язана з транспортним навантаженням на вулицю Хотинську.
Окрім об’їзної, у комплексному плані передбачають:
- пересадкові транспортні вузли;
- внутрішні кільцеві об’їзди;
- розвиток тролейбусної мережі;
- покращення транспортного сполучення між різними частинами громади.
Окремо передбачене довгострокове рішення щодо авіації. За словами міського голови, територію під новий аеропорт планують зарезервувати, тоді як чинний аеропорт пропонують орієнтувати на малу авіацію.
Важливо, що включення таких об’єктів до комплексного плану не означає їхнього автоматичного будівництва. Для реалізації необхідні окремі проєкти, рішення, фінансування та інші етапи підготовки.
Понад 100 гектарів можуть відвести під виробництво та логістику
Ще один великий блок документа стосується економічного розвитку.
За словами головного архітектора Чернівців Дмитра Домітрюка, місто отримує запити від підприємств, які перемістили виробництво через повномасштабну війну, а також від міжнародних логістичних операторів.
«Ми маємо запит на індустріальні парки й логістичні хаби, але не мали для них територій з потрібним цільовим призначенням. Тому в новому плані ми визначили понад 100 гектарів території у східній частині міста під логістичний та індустріальний хаб. Вона ідеально лягає на об’їзні шляхи та залізничну гілку. Наша мета – створювати не лише комфортні умови для проживання, а й нові робочі місця», — пояснив Домітрюк.
Йдеться саме про територію, яку планують зарезервувати для майбутнього виробництва та логістики, а не про вже зареєстровані індустріальні парки.
Місто таким чином хоче отримати конкретну територію, яку в подальшому можна буде пропонувати потенційним інвесторам.
На рівні загального документа також передбачений розвиток індустріальних парків, інноваційних і технологічних підприємств, а також територій для промислових і переробних підприємств.
Фото: С4
Прут хочуть зробити частиною міського простору
Окремий напрям — розвиток територій вздовж Прута.
За задумом авторів документа, біля річки можуть з’явитися нові зони відпочинку, набережні та місця для дозвілля, а доступ мешканців до води має стати кращим.
«Прут сьогодні фактично не використовується як частина міського простору. Ми хотіли б створити біля нього нові магніти – відпочинкові зони, набережні, місця для дозвілля. Річка має стати доступнішою для мешканців і гостей міста», — зазначила Мар’яна Гаврилица.
При цьому йдеться не лише про рекреацію. Під час розроблення плану уточнюють межі водойм та прибережних захисних смуг, зважаючи на екологічні дані та ризики паводків.
За словами посадовиці, частина прибережних захисних смуг уже нанесена на карти чинного генерального плану, однак відомості про більшість із них досі не внесені до Державного земельного кадастру.
Їхнє уточнення та внесення до кадастру має допомогти контролювати використання земель біля води.
Природних територій хочуть більше
У складі комплексного плану розробили також ландшафтний план, який визначає території, що мають залишатися природними, та місця для розвитку зелених зон.
Серед завдань — збереження малих річок і водойм, зменшення ризиків підтоплення та відновлення занедбаних промислових територій у заплаві Прута.
Один із запропонованих показників — збільшити частку природних територій та територій для відпочинку на природі з 18% до 28% площі всієї громади.
Тобто цей показник стосується не лише берегів Прута, а всієї Чернівецької міської територіальної громади.
Що передбачають для Чорнівки
Для Чорнівки у проєкті генерального плану пропонують суттєво збільшити виробничу складову.
Зокрема, 26% території села планують відвести під виробничі зони. Також там передбачена ділянка площею понад 31 гектар для заводу з виробництва соку.
Водночас частку природних та ландшафтних територій у Чорнівці планують збільшити — з 5% до 14%.
У Коровії планують нові житлові райони
Для Коровії основний акцент зробили, зокрема, на розвитку житлової забудови. Там передбачають розширення районів садибних будинків загальною площею близько 245 гектарів.
Крім того, пропонують створити дендрологічний парк площею 6,5 гектара та облаштувати пляжні зони біля водойм.
Міський голова Роман Клічук наголошує, що після приєднання Коровії та Чорнівки до громади їхній розвиток має плануватися не окремо від Чернівців.
«Для нас важливо, щоб приєднані села не залишалися периферією громади. Комплексний план має передбачити для них соціальну інфраструктуру – школи, дитячі садки, амбулаторії, культурні об’єкти, а також комфортне транспортне сполучення з Чернівцями», — зазначив Клічук. C4 Медіа
Де можуть з’явитися нові житлові квартали
Комплексний план також має впорядкувати розвиток житлової забудови Чернівців.
За словами Мар’яни Гаврилици, в окремих районах пропонують об’єднувати земельні ділянки садибної забудови, щоб у перспективі там можна було споруджувати невеликі багатоквартирні будинки, зокрема чотириповерхові.
При цьому план має визначити, де можлива більша щільність забудови, а де варто зберігати нинішній характер території.
Частину колишніх промислових територій пропонують перепрофілювати під житлову та громадську забудову.
Один із таких масштабних проєктів стосується території близько 140 гектарів між вулицями Хотинською та Червоної Калини. Там пропонують сформувати квартали з житлом та громадськими об’єктами, які матимуть доступ до Прута і майбутньої набережної.
Нові території для житлової забудови також передбачають у північній частині Чернівців.
У вже сформованих житлових районах уздовж вулиць Головної, Південно-Кільцевої та Героїв Майдану пропонують оновлювати міжбудинкові простори та створювати нові громадські зони.
Окремо планують врегулювати ситуацію із садівничими товариствами, частина територій яких фактично вже використовується для постійного проживання. Зміна їхнього функціонального призначення має дозволити врахувати потребу таких районів у дорогах, інженерних мережах та соціальній інфраструктурі.
Історичний центр та спадщина ЮНЕСКО
Розвиток Чернівців має відбуватися з урахуванням історичного середовища міста.
У складі роботи над комплексним планом оновлюють історико-архітектурний опорний план Чернівців.
Особливу увагу приділяють території навколо Резиденції митрополитів Буковини і Далмації — пам’ятки, внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Фото з архіву БукІнфо (с)
На основі проведених досліджень пропонують уточнити межі її буферної зони, визначити координати та відобразити відповідні обмеження забудови у цифровій містобудівній документації.
Що передбачено для соціальної інфраструктури
Комплексний план охоплює не лише транспорт, житло та виробництво.
На рівні перспективної моделі розвитку громади передбачено також розширення мережі соціальної інфраструктури: 108 дитячих садків загальною потужністю понад 29 тисяч місць, 58 закладів загальної середньої освіти більш ніж на 83 тисячі учнівських місць, 33 амбулаторії, 8 поліклінік та 6 лікарень.
Ці показники є перспективними рішеннями комплексного плану, а не інформацією про те, що всі зазначені заклади вже заплановані до будівництва найближчим часом.
Окремо документ передбачає рішення у сфері цивільного захисту, рекреації, туризму та формування єдиної екологічної мережі, інформує Кабінет Міністрів України.
План ще не означає, що всі проєкти почнуть будувати
Важливий момент: комплексний план — це документ просторового розвитку, а не календар будівництва.
Тому поява Північної об’їзної, нової набережної, логістичного хабу чи житлових кварталів не відбудеться автоматично після затвердження документа.
Для реалізації окремих рішень знадобляться наступні проєктні роботи, земельні та організаційні рішення, пошук фінансування й інші необхідні процедури.
Саме комплексний план має створити просторову основу для таких проєктів і визначити, де саме вони можуть розміщуватися та як будуть пов’язані між собою.
Роман Клічук. Фото: С4
Що відбувається з документом зараз
У серпні Архітектурно-містобудівна рада рекомендувала проєкт до затвердження, але за умови врахування зауважень і пропозицій. Серед питань, які порушували члени ради, були прогнозована чисельність населення, трудові ресурси, параметри багатоквартирної забудови, розвиток господарського комплексу, екологічні та безпекові питання. Кабінет Міністрів України
За інформацією міської влади, проєкт уже проходив громадські слухання. Подані мешканцями зауваження та пропозиції зареєстрували й передали розробнику.
Наразі документацію доопрацьовують з урахуванням пропозицій жителів, органів влади та Архітектурно-містобудівної ради.
Після внесення змін оновлені матеріали мають оприлюднити на сайті Чернівецької міської ради та державному геопорталі Містобудівного кадастру.
Історико-архітектурний опорний план ще має пройти погодження у Міністерстві культури, а сам комплексний план — державну експертизу. Після позитивного висновку його планують винести на затвердження Чернівецької міської ради, пише C4.
Що це може означати для мешканців
Після затвердження комплексного плану жителі громади матимуть більше інформації про те, що передбачено на конкретній території поруч із їхнім будинком: житлова чи громадська забудова, підприємство, дорога, школа, дитсадок, зелена зона або територія з певними обмеженнями.
Фактично документ має сформувати єдину карту майбутнього розвитку Чернівецької громади, де місто, Коровія та Чорнівка розглядатимуться як єдиний просторовий організм.
