Україна входить у новий опалювальний сезон підготовленою краще, ніж у попередні роки повномасштабної війни. Водночас ця зима може стати однією з найскладніших через загрозу російських ударів по енергетичній інфраструктурі та дефіцит ракет для протиповітряної оборони.
«Ніхто навіть не може уявити, якою буде зима. Вона може бути важкою», – заявив президент Володимир Зеленський 27 липня в інтерв’ю Sky News.
Як пише Forbes Ukraine, одним із головних ризиків для проходження опалювального сезону залишається захист енергетичних об’єктів від російських атак.
Росія активно використовує балістичні ракети
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанин серед ключових проблем називає нестачу антибалістичних ракет для української ППО.
За оцінкою лондонського Центру інформаційної стійкості, із 522 російських балістичних ракет, які РФ запустила по Україні з початку 2026 року, близько 70% досягли цілей.
Це створює безпосередню загрозу для теплової генерації.
«ТЕС, ТЕЦ та іншу теплову генерацію нам можуть знищити ще до зими. Особисто в мене в цьому майже немає сумнівів», – заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
29 липня Володимир Зеленський звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням надати Україні екстрений «зимовий пакет» ракет-перехоплювачів Patriot. За словами українського президента, запаси таких ракет в Україні майже вичерпалися.
Київ просить передати до зими 300 ракет-перехоплювачів Patriot. Трамп пообіцяв спробувати допомогти, однак визнав, що це буде непросто через дефіцит таких ракет у самих Сполучених Штатах.
Україна, за словами Зеленського, готова запропонувати США військові технології та експертизу в обмін на необхідні перехоплювачі.
Президент також зазначав, що під час кожної масованої атаки Росія запускає близько 30–40 балістичних ракет, а протягом місяця таких атак може бути від трьох до п’яти.
Чи вистачить Україні електроенергії взимку
Попри ризики, ситуація з підготовкою енергосистеми цього року має позитивні моменти.
За оцінкою генерального менеджера DiXi Group Михайла Бабійчука, до початку опалювального сезону Україна потенційно може збільшити доступну генерацію приблизно на 6–6,5 ГВт.
Це може відбутися завдяки:
- поверненню з ремонтів об’єктів теплової та гідрогенерації;
- завершенню ремонтів атомних енергоблоків;
- введенню нової розподіленої генерації.
Якщо ці плани будуть реалізовані, загальна доступна потужність узимку може становити близько 18 ГВт.
За словами координатора сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform Олександра Візіра, це приблизно відповідає середньому рівню споживання електроенергії взимку за середньодобової температури близько -5°C.
Додатковим ресурсом залишається імпорт електроенергії з Європейського Союзу. Україна може імпортувати до 2,1 ГВт.
Для порівняння, минулої зими дефіцит електроенергії в окремі періоди сягав 6 ГВт.
Україна нарощує розподілену генерацію
Фахівці наголошують, що нинішня підготовка до зими відрізняється від попередніх років.
«Це перший раз, коли я можу сказати, що ми під час війни системно готуємося до опалювального сезону», – зазначив Олександр Харченко.
Станом на кінець липня в Україні вже встановили близько 1,8 ГВт розподіленої газової генерації. Ще 532 МВт перебувають на етапі будівництва.
Потужність накопичувачів енергії перевищила 600 МВт, повідомив Михайло Бабійчук.
Розподілена генерація має важливе значення, оскільки дозволяє частково компенсувати втрати великих електростанцій та забезпечувати електроенергією окремі регіони й об’єкти.
Підготовка є, але грошей недостатньо
Водночас можливості громад із підготовки до зими суттєво відрізняються.
Наприклад, реалізація плану стійкості Дніпра оцінюється приблизно у 9 млрд грн. За словами міського голови Бориса Філатова, місту вдалося залучити близько 4 млрд грн кредитних коштів, тоді як державне фінансування становило лише 40 млн грн.
«Самотужки на місці ми не впораємося. Скільки ще і коли зможуть виділити з центру – дуже цікаве питання», – заявляв Філатов.
Це показує ще одну проблему напередодні зими – не лише наявність генерації, а й фінансові можливості міст для підготовки тепломереж, котелень, резервних джерел живлення та іншої критичної інфраструктури.
Ключовим фактором залишається ППО
Навіть масштабна підготовка енергосистеми не гарантує стабільного проходження зими.
За словами Олександра Візіра, вирішальним фактором залишатиметься здатність України захистити енергетичні об’єкти від російських ударів.
Показовий приклад – Київ. 68% його опалення залежить від Дарницької ТЕЦ, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
«Замістити такий обсяг теплової потужності котельнями неможливо», – пояснює Візір.
Тобто навіть якщо Україна наростить розподілену генерацію, відремонтує енергоблоки та збільшить імпорт електроенергії, масштабне пошкодження великих ТЕЦ може створити проблеми не лише з електрикою, а й із централізованим теплопостачанням міст.
Таким чином, Україна може підійти до опалювального сезону з більшими резервами генерації та значно кращою підготовкою, ніж у попередні воєнні роки. Але головна невизначеність – інтенсивність російських атак та спроможність української ППО захистити теплову й енергетичну генерацію.
Саме тому нинішню зиму енергетики вже називають потенційно найскладнішою, попри масштабну підготовку до неї.
