Українські дослідники вже третій рік поспіль спостерігають унікальне явище, яке зараз неможливо побачити більше ніде в світі – як на порожньому місці з’являється повністю природний повноцінний ліс. Першочергово його унікальність у тому, що він росте на місці колишнього Каховського водосховища і, таким чином, має шанси стати найбільшим заплавним рівновіковим лісом у Європі. Науковці вважають, що ці процеси можуть бути відродженням Великого Лугу, який існував на цій території до створення Каховського водосховища.
Про це пише Oboz.ua з посиланням на сюжет Суспільного.
Наразі в лісі вже сформувалося три окремі яруси з різних типів рослинності. Про це розповіли кандидат біологічних наук Катерина Романенко та доктор біологічних наук Іван Мойсієнко з Інституту ботаніки ім. Холодного, НАНУ.
Про що мова
Фото: Oboz.ua
Великий Луг – узагальнена назва місцевості (площею понад 400 км²) на лівому березі Дніпра, між Дніпром і його притокою Кінською, а також широка смуга вздовж правого берега від гирла річки Середня Хортиця.
Під час своєї мандрівки по Нижньому Подніпров’ю і, відповідно, Великому Лугу давньогрецький історик Геродот був вражений казковою лісистою країною, яку він назвав Гілеєю, повною “різноманітнішими деревами”.
Вся ця місцевість свого часу належала Запорізькій Січі, і з Великим Лугом тоді ототожнювали усе Запорожжя.
Майже вісь Великий Луг був затоплений водами Каховського водосховища у 1955 році. Та після підриву росіянами Каховської ГЕС у червні 2023 року, територія Великого Лугу відкрилася огляду.
Вчені кажуть, що “складно передбачити, як відбуватиметься ревіталізація флори та фауни даної місцевості“. Також невідомо, як саме води Каховського водосховища вплинули на місцеву гідрографію.
Розуміння масштабів зашкалює
Фото: Oboz.ua
Лише за цей рік науковці здійснили три експедиції до Каховського лісу і восени планують четверту. Дослідження проводяться в межах проєкту інституту з оцінки втрат українського біорізноманіття внаслідок бойових дій та зміни клімату.
Фото: Oboz.ua
“Вербовий ліс, який виріс на дні Каховського водосховища, це зараз не просто рідкісне явище – воно унікальне. Ми зараз спостерігаємо третій рік формування саме рівновікового лісу. Це унікальне явище, яке вже займає площу 65 тисяч гектарів. Тобто, ми спостерігаємо формування найбільшого заплавного рівновікового лісу в Європі“, – каже Катерина Романенко і додає, що “розуміння цих масштабів просто зашкалює”.
Фото: Oboz.ua
За її словами, верби на місці водосховища вже сягають шести з половиною метрів у висоту та мають стволи 5-6 сантиметрів в діаметрі. Попри спеку, дерева почуваються добре, причому не лише самі зростають, але й дають своєю тінню прихисток іншим рослинам і численним тваринам.
Фото: Oboz.ua
Чи витримає верба
“З самого початку було багато розмов, що рано чи пізно верба всохне. Або можуть з’явитися якісь інші інвазивні види, і вона буде витіснена. Та це все не так – зараз тут розвивається стабільна екосистема, вона має надзвичайно потужний ресурс“, – впевнена дослідниця.
Фото: Oboz.ua
Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко додає, що у Каховському лісі вже утворилася ярусність трьох ступенів. На верхньому ярусі саме верби й тополі, на середньому – чагарниковий тамарикс, а внизу зростає очерет та осока.
Фото: Oboz.ua
Таке біологічне різноманіття контрастує з біологічною пустелею, яку представляло собою Каховське водосховище, кажуть науковці.
“За часів водосховища це була досить одноманітна, примітивна екосистема, тобто все життя було зосереджено в прибережній смузі. Зараз замість одноманітної тут формується багато різних екосистем. Фактично ми бачимо відродження Великого Лугу шаленими темпами“, – каже науковець.
Фото: Oboz.ua
Як повідомляв Oboz.ua, той факт, що на місці знищеного росіянами Каховського водосховища формується нова природна екосистема, вчені називають одним із наймасштабніших прикладів природного відновлення річкової заплави. Водночас фахівці попереджають, що зникнення водосховища може призвести до кліматичних змін, проблем із водопостачанням та опустелювання півдня України.
Зараз науковці намагаються змоделювати майбутнє водної безпеки півдня України. Вони вважають, що вододефіцит у Нижньому Дніпрі не можна розв’язати відбудовою одного об’єкта – навіть такого масштабного, як Каховське водосховище.
