-
Микола Гуцкал, ветеран війни й спортивний амбасадор, розповідає про реабілітацію та виклики, що чекають захисників після повернення з фронту
“Йдемо з побратимом Кобилянською, а він збирає викинуті кимось папірчики й підносить до смітника. Він недавно повернувся з передової. І не зорієнтувався, що тут – не війна, і є прибиральники…”. Микола Гуцкал, ветеран війни й спортивний амбасадор, розповідає про реабілітацію та виклики, що чекають захисників після повернення з фронту. Він уже пройшов важкий шлях реабілітації – фізичної та психологічної. Надалі же допомагатиме іншим.
Військовий Микола Гуцкал став спортивним амбасадором ГО “Повернись живим”. Чоловік допомагатиме ветеранам війни на Буковині повернутися до звичного життя через адаптивні види спорту.
“Навіть якщо ампутація руки, то хлопці влучно стріляють із лука зубами. На візках грають у баскетбол, у волейбол – сидячи. Тут мозок відключається, наскільки велика сила духу в наших, – каже Микола Гуцкал. – А підтримка один одного нереальна. І це дає сили на перемоги та досягнення. Сили, щоб жити далі”.
“Реабілітація – через спорт, а кращі реабілітологи – товариші по війні”
23 жовтня у Львові відбуватимуться змагання “Ігри воїнів”. Наші також поїдуть. Микола Гуцкал збирає команду військових ветеранів із Чернівців.
За плечима ветерана участь у “Іграх Нескорених”. Там він змагався у велоспорті.
“Адреналін зашкалював. А підтримка товаришів була настільки відчутною, що, здавалося, кожен робив нереальне. А головне – кожен із військових відчув себе потрібним. Дуже треба, щоби воїн із травмами – явними, а чи ні, відчував себе потрібним суспільству”, – каже М. Гуцкал.
– Спорт, а в нашому випадку, адаптивні види спорту – ідеальний спосіб реабілітації, можливість повернутися до звичного життя. Розпочати жити, – продовжує спортивний амбасадор.
Під час тренування. Микола Гуцкал/Facebook
Подальші плани Гуцкала – залучити якнайбільше військових ветеранів до адаптивного спорту.
– Ми працюватимемо, щоби створити простір для ветеранів. Ми проводитимемо курси з реабілітації в спортзалі, ми комунікуватимемо між собою. Бо, як показала практика, в багатьох випадках реабілітолог не допоможе так, як побратим, – каже Микола Гуцкал. – До речі, в лікарні на вулиці Фастівській у Чернівцях будуть створювати реаілітаційний центр. Та не вистачає реабілітологів. Та все ж я більше схиляюсь до того, що ветеран скоріше відкриється ветерану, аніж людині з гражданки.
“Саме проєкт “Спортивні амбасадори” передбачає, що я маю їздити по реабілітаційних центрах області й залучати до нашого ком’юніті людей”, – каже ветеран війни.
Був дотичний до спорту, а згодом він врятував
З 2014 року чоловік захищає Україну від окупантів. Будучи контрактником, він брав участь у прориві Луганського аеропорту. Та отримавши травму, змушений був залишити службу. Зараз Микола Гуцкал знову в строю.
Спортивний амбасадор Микола Гуцкал. Фото: Facebook
До фізичної травми на війні додалося ще й емоційне виснаження.
– Особисто мені спорт допоміг повернутися й відчути, що я потрібен, – каже Микола Гуцкал. – Коли повертаєшся звідти, міняються цінності. Хлопці відчувають, ніби стають жертвою і їм щось винні. Та ти не жартва, а власник своєї долі. Згадавши свій досвід реабілітації, рахую, що через спорт реабілітуються швидше, ніж медикаментозно.
До війни Микола Гуцкал займався боксом, грав у футбол. Після війни спорт став його ліками.
– Після повернення я себе виснажував фізично, щоб лікуватися морально. Я повернувся з війни, бо мав незначне поранення. Розлучився з дружиною. Почувався погано. А згодом повернувся в спорт, футбол і спортзал. Після занять спортом я добре спав. Медикаментозне лікування мене робило сонним постійно, а не допомагало. а спорт допоміг повернутися до життя, – каже Микола.
“Скоро з війни повернуться військові з явними і неявними пораненнями, – додає Микола Гуцкал. – І це стане викликом для суспільства – реабілітація ветеранів. Проєкт “Спортивні амбасадори” вже зараз піднімає це питання. Ми вже зараз працюватимемо над відновленням ветеранів після пережитого на війні.
Після повернення в кожного починається війна з собою, каже спортивний амбасадор.
– Недавно з війни повернувся товариш. Ми гуляємо Кобилянською. Він піднімає папірець і несе до смітника. “Навіщо ти це робиш? Є прибиральники”, – кажу йому. Тобто ще не відійшов від війни. Того вечора ми поїхали грати у футбол. І в процесі гри він розцвів. Я побачив, що він повертається до життя.
До речі
Тим ветеранам, хто хоче потрапити до команди спортивних амбасадорів Буковини, Микола Гуцкал пропонує звернутися до нього особисто на сторінках у соцмережах.
Довідка
Проєкт “СпортАмбасадори” реалізує ГО “Повернись живим!” за підтримки Посольства США в Україні, в партнерстві з ГО “Ігри Інвіктус Україна”.
Марина КОРПАН, журналістка
Спеціально для БукІнфо (с)
