За інформацією: Суспільне Чернівці.
Фото: Суспільне Чернівці Можливо в мене була більш ідеалізація цієї професії, я її більше романтизувала. А на практиці воно все виявилося інакше, тому трішки розвіялися мої ілюзії.
Про нове покоління учнів
"Я помічаю, що сучасні діти вони не такі, як ми були раніше, як, наприклад мої однокласники були у школі. Сучасні учні більш відкриті, не бояться помилятися, не бояться висловлювати свою думку.
Наприклад творчі роботи їм дуже важко писати. Бо тепер діти ростуть в такому середовищі де є соцмережі. Там ми звикли до коротких дописів та відео. Діти в такому ритмі. Тому їм важко написати твір на сторінку чи півтори. Вони напишуть 2-3 речення — і це вони вже висловили свою думку, свою позицію щодо конкретної теми.
Ми це не можемо розглядати як добре чи погане. Це вже таке покоління і ми повинні це просто прийняти".
Про ТікТок
Аліна викладає відео у соцмережі ТікТок, у них розповідає про свої будні та уроки у школі. Деякі відео збирають сотні тисяч переглядів.
"Взагалі ТікТок я почала вести в іншій сфері. Я займалась фото, тому раніше відео були більше до цієї теми. Потім більше часу почала приділяти школі, постійно була у школі. Тому вирішила показувати цю сторону свого життя, бо вона займає більший відсоток моєї діяльності.
Батьки учнів дуже гарно на це реагують — вони постійно лайкають відео, пишуть коментарі. Дітям теж все дуже подобається, вони навіть вигадують ідеї для відео і пропонують зніматися".
Про роботу і зарплату
"У мене велике навантаження — 31 година на тиждень, а ставка — 18 годин. Тому моя зарплата є трохи вищою, ніж зарплата середньостатистичної молодої вчительки. Вчителі, які довго працюють, у них ще будуть різні доплати за вислугу років, у молодих цього немає. Оскільки я маю 31 годину, то моя зарплата становить 12 тисяч гривень.
Я вважаю, що це дуже мало, бо цілий день я витрачаю на цю роботу. З 9 ранку до 4 вечора я проводжу уроки, а в позаробочий час я ще перевіряю завдання, заповнюю журнали і готую уроки на наступний день".
Про нові методи навчання
"Система Нової української школи дає вчителю більше свободи. Вчитель вільний у виборі форм роботи, методів. Так само я можу коригувати під себе навчальну програму. Наприклад, я можу сама визначати скільки годин я витрачу на конкретний твір — є твір, на який я хочу витратити більше уроків, тоді на інший витрачу менше.
Якщо я хочу більше цікавих завдань для уроку, інколи я сама ці завдання придумую, розробляю. Але це зазвичай я роблю на вихідних, коли є більше часу. Я можу витратити цілу суботу, щоб розробити якісь цікаві завдання для уроку.
Наприклад, мені подобається залучати штучний інтелект. Завдяки йому можна змоделювати зовнішність персонажів: взяти опис персонажа, який автор подає, і штучний інтелект змоделює зображення. Так учні зможуть побачити візуально, який вигляд має цей персонаж. Також штучний інтелект допомагає створювати якісь завдання.
Не так часто, але буває, що учні не проявляють інтерес на уроці. З одного боку, це образливо, а з іншого — це дає мені зрозуміти, що такий вид роботи їм нецікавий. Це змушує мене придумати щось нове, цікавіше, що буде викликати не таку реакцію".
Про проблеми програми
"Є така проблема, що учні не встигають глибоко осмислити твір, роблять це поверхнево. Тож у них може скластися хибна думка, що твір не цікавий, але вони просто не могли заглибитися у твір, бо в нас не вистачає на це часу. Бо, наприклад, у програмі є 2 уроки на цей твір, а щоб його краще осмислити потрібно 4-5 уроків. З одного боку, для більшого заглиблення учням дається список літератури на літо. На канікулах учні можуть прочитати великі твори повністю, щоб потім на уроці лише пригадати сюжет.Але я розумію, що у дітей є не лише зарубіжна література, а й інші предмети.
Також багато творів розраховані не на той вік, в якому їх вивчають за програмою. Є багато творів, які хотілося б вивчати пізніше, щоб їх краще розуміти.
Наприклад, повість-казка "Маленький принц". Раніше цей твір вивчали у шостому класі, тоді він сприймався, як казочка. Але ми знаємо, що там порушуються важливі філософські питання, які дітям у шостому класі важко розуміти. Зараз "Маленького принца" вивчають у восьмому класі, і я бачу, що і зараз його вивчати зарано.
Я б хотіла додати до програми більше сучасних творів, бо це справді учням цікавіше. Дуже часто я помічаю, що є учні, яким подобається читати — я бачу на перервах, що вони приходять з книгами і читають те, що їм подобається. А на уроці вони не читають, і коли я запитую чому, вони відповідають, що їм просто не цікаві такі твори, не цікава сама програма. Тому я вважаю, що потрібно більше додати тих творів, які були б дітям цікаві. Навіть я б радила додати ті ж комікси, наприклад, японські комікси. Загалом дітям подобаються детективи, фентезі, утопії, антиутопії".
Про російських авторів у шкільній програмі
"Після 24 лютого 2022 року зі шкільної програми прибрали всіх російських авторів. Коли я вчилася в школі, то приблизно 50 відсотків програми складали саме російські автори — Пушкін, Лєрмонтов, Блок, Єсєнін, Булгаков. Зараз ці твори вилучили і додали ті, які, на мій погляд, є цікавішими. Наприклад твори Ульф Старк, які вивчають у сьомому, восьмому і дев'ятому класах. Зараз у програмі є Джейн Остін у дев'ятому класі, також читаємо "Вбити пересмішника" Харпера Лі.
Я думаю, що те, що діти не вивчають російських авторів, — це невелика втрата. Бо замість них у програмі з'явилися твори, які порушують більш важливі проблеми.
Діти самі не мають бажання читати твори російських авторів. Ми працюємо ще за старими підручниками, а програма вже нова. Звичайно учні в підручниках бачать цих авторів, відкривають підручник, а там Пушкін. І вони з незадоволеним обличчям питають: "А що це ми будемо Пушкіна вивчати?".
Читати ще
Читати ще “Російська література – про імперіалізм”. Інтерв’ю з вчителькою зарубіжної в Чернівцях про російських авторів
Про цінність своєї роботи
"Я вважаю, що у мене дуже цікавий предмет. Бо багато є таких випадків, що учні, не читаючи твору, беруть участь у його обговоренні. Буває, що вони десь перед уроком прочитають скорочений переказ, або вже на уроці послухають діалог, і вже беруть участь в обговоренні щодо проблематики, тематики. За цим іноді дуже цікаво спостерігати.
Учень, який ще, наприклад, 20 хвилин тому не знав про цей твір, а вже бере активну участь у його обговоренні.
Думаю, що цінність роботи вчителя у тому, що він постійно розвивається, може проявляти креативність, готувати різні завдання, які потребують творчого підходу.
Основна цінність цієї роботи в тому, що я беру участь у формуванні майбутнього покоління. Від мене може залежати те, ким мої учні стануть у майбутньому."
Читати ще
Читати ще “Пляшка води з моря, яке вона ніколи не бачила”. Топ-10 речей з музею Ольги Кобилянської у Чернівцях
Читати ще Робили мистецтво, боролись за Україну та освіту жінок. П’ять історій непересічних буковинок
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
