За інформацією: Суспільне Чернівці.
Начальник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко на зустрічі щодо додаткової лінії електропостачання для імпорту електроенергії з Румунії, 15 липня 2026 року. facebook/Чернівецька обласна адміністрація
Українська сторона підготувала цю лінію; є процес передачі її на баланс «Укренерго». Потім є технічні напрямки, які треба опрацювати двом робочим групам. Орієнтовно на 15 жовтня запланована робоча нарада з румунськими партнерами щодо вирішення технічних завдань, бо ми дуже розраховуємо на додаткове енергоживлення з румунської сторони.
За нашими підрахунками, ми потребуємо орієнтовно 80,6 мегаватів на наш регіон, щоб працювали енергетичні напрямки, тепло- та водопостачання. Якщо втілимо цей проєкт, то перекриємо 50 мегаватів з потрібних.
Були складнощі з електрозабезпеченням Чернівців, але ми їх вирішили: йдеться про будівництво нової лінії електропередачі з КПП «Порубне» до міста, бо цього потребують приблизно 300 тисяч людей, які зараз живуть в Чернівцях. Технічні завдання для цього в обленерго мають виконати до грудня.
Більшість витрат профінансує «Чернівціобленерго», бо ми також запропонували зміни до плану інвестиційного енергозабезпечення «Укренерго». Ці зміни внесли, і решту профінансує «Укренерго».
Читати ще
Читати ще
“Електрика може йти виключно на Чернівецьку область”. Який відсоток потреб області зможе покрити нова лінія з Румунії
– Ця лінія має покрити більшу частину потреб області в електриці. Хто залишиться незаживленим у разі відключень?
– Враховуйте, що на цей ресурс будуть розраховувати й інші регіони. Коригувати розподіл цих 50 мегаватів буде саме «Укренерго», але потреби нашої області – пріоритетні. Першочергово цим додатковим ресурсом будуть користуватися саме об’єкти нашого життєзабезпечення, щоб у людей були тепло та вода.
Це об’єкти соціальної сфери, медичні та навчальні заклади. Ті, де є нагальна потреба. Вільний залишок, я думаю, піде на приватний сектор.
– Якщо взимку відключення знову триватимуть до 18 годин на добу, наскільки помічною буде ця лінія?
– Ми додатково розраховуємо на нашу автономність. Не тільки на лінію імпорту з Румунії, а й на встановлення когенераційних установок. П’ять таких вже встановлені й покривають потребу у 8,5 мегаватів. Маємо обладнання ще на чотири когенераційні установки, але монтажні організації зараз працюють у східних регіонах, тому в наших планах – перший квартал 2027 року. Це забезпечить додаткові 17,5 мегаватів.
Когенераційна установка на одній з великих котелень Чернівців. Facebook/Василь Зазуляк
До опалювального сезону ми підготували 668 з 677 котелень. Це дані станом на 8 жовтня.П’ять котелень ми капітально відремонтували й повністю замінили на 35 локаціях. Також маємо 197 генераторів. Потрібно ще 14. З них — один потужний генератор нам поставляють. Співпрацюємо для цього з партнерами, а також тривають закупівлі самими громадами.
Також розраховуємо на альтернативне опалення. Заготовили до 1,5 тисячі тонн вугілля, майже 38 тонн деревини, 39,6 тонн пального – не в талонах, а наливом. Робимо це й досі. Мобільні оператори взяли ініціативу забезпечити «кризові» мобільні вишки автономними генераторами. Питання було у створенні бригад, які оперативно реагуватимуть на відсутність електрики та будуть їх запускати, не розраховуючи на акумулятори, які тримають до шести годин.
Читати ще
Читати ще
Чи буде мобільний звʼязок на Буковині у випадку блекауту
– Якщо електрики не буде десять годин поспіль, то цих заходів вистачить на весь час чи на частину – наприклад, чотири або шість годин?
– Рухаємося до 14 діб автономності. Ми відпрацювали певну логістику поповнення цих ресурсів. Зокрема, палива, яке будемо використовувати на автономних засобах. Наразі 96% критичних об’єктів готові до опалювального сезону.
– Як щодо гірських громад області?
– Гірські громади більше розраховують саме на ресурсність опалення — за рахунок деревини. У них локаційно також перебувають засоби зв’язку, які повинні функціонувати. Практично ми повинні перекрити весь регіон.
Чи може Чернівецька область бути енергонезалежною
– Чи можна було за десять місяців на посаді зробити Чернівецьку область повністю енергонезалежною?
– За чотири місяці ми запустили практично всі процеси. Першочергова нагальна потреба — фінансування. А у нас більшість фінансування йде на безпекову складову та сили оборони. Потрібно було працювати над підсиленням нашого бюджетоутворення. Якби це робили поступово, то воно було б ще до моєї каденції.
– У вас на меті — зробити область енергонезалежною?
– Сто відсотків. За відповідного фінансування та потужності регіону ми могли б це зробити у термін до року.
– Якщо таких умов немає, то скільки потрібно?
– До кінця року ми зробимо кризове енергоживлення для підтримки життєдіяльності регіону. А так, щоб максимально працювали всі сфери надання послуг, потрібно трохи більше часу. Найголовніше — кожен має бути зацікавлений у цьому. Це і про встановлення сонячних електростанцій, вітряків, систем накопичення енергії.
Руслан Осипенко на інтерв’ю. Суспільне Чернівці
Про захист критичної інфраструктури та ППО Буковини
– Захист критичної інфраструктури був серед ваших пріоритетних завдань на посаді. На якому етапі виконання?
– Це про ті ж підстанції, які ми повинні захистити. Це завдання на фінальній стадії й виконане на 88%. Гадаю, в жовтні завершимо. Додатково захищаємо «зайвий» ресурс. Це перший рівень – з використанням габіонівГабіони — це об’ємні сітчасті конструкції з металевого дроту (оцинкованого або з полімерним покриттям), заповнені природними або штучними матеріалами (каменем, щебенем, галькою, битою цеглою, склом або деревом) та певних засобів захисту.
Були кадрові зміни у командуванні нашої повітряної оборони. Там зараз новий керівник тактичної групи. Постійно комунікуємо з Генштабом, Нацгвардією. Нас доукомплектували відповідними комплексами. Також збільшили мобільні вогневі групи.
Постійно нарощуємо потужність, але є певні процеси, бо певне обладнання закуповуємо у партнерів. Але цьогоріч воно до нас надійде. Все залежить від засобів виявлення, а потім вже ресурсу знищення. Щодо останнього – ці процеси йдуть паралельно.
– Яка була потреба змінювати командування ППО?
– Це були різні бойові підрозділи. Не було певної консолідованості. Я робив ставку на військових з бойовим досвідом. Це досвід на бойових рубежах, але його треба втілювати саме в цивільному регіоні. Підібрати фахових спеціалістів, навчити їх організовувати роботу штабу ППО щодо виявлення, реагування та запобігання.
Ми додатково навчали та створювали групи оповіщення, бо може бути різний спектр ураження: аграрний комплекс, об’єкти інфраструктури чи прийняття рішень.
– Звідки прийшла нова людина?
– З Донецької області. Це людина, яка очолювала підрозділ спецпризначення корпусу оперативного реагування та має бойовий досвід з першим корпусом «АЗОВ».
Про «слабкі» місця Буковини та релокацію великого бізнесу
– Як би ви оцінили, в якому стані область перейшла під ваше керівництво?
– Сім з десяти.
– Чи пов’язуєте це з попереднім керівництвом?
– Це, мабуть, комплексний підхід: не тільки попереднє керівництво, а й ставлення до реалій. Остання зима була важкою. Вивчивши цей досвід, ми повинні реагувати й готуватися до нових викликів.
– В яких моментах область «просідає»?
– По-перше, це економічна стійкість. Бюджетоутворення. Бо якщо порівнювати з іншими західними областями, то було питання, чому більшість релокованого бізнесу пішла в інші регіони. Бо там були створені умови. Потім вже пішло бюджетоутворення. Якщо бюджет потужний, то ми можемо оперативніше вирішувати нагальні проблеми.
На форумі з приблизно 500 представниками бізнесу з інших регіонів ми повідомили про привабливість Буковини і про те, що кожен може сюди інвестувати. Наприклад, через знищення логістичних складів великому бізнесу потрібні склади. Нас просили надати пропозиції. Ми звертаємося до бізнесу, шукаємо. Потім потрібно було знайти виробниче приміщення, а відповідних реєстрів по районах не було. Ми зібрали громади, бізнес і зробили «живі» реєстри складських та виробничих приміщень, довгобудів. З візуалізацією, кількістю квадратних метрів та забезпеченням комунікацій. Відкрили гарячу лінію для бізнесу.
Якщо вас цікавить виробництво, то будь ласка, – у нас є стільки-то об’єктів. Потім сюди приїжджають робочі групи, ми їх скомуніковуємо з громадами, і вони визначаються. Процес пішов.
Читати ще
Читати ще
Фінська компанія відкриє перше в Україні виробництво у Новоселиці на Буковині: там реконструюють колишню меблеву фабрику
– Скільки підприємств зацікавилося Буковиною?
– Від початку повномасштабної війни до нас офіційно релокувалося понад сто підприємств. Із січня — орієнтовно 30. Наразі триває релокація великого бізнесу: переміщення певних виробництв, як-от фабрик кондитерського чи деревообробного напрямку. Для релокації ми запропонували наші індустріальні парки. Таким парком у Хотинській громаді зацікавилися австрійці для побудови там виробництва модульних будинків.
Є у нас нагальна проблема щодо вимушених переселенців. Якщо це виробництво запустити, то ми закриємо потребу практично всіх західних регіонів. Тим паче, локація індустріального парку є інвестиційно привабливою, бо поруч є 30 гектарів під забудову містечка для вимушених переселенців.
– Коли там зможуть розпочати роботу?
– Зараз ми очікуємо рішення. Австрійців зацікавили саме потужності, які туди заведені. Далі ми чекаємо від них погодження цієї пропозиції, а потім вже будуть відомі чіткіші терміни побудови.
Крім цього, в одному з парків розглядають можливість побудови певної локації для накопичення електрики. Це теж про нашу автономність та енергостійкість.
Читати ще
Читати ще
Приватні розбудовують швидше: на якому етапі створення індустріальних парків у Чернівецькій області
Чому у Чернівецькій області змінювали керівників ТЦК
– За понад рік в Чернівецькому обласному ТЦК кілька разів змінювали очільника. Чи відомі вам причини?
– На початку мого призначення був один керівник ТЦК, але там були питання правового характеру щодо об’єктивності статистики. Тому у Генштабі вирішили замінити керівника. За це переважно відповідає Генштаб, але я акцентував на тому, щоб людина орієнтувалася в регіоні та його ресурсності.
Керівнику, який зараз працює, вистачило до двох місяців, щоб розібратися. Бачу, що майже в кожному районі відбулися кадрові зміни. Будь-яких нарікань від Генштабу до ТЦК зараз немає.
Читати ще
Читати ще
У Чернівецькому обласному ТЦК новий керівник: що про нього відомо
– Щодо керівника ТЦК, якого замінили у час, коли ви прийшли на посаду, це було пов’язано з мобілізаційними планами?
– Він перевиконував ці мобілізаційні плани. Зараз цим займаються правоохоронці.
– Як саме перевиконав?
– Це питання більше до компетентних органів: Державного бюро розслідувань, Військової служби правопорядку.
– А ви не цікавилися?
– Цікавився. Був здивований, що область перевиконує план мобілізації. Як виявилося, це було не так. Певна інформація, яку подавали Генштабу, не співпадала зі статистикою по області.
– Чому змінювали інших очільників ТЦК?
– Наступний керівник ТЦК був виконувачем обов’язків з бойового підрозділу, але наражаючись на певну критику… Я говорив, що не можна розділяти ТЦК та військових. Це ті ж військові з бойовим досвідом.
Але ці приниження… Людина вирішила повернутися до бойової бригади. Зараз він виконує бойові завдання.
Які змінювали мобілізаційні плани для Буковини
– Чи змінювали мобілізаційні плани для Чернівецької області за час вашого перебування на посаді?
– Теоретичний мобілізаційний план, який ми повинні забезпечити військам, зріс орієнтовно на 20%, якщо порівнювати, наприклад, лютий та жовтень.
Є декілька чинників вимірювання нашого мобілізаційного потенціалу. Деяким регіонам його знижують через міграцію, а деяким – збільшують. Це відбувається практично щомісяця. Це такий суб’єктивний індивідуальний підхід до кожного регіону, зокрема щодо географічного розташування.
Наприклад, ми «тупиковий» регіон, що межує з кордоном. Не транзитний як Житомирщина, Київщина, Вінниччина, де є певні транзити автошляхів, на яких можна працювати за мобілізаційним планом: перевіряти людей і забезпечувати сили оборони ресурсом. Тому плановий показник зріс, але було певне зменшення [кількості мобілізованих, – ред.].
Наприклад, лютий не можна порівнювати з червнем. Там вимоги були дуже високі, але потім донесли інформацію про специфіку регіону, що ми не транзитні й що багато людей перебувають за кордоном.
Потрібно враховувати й частину людей, які мають певний статус: відстрочки, багатодітні батьки, люди з інвалідністю. Після того, як ми навели порядок у цих реєстрах, зараз надаються об’єктивні цифри, виходячи з нашого потенціалу та можливостей, які ми можемо забезпечити.
Про незаконний перетин кордону
– Чи відомі вам випадки, коли чоловіки з неоновленими даними намагаються дати хабар працівникам ТЦК, аби їх відпустили?
– Така інформація є, і її передають відповідним відомствам для реагування. Немає системності. Переважно трапляються люди, які намагаються надати послугу з незаконного перетину кордону. Або місцеві, які дуже гарно знають місцевість.
Практично щодня прикордонники викривають спроби перетину кордону людьми з інших регіонів. Ці люди теж перебувають у розшуку як мобілізаційний ресурс. Також бувають люди, які самовільно залишили бойові бригади.
Випадків незаконного перетину кордону буває більше, ніж переправлень, бо є певні групи, які доїжджають до нашого регіону,а потім рухаються горами. В місяць ми можемо викрити орієнтовно 16–20 людей.
Читати ще
Читати ще
“970 тисяч доларів під капотом та перетин кордону у бочці з олією”: цікаві затримання на кордоні з Буковиною у 2025 році
Безпілотник, який загрожував КПП «Порубне»
– Під час повітряної тривоги 24 вересня у ваших соцмережах повідомляли, що російський безпілотник загрожує Порубному. Його збили у Сучавському повіті. Чи комунікували ви з представниками Румунії щодо цього?
– Це вже комунікація військових, бо загалом минулого місяця п’ять безпілотників зафіксували у межах нашого регіону: три з них знищили, два – перетнули кордон. Я комунікував із Сучавським повітом щодо комплексного підходу до облаштування укриттів на пунктах пропуску – як з їхньої сторони, так і з нашої. До кінця року плануємо встановити понад 20 укриттів за державного фінансування.
Додатково будемо встановлювати укриття, як це робили у східних регіонах, – контейнери з габіонами.
Читати ще
Читати ще
На пунктах пропуску Буковини планують облаштувати майже 30 мобільних укриттів – скільки людей зможуть вмістити
– Чи не запитувала румунська сторона, чому безпілотники не збили на території Чернівецької області?
– Росія зараз нарощує і модернізує свої безпілотники. Зараз вони є реактивними й рухаються 600 кілометрів на годину. Їх збивають, але це залежить від комплексів та від того, на якій висоті вони перебувають. Зараз вони заявили, що збільшуватимуть швидкість до 890 кілометрів на годину. Ми теж працюємо щодо комплексів ураження таких безпілотників на нашій території.
Читати ще
Читати ще
У Румунії розбився безпілотник поблизу кордону з Буковиною
– То їх не вдалося збити, бо вони реактивні чи не вистачило ресурсів, аби їх збити?
– Гадаю, що це питання до повітряних сил. Я можу відповісти за свою тактичну групу, бо ми ж теж не можемо працювати паралельно, коли працює авіація, щоб не вразити свої винищувачі.
– З тієї інформації, якою ви володієте після комунікації з Повітряними силами, чи вистачає нам всього?
– Не в тому об’ємі, який вимагає сьогоднішній час, але хотілося б краще. Починаючи від протиповітряних комплексів, які працюють по балістиці, і завершуючи дроновими атаками.
Де зараз укриватися на кордоні під час тривог
– Зараз пункти пропуску на кордоні області призупиняють роботу під час повітряних тривог, а люди мають перейти в укриття. Де вони облаштовані зараз?
– Зараз фактично є лише стаціонарні приміщення, але вони не облаштовані. Немає навіть найпростіших укриттів — це підвальні приміщення. Тому є нагальна потреба в наземних укриттях і комплексах їхнього захисту з габіонів. У найближчий тиждень будуть встановлювати наземне укриття в двох пунктах пропуску.
Зараз для укриття використовують адмінбудівлі. Туди йдуть прикордонники, митники та люди, які були в активній фазі оформлення перетину кордону. Ми працюємо над тим, щоб людей на кордоні розосереджувати, звільняти пункт від авто. Як показує практика, це працює. Черги через призупинення роботи пунктів пропуску утворюються, але вони не критичні.
Щодо вогневого ураження, то у нас не було ресурсу для збиття реактивних дронів. Зараз такі засоби отримали, і вони покривають кожен КПП.
– Звідки така практика розосередження людей?
– Блокпост між Костянтинівкою та Дружківкою. Там стояли поліцейські та військові, і був приліт трьох керованих авіаційних бомб. Хтось встиг піти в укриття, а хтось залишився. Після прильоту ми думали, що втратили людей. А врятував звичайний капонірКапонір (від французького caponnière — ніша або курятник) — це фортифікаційна споруда, призначена для ведення флангового або поздовжнього вогню в двох протилежних напрямках (уздовж рову чи вздовж оборонної стіни)., який викопали поруч. Була певна контузія, але людина вийшла. Розосередження та найпростіше укриття рятують життя.
– Щодо мобільних укриттів, які планують встановити на КПП, то вони можуть вмістити від десяти до 50 людей. Чи вистачить цього на всіх охочих перетнути кордон?
– Розрахунки проводили з урахуванням пропускної спроможності кожного пункту пропуску. Не можна порівнювати Порубне з Дяківцями.
– Чи розглядають побудову там повноцінного укриття?
– Гадаю, що на таких інтенсивних та стратегічних пунктах пропуску, як «Порубне-Сірет», де зараз триває модернізація, воно буде в планах на наступний рік.
Читати ще
Читати ще
Пункти пропуску на Буковині зупинятимуть роботу під час тривоги: що буде з людьми в черзі
Куди бігти під час тривоги у селах без укриттів?
– У вашому Telegram-каналі під час повітряних тривог повідомляють про загрозу ударів для певних міст чи сіл й про те, щоб люди перебували в укриттях. Де укриватися людям, якщо у громаді облаштованих укриттів немає?
– У підвальних приміщеннях.
– Якщо в людини немає підвалу?
– То цю проблему треба озвучити в громаді, і громада має опрацювати найближчі локації, які можна використовувати для укриття. Надайте цю інформацію районним військовим адміністраціям. Я потім буду зустрічатися з громадами й опрацьовувати ці питання.
Ми не кажемо, що у кожному селі ми повинні заміняти аматорські укриття відповідними. У нас є певне фінансування, за яким ми у двох громадах будуємо протирадіаційні укриття.
Читати ще
Читати ще
Для ліцею на Буковині, де більш як тисяча учнів, будують протирадіаційне укриття за понад 60 млн грн
Читати ще
Громада на Буковині вдруге отримає гроші на ремонт укриття ліцею – чому не використали одразу
У пріоритеті укриття соціальних та медичних сфер. Зараз триває будівництво в обласній клінічній лікарні, в обласній дитячій клінічній лікарні. Розробляємо проєктно-кошторисні документації для обласного кардіоцентру та лікарні швидкої медичної допомоги.
Кожна громада знає, що саме в локаціях масового збору людей має бути укриття: підвальне, альтернативне, найпростіше. З весни ми поставили на облік 29 додаткових локацій, які вважаються найпростішими укриттями.
– Чи відомо вам, скільки повноцінних облаштованих укриттів є у громадах?
– Потрібно дивитися на кожну громаду, бо десь для цього використовують клуби, десь школи. Є й спеціалізоване укриття, яке створюють самі громади. Знаю, що на фінальній стадії дуже потужне укриття в Сокирянах.
Але кожен голова громади повинен акцентувати увагу не тільки на укриттях, але й на системі оповіщення людей. Добре, що я у Telegram публікую інформацію, але бабуся, якій за 70 років, може не мати його й не прочитати. Не всі громади готові підготувати систему оповіщення, навіть аудіо.
– Якщо у громаді є укриття тільки на базі школи, то чи можуть прийти укритися туди інші мешканці, а не лише учні?
– Так і повинно бути. Ці укриття мають бути відкриті та доступні для кожного громадянина. Практично в кожній школі є альтернативне укриття, але їхній стан – інше питання. Зараз створена робоча група, яка займається підготовкою укриттів. Ну, дехто в сторону цього й не дивиться.
Укриття мають бути облаштовані, із засобами першої необхідності, медичними засобами. Провізією на перший час. Куточком для мам з дітьми. У деяких громадах це лиш на папері.
Приблизно 83% укриттів у нас облаштовані. Якщо не помиляюся, то до 337 – не готові до використання.
Що з тендером на ремонт доріг?
– Чернівецька область отримала гроші з державного бюджету на ремонт місцевих доріг. Половину вартості робіт мали співфінансувати громади. Водночас перші тендери скасували, а аудитори почали моніторинг закупівлі через порушення. Як ви це прокоментуєте?
– Були три тендери окремо на кожен район. В аукціонах взяли участь підрядники, до яких в аудитслужбі були питання. За наслідками перевірок правоохоронці відкрили кримінальні провадження. Наприклад, в кожному районі учасники подавали одну й ту ж техніку, а не може одна й та сама техніка працювати одразу в трьох районах. Тому моєю метою було, щоб роботи почали одразу у всьому регіоні.
Були звернення, тендери скасували, а підхід змінили – акцент поставили на підрядних організаціях, які були б відповідно укомплектовані технікою, мали практичний досвід та були відповідальними за свою роботу. Оголосили один тендер одразу на три райони.
Наприклад, зараз ми працюємо з критичними об’єктами. Маємо одну підрядну організацію, яка рухається за графіком і вчасно планує завершити захист цих об’єктів. Інші організації набрали техніку в оренду; їм не вистачає робочого ресурсу, мають якісь проблеми з погодженнями від Генштабу. І цей відсоток робіт ми не встигаємо за календарем наздогнати, щоб завершити об’єкт.
Найближчим часом плануємо підписати договір з організацією, яка буде комплексно відповідати за весь регіон.
Договір мають намір укласти з підприємством «Техно-буд-центр», яке запропонувало виконати ремонти за майже 735 мільйонів гривень. Про це йдеться у тендері на сайті Prozorro. Це на понад 38 мільйонів менше очікуваної вартості робіт, але більше, ніж пропонували ще двоє учасників торгів – їхні пропозиції відхилили через відсутність частини документів.
Раніше Суспільне розповідало про «Техно-буд-центр» у матеріалі:
Читати ще
Читати ще
Антикорупційні аналітики вважають, що у Чернівцях деякі тендери пишуть для “потрібної” фірми: у департаменті заперечують
Про протидію корупції та незаконному видобку копалин
– Серед пріоритетних завдань на посаді ви також називали протидію корупції та контрабанді, незаконному видобутку корисних копалин, вирубуванню лісу, запобігання незаконному перетину держкордону та контрабанді. Чи є у вас проміжні результати?
– Я системно збираю силові структури та правоохоронців. Тобто, ця пріоритетність залишається. Є документування груп щодо контрабанди, є відповідні процесуальні дії: обшуки, розслідування справ і перспектива направлення їх до судів. Щодо корисних копалин теж є напрацювання. І щоквартальна звітність щодо викриття таких осіб.
– Щодо стихійних гравійних кар’єрів поблизу Боян, де попередньо майже 300 мільйонів збитків довкіллю. Зараз діють блокпости, то як у кар’єрах могла працювати великогабаритна техніка й вивозити копалини у таких масштабах, щоб це не викликало запитань?
– Зараз вивчають документи, які показували на блокпостах і під час перевірок екоінспекції. Цей факт відпрацюють у межах кримінального провадження. Ми зараз вивчаємо й питання отримання дозволів на проведення робіт в кар’єрах. Потім будуть перевірки реалізації сировини і встановлення всіх учасників.
Якщо до цього дотичні представники влади, то на них чекає не тільки моє адміністративно-управлінське рішення. Матеріали також будуть скеровані до правоохоронців для правової оцінки.
– Чи будете ініціювати перевірку керівників лісгоспів, голів громад, під носом у яких утворилися такі стихійні кар’єри?
– Ми не чекаємо завершення перевірок. Якщо з’являється така інформація, то ми миттєво реагуємо й передаємо її правоохоронцям.
– Після поїздок у громади ви можете сказати, що такі стихійні кар’єри — це поодинокий випадок чи системність?
– Я думаю, що системність. Спершу деякі громади кажуть про те, щоб їм надали можливість [видобутку, — ред.] через критичний стан доріг. А потім це переростає в корупційну складову.
– Ви очолюєте Раду оборони області. Чи можете бути впевнені, що на об’єктах обласного будівництва не використовували незаконно видобутий гравій?
– Фактів, які б це підтверджували, у мене немає. Якщо вони є, то це кримінальна відповідальність. Якщо такі процеси відбуваються, то буде реакція правоохоронців.
– Як оцінюєте ситуацію з корупцією на Чернівецькій митниці?
– Нарікань на роботу митниці в мене наразі немає.
– Раніше екскерівнику митниці Миколі Салагору повідомили підозру про те, що він міг бути співорганізатором злочинної групи, яка, ймовірно, завдала митниці 290 мільйонів гривень збитків. Можливо, вам відомі подібні випадки на Чернівецькій митниці?
– За каденції нинішнього керівника немає. Особисто у мене інформації про такі випадки немає.
– Ви маєте важелі впливу на ліквідацію системних корупційних схем?
Маю з інструментарієм саме правоохоронних силових структур.
Читати ще
Читати ще
Екскерівника Чернівецької митниці випустили з-під варти – за нього внесли заставу
Чи втручається у політичні конфлікти в радах
– Ви раніше повідомляли, що плануєте втрутитись у конфлікт, який відбувається у Кіцмані. Що ви дізналися про тамтешню боротьбу за крісло міського голови?
– Будь-який чинник впливу на органи місцевого самоврядування я вважаю некоректним. Якщо ситуація буде на межі перетину допустимих норм, наприклад, кримінального напрямку, то втручання буде.
Читати ще
Читати ще
“Виконуємо рішення суду”: у Кіцмані на Буковині Сергій Булега з ломом зайшов до свого кабінету
– Але це впливає на добробут громади, бо немає якогось балансу у міськраді. Що ви про це думаєте?
– У нас є відповідні норми права, суди. Першочергово людина має бути законослухняною і користуватися наділеними правами.
– Як зараз оцінюєте рівень добробуту в Кіцманській громаді?
– Критичної ситуації, щоб щось не працювало чи хтось не виконував свої прямі обов’язки, немає.
– Нещодавно в Кіцмані був ризик, що місто буде без води у вихідні, бо з управління житлово-комунального господарства звільнилося 20 працівників. На думку керівника, це могло статися, бо управління втратило статус критичного і можливість бронювати людей. Водночас коли з’явилося повідомлення про проблеми з водою, після розмови з представниками ОВА проблему вирішили. Чи втручалися ви у це?
– Так, ми дізналися про це із соцмереж. Мені це здалося неаргументованим. Для підтвердження критичності вони не надали відповідну інформацію в ТЦК, не аргументували відповідний склад, який працював на комунальних підприємствах. Вони вирішили поставити ультиматум: у нас не вистачає персоналу, тож у вихідні працювати не будемо, а місто залишиться без води.
То давайте зараз приватна компанія, як-от «Чернівціобленерго», теж заявить, що у них вихідні, то будете без світла.
Моя реакція: вони зробили таку заяву, ми офіційним листом направили до правоохоронців, щоб надали оцінку, бо я вважаю це відповідним саботажем, терором населення певною комунальною організацією, яка не приймала будь-якої участі у підтвердженні своєї критичності по своїм підлеглих. Цей випадок був першим і останнім.
Читати ще
Читати ще
У Кіцмані на Буковині могли запровадити графік подачі води через звільнення 20 працівників: що відомо про ситуацію
– Керівник управління Ярослав Яремій розповідав, що для статусу критичного у них не було відповідної зарплати, тому її підвищили. За якими критеріями вони не відповідали?
– Там ще багато інших аспектів, як мені доповідали у Департаменті оборонної роботи спільно з ТЦК. Були номінально працевлаштовані люди, збільшена чисельність працівників: прибиральників, двірників. Вони в необхідні терміни не надали документи, не комунікували про це. Вони не позбавлені статусу критичного повністю, але це був певний сигнал щодо відповідності керівника займаній посаді.
– За словами керівника, їм не пояснили відмову у статусі.
– Давайте я особисто викличу до себе керівника, якщо він вам надає одну інформацію, а мої підлеглі надають мені іншу. Для об’єктивної картини.
– Якщо на підприємстві є номінальні працівники, то якою може бути реакція ОВА на це?
– Цим вже займаються відповідні структури, які будуть надавати правову оцінку тому, хто цим займався. Якраз наша комісія з надання критичності вивчає всі аспекти надання певного статусу підприємствам. Це не поодинокий випадок.
Хто рекомендував на посаду
– На питання про ваше призначення на посаду ви раніше відповідали, що отримали кредит довіри від президента, коли зустрічалися з ним на Донеччині. Водночас видання «Українська правда» писало, що призначення відбулося за рекомендацією від заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова, який відомий тим, що під час Майдану обіймав посаду у Міністерстві внутрішніх справ і з його боку були слова, що майданівці начебто самі у себе стріляли і що міліція такого зробити не могла. Як ви прокоментуєте те, що вас пов’язують із цією людиною?
– Я працюю на посаді з січня. Мене призначив президент. Є Татаров та інші заступники, які працюють за напрямками. Чим мене можна з ним пов’язувати? Лиш комунікацією за відповідним напрямком.
– Він вас рекомендував чи ні?
– Я особисто не раз комунікував офлайн з президентом під час його візитів на Донеччині. Був дотичним до звітів, оперативної обстановки, громадської безпеки. Це було при голові Донецької ОВА. Ми комунікували щодо фронту, роботи евакуаційних груп «Білі янголи», залишку населення. Повірте, щодо нагальних проблем я безпосередньо спілкувався з Володимиром Олександровичем. Це не була секунда, а моя доповідь щодо об’єктивного стану справ на Донеччині.
Мене теж здивувала пропозиція змінити напрямок з начальника головного управління Національної поліції Донецької області на очільника одного з регіонів. Для мене це певний кредит довіри.
З Олегом Татаровим ми знайомі. Ми комунікуємо щодо роботи, офісу, інших робочих напрямків.
– Ви знайомі ще з часів, коли очолювали Донецьку поліцію?
– Він також працював в системі МВС. Приїжджав також у Донецьку область. Ми збирали особовий склад, нагороджували поранених. Так само я озвучував проблематику на той час в межах свого підрозділу: що нам не вистачає засобів захисту, антидронових рушниць, спеціалізованих медичних рюкзаків, що потрібно відреагувати на зміни в кадровій структурі щодо, наприклад, створення нових підрозділів, яких на той час взагалі не було.
– То Татаров вас рекомендував чи не рекомендував?
– Я ж вам кажу, що це бачення президента. Як заступника керівника Офісу Президента, певна характеристика у Олега Татарова про мене бралася. Президенту безпосередньо.
Пропозиція про те, що я повинен бути на зустрічі з президентом, була від мого безпосереднього керівництва – керівників Національної поліції.
– Якщо все ж вас рекомендував президенту Олег Татаров, то чи міг він мати у вашій кандидатурі певний свій інтерес?
– Якщо у вас є можливість, поставте такі питання Олегу Татарову.
– А ви з ним коли востаннє розмовляли?
– Мабуть, під час службового відрядження місяць-два тому перетиналися в Офісі Президента.
Читати ще
Читати ще
“Понаїжджали східняки”? Начальник Чернівецької ОВА про силовиків на посадах, завдання для заступників та 100 днів роботи
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
