Щороку напередодні єврейського Нового року — Рош га-Шана — Умань переживає справжнє перетворення. У місто приїздять десятки тисяч паломників із різних країн світу, передусім з Ізраїлю та США. На кілька днів район навколо могили Рабі Нахмана стає своєрідним окремим світом — із синагогами, кошерними магазинами, спеціальними готелями, посиленими заходами безпеки, молитвами, співами та величезними натовпами людей.
Про це йдеться у дуже цікавому спеціальному репортажі YouTube каналу PRESSING, який ми пропонуємо вашій увазі.
Для звичайного українського міста це явище виглядає незвично. Але для брацлавських хасидів поїздка до Умані — одна з головних релігійних традицій року.
У наданому відеоматеріалі зазначається, що населення Умані становить близько 80 тисяч людей, тоді як під час паломництва кількість приїжджих може перевищувати 40 тисяч. У результаті окремі квартали міста на кілька днів буквально змінюють свій вигляд.
Чому саме Умань?
Головна причина — могила Рабі Нахмана з Брацлава, одного з найвідоміших духовних лідерів брацлавського хасидизму.
Рабі Нахман народився 1772 року, а помер у 1810-му у віці 38 років. Останні місяці життя він провів в Умані та побажав бути похованим саме тут.
Для його послідовників це місце має особливе духовне значення. Паломники приїжджають до Умані насамперед для молитви біля могили цадика та зустрічі тут єврейського Нового року.
Важливо розуміти: в Умань приїжджають не всі хасиди світу, а передусім послідовники брацлавської течії хасидизму. Сам хасидизм є неоднорідним рухом, який має різні течії та духовні традиції.
Саме тому Умань для них — не просто туристичне місто. Це місце щорічного паломництва, традиція якого продовжується вже понад два століття.
Що таке Рош га-Шана?
Рош га-Шана — єврейський Новий рік. Його дата визначається за єврейським календарем, тому щороку у григоріанському календарі вона припадає на різні дні.
Свято починається із заходом сонця. Для віруючих це не просто привід зустріти новий календарний рік, а важливий період молитви, духовного переосмислення та підготовки до наступного року.
У наданому матеріалі зазначається, що під час святкування паломники багато моляться, співають, танцюють і проводять час у релігійній спільноті.
Одна з традицій Рош га-Шана — молитва Ташліх. Вона символізує духовне очищення та звільнення від гріхів минулого року.

Скриншот відео
На кілька днів Умань стає іншим містом
Найбільше перетворення відбувається у районі, який часто називають Єврейським кварталом або «маленьким Ізраїлем».
Тут з’являється інфраструктура, орієнтована саме на паломників: готелі, апартаменти, синагоги, магазини з кошерними продуктами, перукарні та інші послуги.
Вулиці заповнюють тисячі людей у традиційному релігійному одязі. З’являються спеціальні маршрути та транспорт для паломників.
Через великий наплив людей район посилено охороняється. У відео йдеться про блокпости, перевірки документів та участь ізраїльських представників у забезпеченні безпеки.
Для місцевих мешканців контраст особливо помітний: ще наприкінці серпня це звичайний український район, а напередодні Рош га-Шана тут уже практично неможливо не помітити присутність паломників.

Скриншот відео
Житло на кілька днів може коштувати сотні доларів
Паломництво створює величезний сезонний попит на житло.
У наданому матеріалі один із паломників розповідає, що заплатив близько 500 доларів за проживання протягом кількох днів. Інший називає загальну суму своєї поїздки — близько 2000 доларів разом із дорогою, перельотами та проживанням.
Місцеві жителі також розповідають, що саме в районі паломництва ціни на оренду житла, готельні послуги та продукти різко зростають.
За словами співрозмовника у відео, заробити на Рош га-Шана можуть як власники квартир та готелів, так і підприємці, продавці, водії та люди, які надають різноманітні послуги паломникам.
Навколо паломництва фактично сформувалася окрема сезонна економіка.
Ведучий порозмовляв на вулиці Уманя з паломниками з Нью-Йорка, зокрема з Брукліна.
— Звідки ти?
— Нью-Йорк. Бруклін.
— Багато витратив на цю подорож?
— Комусь це обходиться значно більше. Я заплатив 2 000 доларів. Так, з усім. З дорогою, перельотом і проживанням.
— Це схоже на Нью-Йорк по цінам.
— Мабуть, навіть дорожче.
— Що саме?
— Готель 500 $ у Нью-Йорку ти можеш знайти дешевше.

Скриншот відео
— А ти маєш якусь роботу в Нью-Йорку?
— Я займаюся продажами, допомагаю банкам залучати клієнтів на кредити.
Далі йде ще одна розмова з цим же співрозмовником — про працю та великі сім’ї:
— Поясни мені, будь ласка, чому багато хасидів взагалі не хочуть працювати?
— Всі, кого я знаю, працюють. Іноді в новинах кажуть, що ми не працюємо, але це неправда. У нас всі працюють. Хасиди люблять навчатися. Вони мають сім’ю і мають її утримувати. Якщо ти не працюєш, то ти не можеш сюди приїхати. Це коштує багато грошей.
— А це правда, що в Нью-Йорку у багатьох хасидів такі великі сім’ї? Шість, сім дітей, навіть більше. А чому так?
— Бо мати багато дітей — це добре. Що більше дітей, то більше людей у світі, більше щасливих людей. До того ж після Голокосту євреїв стало набагато менше. Мільйони людей були вбиті. Тому для нас важливо, щоб євреїв знову ставало більше.
— Але ж діти — це дуже дорого.
— Ми багато трудимося і добре заробляємо. Хтось має кілька робіт, хтось власний бізнес. Якщо просто сидиш вдома, то у тебе не буде грошей, щоб утримувати дітей.
Готелі будують спеціально для паломників
В окремих частинах Умані будівництво нових об’єктів помітно прискорюється напередодні Рош га-Шана.
У відео показують готельну інфраструктуру Єврейського кварталу та навіть об’єкт із двома майданчиками для гелікоптерів на даху.
Зазначається, що частина масштабних проєктів починалася ще до повномасштабної війни, однак через закриття українського повітряного простору початкові плани втратили актуальність.
Водночас район продовжує розбудовуватися. Автор матеріалу звертає увагу навіть на недобудовані об’єкти, які вже використовуються для розміщення паломників.
Тобто паломництво впливає не лише на кілька вулиць, а й на розвиток нерухомості в районі.
Чому хасиди так незвично одягаються?
Одна з перших речей, яка впадає в очі українцям в Умані, — традиційний одяг паломників. Чоловіки носять кіпи — головні убори, які нагадують про постійну присутність Бога над людиною.
У багатьох можна побачити пейси — пасма волосся біля скронь. Їхнє походження пов’язане з релігійними приписами юдаїзму.

Скриншот відео
Особливо помітним елементом одягу є штраймл — традиційний хутряний головний убір, який представники окремих хасидських громад надягають під час свят. Вартість таких головних уборів може сягати кількох тисяч доларів.
Для самих хасидів традиційний одяг — не просто спосіб виділитися серед інших. Він пов’язаний із релігійною ідентичністю та багатовіковими правилами.
Кошерний телефон і «шабатний» ліфт
Особливості релігійного життя проявляються навіть у повсякденних речах.
У матеріалі один із паломників розповідає про так звані кошерні телефони — пристрої, призначені переважно для дзвінків без доступу до звичайного набору інтернет-сервісів.
Окремі готелі в Умані також обладнані «шабатними» ліфтами. Їхня особливість полягає в тому, що вони автоматично зупиняються на поверхах, щоб людина не мусила натискати кнопки.
Причина — дотримання релігійних правил шабату. У цей час ортодоксальні юдеї уникають певних видів роботи та дій, які вважаються порушенням приписів.
Молитва, співи та танці
Для стороннього спостерігача святкування Рош га-Шана в Умані може нагадувати величезний фестиваль. На вулицях звучать пісні, люди танцюють, групи чоловіків моляться разом.
Окрема особливість молитви — ритмічне погойдування тіла. У матеріалі це пояснюють бажанням залучити до молитви не лише думки та слова, а й фізичне тіло.
У натовпі також можна побачити тфілін — невеликі шкіряні коробочки з текстами зі Святого Письма, які релігійні юдеї прикріплюють до руки та голови під час певних молитов.
Водночас через величезну кількість людей у центральній частині кварталу виникають тисняви, черги та складнощі з пересуванням. Саме тому перебування в епіцентрі святкування може бути фізично непростим навіть для самих учасників.
Умань під час війни
Особливість сучасного паломництва полягає і в тому, що воно відбувається в умовах повномасштабної війни.
Повітряного сполучення з Україною немає, тому паломникам доводиться добиратися складнішими маршрутами через інші країни.
У відео наведено приклад людей із Нью-Йорка, які розповідають, що добиралися до України через кілька країн і здійснили чотири перельоти.
При цьому самі паломники говорять, що усвідомлюють ризики, пов’язані з війною. Один зі співрозмовників зазначає, що знає про російські атаки та загибель людей, але все одно вирішив приїхати до Умані.
Таким чином, для багатьох із них багаторічна традиція виявляється сильнішою за складність дороги.
Хасиди та Україна: парадоксальна історія
Може здатися, що хасидизм — явище, яке прийшло в Україну з Ізраїлю або США. Насправді його історичне коріння значною мірою пов’язане саме із землями сучасної України.
У матеріалі зазначається, що засновником хасидського руху вважають Баал Шем Това — Ісраеля бен Еліезера, який жив у XVIII столітті на території сучасної Хмельницької області.
Його вчення робило наголос не лише на складному інтелектуальному вивченні релігійних текстів, а й на молитві, емоційному переживанні віри та радості.
Рабі Нахман був уже наступним поколінням хасидського руху та став одним із найвідоміших його духовних лідерів.
Саме тому сучасна картина, коли тисячі людей з Ізраїлю, США та інших країн приїжджають до України, має дуже глибоке історичне коріння.
Діалог про ставлення частини хасидів до Ізраїлю
Ведучий запитує одного із співрозмовників про ставлення частини хасидів до держави Ізраїль.
Ведучий:
— Я так само читав, що частина хасидів, вони проти Ізраїлю, що вони кажуть, що це неправильно. Так не має бути.
Співрозмовник:
— Деякі не признають Ізраїль, тому що вони вірять, що Ізраїль має створити Месія, який прийде згідно тих книжок, яких вони вивчають. А Ізраїль, що ми знаємо, кажуть, що він штучно створений. Ну, на їхню думку, це зазвичай йде, що це американці постарались, Організація Об’єднаних Націй, Великобританія та інші країни, а це зовсім не по їхній торі йде, тому деякі не признають.

Скриншот відео
Могила, яку хотіли знищити
Історія могили Рабі Нахмана у XX столітті була непростою. Після встановлення радянської влади релігійне життя зазнало серйозних обмежень. Паломники все одно намагалися потрапляти до місця поховання, але робили це невеликими групами та фактично напівпідпільно.
Під час Другої світової війни старе єврейське кладовище в Умані було зруйноване. Після війни територію почали забудовувати, і виникла загроза втрати самого місця поховання.
Збереженню місця, за версією співрозмовника, сприяли міжнародні контакти хасидських громад у США. Зокрема, згадується зустріч президента США Джиммі Картера та радянського керівництва у 1979 році, під час якої порушувалося питання могили Рабі Нахмана.

У результаті ділянку з місцем поховання не включили до плану подальшої забудови.
Ця історія добре демонструє, наскільки важливим є Умань для брацлавських хасидів.
Для Умані це і виклик, і великий бізнес
Щорічний приїзд десятків тисяч паломників має для міста дві сторони.
З одного боку — це величезне навантаження на дороги, транспорт, комунальні служби, систему безпеки та міську інфраструктуру.
Тисячі людей на невеликій території створюють проблеми з пересуванням, накопиченням сміття, чергами та дотриманням громадського порядку.
З іншого боку, паломництво приносить гроші місцевій економіці. У цей період різко зростає попит на житло, харчування, транспорт, торгівлю та різноманітні послуги.
У самому матеріалі місцеві жителі прямо говорять, що на паломниках заробляють як українці, так і представники єврейської громади.
Фактично навколо Рош га-Шана сформувалася окрема сезонна економіка, яка щороку оживає на кілька днів.
Чому вони продовжують їхати?
Для людини, яка не знайома з традицією брацлавських хасидів, десятки годин дороги, складна логістика, великі витрати та ризики воєнного часу можуть здаватися незрозумілими.

Скриншот відео
Для самих паломників це насамперед питання віри та традиції.
Вони приїжджають не просто «погуляти» на Новий рік. Їхня головна мета — опинитися біля могили Рабі Нахмана саме під час Рош га-Шана, помолитися та провести цей час у своїй релігійній громаді.
Саме тому щороку Умань на кілька днів стає місцем, де зустрічаються різні світи: українське місто, єврейська релігійна традиція, сучасний міжнародний туризм і реалії країни, яка переживає повномасштабну війну.
Для місцевих мешканців це може бути незвично, шумно та складно. Для бізнесу — можливість заробити. Для міста — серйозне інфраструктурне випробування.
А для десятків тисяч паломників — повернення до місця, яке вони вважають одним із найважливіших у своїй духовній традиції.
І саме тому кожної осені Умань на кілька днів справді стає зовсім іншою.

