В Україні затвердили нові правила застосування антибіотиків: лікування переглядатимуть через 48–72 години

Міністерство охорони здоров’я України затвердило два нові стандарти раціонального застосування протимікробних лікарських засобів — для закладів первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Нові правила мають уніфікувати підходи до призначення, коригування та припинення протимікробної терапії.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.

Наказ МОЗ №1328 ухвалили 9 вересня 2026 року. Нові стандарти охоплюють не лише антибіотики, а й системні протигрибкові, противірусні та протипаразитарні препарати.

За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, зміни є частиною системної роботи України з протидії антимікробній резистентності (АМР) — явищу, за якого мікроорганізми перестають реагувати на препарати, які раніше були ефективними.

Що зміниться при призначенні антибіотиків

Нові стандарти передбачають, що:

  • кожне призначення протимікробного препарату має бути обґрунтоване в медичній документації або електронній системі охорони здоров’я;
  • антибіотики призначатимуть лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції;
  • прохання пацієнта саме по собі не є підставою для призначення антибіотика;
  • у визначених випадках перед початком лікування проводитимуть бактеріологічне дослідження;
  • через 48–72 години після початку антибіотикотерапії оцінюватимуть її ефективність та за необхідності коригуватимуть або припинятимуть лікування;
  • пацієнта мають інформувати про причину призначення препарату, дозування, тривалість лікування, можливі побічні реакції та дії у разі погіршення стану.

Водночас нові правила не повинні затримувати невідкладне лікування. Наприклад, у разі обґрунтованої підозри на септичний шок антибіотикотерапію необхідно розпочати протягом першої години після взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження.

Антибіотики резерву — лише у визначених випадках

Для вибору препаратів застосовуватимуть класифікацію ВООЗ AWaRe, яка поділяє антибіотики на три групи: доступу (Access), спостереження (Watch) та резерву (Reserve).

Препарати резерву призначені для ситуацій, коли інші варіанти лікування неефективні або не підходять, тому нові стандарти передбачають додатковий контроль їх використання.

Для спеціалізованої медичної допомоги передбачено, зокрема, використання результатів лабораторних досліджень та локальних антибіотикограм, контроль призначень клінічними фармацевтами і попереднє погодження застосування антибіотиків резерву.

Також пацієнта мають переводити з внутрішньовенного на пероральний прийом препарату, щойно це дозволятиме його стан.

Що передбачено для первинної медичної допомоги

Окремий стандарт для первинної допомоги містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей.

Також лікарі зможуть використовувати відстрочений рецепт. У такому разі пацієнт починає приймати антибіотик лише після появи визначених лікарем симптомів, погіршення стану або підтвердження бактеріальної природи захворювання.

Чому це важливо

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2023 році приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі була стійкою до антибіотиків. У 2018–2023 роках резистентність зросла більш ніж у 40% комбінацій «збудник — антибіотик», які відстежувала ВООЗ.

АМР призводить до того, що інфекції стає складніше або навіть неможливо лікувати, зростають ризики тяжкого перебігу захворювань та смерті. ВООЗ називає неправильне та надмірне використання протимікробних препаратів одним із ключових чинників розвитку стійкості.

В Україні проблема особливо актуальна через війну — значну кількість тяжких поранень, тривале лікування, повторні медичні втручання та ризики внутрішньолікарняних інфекцій.

Нові стандарти є частиною реалізації Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року.

Джерело

Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області