За інформацією: Суспільне Чернівці.
Голова Сторожинецької громади Ігор Матейчук. Сторожинецька міська рада
На пʼятому місці – Кельменецька громада, яка спрямувала майже пʼять мільйонів гривень, а це – майже 3% від власних доходів.
За словами директорки обласного департаменту фінансів Анжели Дякової, ці громади є досить спроможними і мають значну суму власних доходів.
Власні доходи громади складаються передусім з місцевих податків: це єдиний податок, податок на землю та майно тощо, розповів експерт з місцевого самоврядування Ігор Бабʼюк.
Експерт з місцевого самоврядування Ігор Баб’юк. Ігор Баб’юк. Фото з Facebook
Топ-5 громад, які сплатили найбільше за відсотковим показником
"Якщо брати у відсотковому показнику, то у нас зовсім інший топ громад: це Вікнянська, Рукшинська, Тереблечанська, Банилівська і Чернівецька громади. Саме ці громади у відсотках від власних доходів спрямували найбільше коштів на підтримку сил безпеки та оборони", — каже Анжела Дякова.
З бюджету Вікнянської громади спрямували 8,5% від власних доходів – це найбільший показник серед громад області.
Водночас голову громади Івана Ковалюка та головну бухгалтерку сільської ради підозрюють у розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем. Йдеться про публічну закупівлю Вікнянською сільрадою зимового обмундирування для військовослужбовців восени 2023 року.
Згідно з ухвалами, розтрата становила майже 1,5 мільйона гривень з бюджету громади. Згідно з останньою ухвалою, суд постановив передати матеріали кримінального провадження щодо головної бухгалтерки для вирішення питання про об`єднання з матеріалами кримінального провадження щодо Івана Ковалюка.
Ми телефонували Івану Ковалюку, аби отримати коментар щодо підозри. Втім він відмовився, пояснивши, що наразі це недоцільно. Зараз справу розглядають у суді.
За зверненнями військових частин у Рукшинській громаді спрямували майже 8% від власних доходів, у Тереблечанській – понад 7%, у Банилівській – майже 6%, а у Чернівецькій — понад 5%.
"З нашої громади багато хлопців воюють, серед них — родичі та діти депутатів, тому додатково переконувати не було потрібно. Громада економила на чому могла, і дещо не встигли зробити — наприклад, покращення доріг та вуличне освітлення. Цього року і надалі плануємо допомагати військовим, виділяючи, як мінімум, від 7 до 10% місцевих надходжень", — розповів голова Рукшинської громади Олег Горбатюк.
Голова Рукшинської громади Олег Горбатюк. Facebook /Олег Горбатюк
За словами Баб’юка, голова Рукшинської громади — ветеран війни, який своїм прикладом переконує допомагати військовим. Кінцеве рішення про виділення коштів ухвалює не голова, а сесія, тобто депутати ради.
На наступному місці — Банилівська громада, яка, аби виділяти гроші на Сили оборони, залучала меценатів.
"Ми переважно надавали допомогу нашим Збройним Силам через меценатські програми, залучаючи підприємців нашої громади. Цю роботу організовувала Банилівська сільська рада, зокрема організовувала прийом машин, які привезли з-за кордону. Ми оформлювали ці машини через сільську раду", — каже голова Банилівської громади Василь Соломко.
Голова Банилівської громади Василь Соломко. Facebook/Василь Соломко
За словами Дякової, у 2026 році перед громадами будуть ставити завдання, щоб не менше ніж 10% власних доходів громади спрямовували на підтримку Сил безпеки та оборони.
"Це рекомендація, тому що ми не можемо зобовʼязати громади, адже їхній бюджет залежить від їх депутатів, яке рішення вони приймуть", — каже Анжела Дякова.
Водночас понад 10% від власних доходів у 2025 році за зверненнями військових частин змогли виділити тільки з обласного бюджету, каже Дякова.
"Мені здається, що владі було б краще через Верховну Раду внести зміни до Бюджетного кодексу і зробити конкретну статтю, щоб громади не шукали звідки, а конкретно, за рахунок чого вони можуть фінансувати військові підрозділи", — говорить Ігор Баб'юк.
Інфографіка громад, які виділяли гроші на підтримку Сил оборони. Суспільне Чернівці
Інфографіка громад, які виділяли гроші на підтримку Сил оборони. Суспільне Чернівці
Інфографіка громад, які виділяли гроші на підтримку Сил оборони. Суспільне Чернівці
Інфографіка громад, які виділяли гроші на підтримку Сил оборони. Суспільне Чернівці
П'ять громад, які виділили найменше
Усть-Путильська громада не виділяла гроші з бюджету за зверненнями військових частин. Ми намагались сконтактувати з головою громади Марією Ілюк, аби запитати, чому не виділяли грошей. Втім її телефон вимкнений.
На другому місці – Селятинська громада, яка виділила 8 тисяч гривень з бюджету. Начальниця фінансового відділу ради Лариса Скидан пояснює це тим, що громада гірська та не має можливості виділяти більше. За її словами, з обласного бюджету громада трансфертом перерахувала 30 тисяч.
"Немає у мене грошей, я нічого не виділяв, бо сам не можу закрити рік. А чому не пишете про те, що у мене вилучили з місцевого бюджету 7 мільйонів? Це не пріоритет? У державний бюджет вилучили військовий ПДФО. Я вже третій рік на колінах ходжу, прошу, щоб витягнути громаду", — каже голова Селятинської громади Валерій Полянчук.
Голова Селятинської громади Валерій Полянчук. Facebook/Валерій Полянчук
Експерт Бабʼюк каже, що 7 мільйонів, які вилучили, — це значна сума для гірської громади.
На наступному місці – Ставчанська громада, яка зі свого бюджету спрямувала 10 тисяч гривень за зверненнями військових частин. Голова громади пояснює це так:
"Дати мільйон я просто не можу. Якщо я дам мільйон, то я мушу закривати якусь школу, або садочки. У мене просто немає коштів. Ставчанська громада ні в кого не просить грошей, не маючи ні підприємств, нічого абсолютно. По чотирьох громадах Путильського району дають дотацію – там по 10-15 мільйонів. Ми не те що не хочемо, нам просто вистачає тільки на те, щоб ці села виживали", — каже голова Ставчанської громади Роман Руснак.
За словами Баб'юка, громади, які дотуються, отримують гроші за спеціальною формулою і часом навіть цих грошей не вистачає.
"Навіть якщо їх дотують, з цих грошей вони точно не можуть допомогти військовим. Все, що походить з державного бюджету — чи то дотація, чи то субвенція, наприклад, освітня субвенція – з цих коштів вони не можуть фінансувати або виділяти гроші на військових", — каже Ігор Баб'юк.
З бюджету Конятинської громади виділили 50 тисяч гривень на потреби військових частин.
"Крім цього, ми виділяли суми сімʼям загиблих [військових], які у нас з громади загинули. Надали допомогу й тим, які поранені. Програма щодо АТО та ООС у нас склала орієнтовно 400 тисяч", — каже голова Конятинської громади Олексій Скрипчук.
Голова Конятинської громади Олексій Скрипчук. Конятинська територіальна громада
За словами Бабюка, Конятинська громада — гірська, яка не може закрити зарплати. Їм допомагає районна державна адміністрація та районна рада.
"Це невеликі громади: вони маленькі, не мають власних доходів, підприємств, значних земельних або майнових податків. Відповідно, вони не мають великих власних доходів і не можуть покрити навіть свої видатки", — каже Баб'юк.
На останньому місці – Карапчівська громада, яка виділила майже 70 тисяч гривень з бюджету.
"Починаємо з того, що є бюджет затверджений і є певні вільні гроші, які громада може виділити на забезпечення військової частини. Ситуація така, що громада не може спрямувати весь бюджет на забезпечення ЗСУ, тому що існує Бюджетний кодекс та місцеві програми, які вони приймають. Наприклад, програму, спрямовану на житлово-комунальне господарство, не можна повністю перенаправити на забезпечення ЗСУ", — говорить Ігор Баб'юк.
Топ-5 громад, які виділили найменше за відсотковим показником
Перші три місця займають Усть-Путильська, Селятинська та Ставчанська громади – це 0% від власних доходів.
Наступні — Хотинська та Неполоковецька громади, які спрямували по 0,2% від власних доходів. Тоді як торік їхні власні доходи становили майже 150 та понад 40 мільйонів гривень відповідно.
"Ми завжди допомагаємо пільгами, створенням умов, роботою Ветеран Хабу та передачею прямої гуманітарної допомоги. Що стосується прямого фінансування установ і військових частин, воно також здійснюється. Водночас міський бюджет Хотина є одним із найменш дотаційних. Разом з тим маємо ряд серйозних видатків — зокрема багатопрофільна лікарня, яка надає послуги жителям Хотина, повністю на утриманні міського бюджету. Понад 10 мільйонів йде тільки на енергоносії.", — говорить перший заступник міського голови Хотина Данило Білецький.
Директорка департаменту фінансів ОВА Анжела Дякова розповідає, що громади можуть виділяти гроші не тільки на підрозділи Сил оборони, а і на інші напрямки, які повʼязані з війною.
"Це підтримка ветеранів та членів їх сімей, створення умов для укриттів і створення належних умов реабілітації наших військових. Це теж немала частина коштів", — каже Дякова.
За її словами, у 2026 році з обласного бюджету планують виділити ще більше грошей, бо підтримка обороноздатності – пріоритет.
Читати ще
Читати ще
Скільки грошей виділили міські громади Буковини для вшанування пам’яті військових
Читати ще
Скільки грошей виділили селищні громади Буковини для вшанування пам’яті військових і меморіалізації
Читати ще
Скільки грошей виділили сільські громади Буковини для вшанування пам’яті військових і меморіалізації
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
