“Не встигаємо закривати запити”: як рідні бійців у Новодністровську на Буковині плетуть маскувальні сітки

За інформацією: Суспільне Чернівці.

Волонтери об’єднання “Невтомні павучки” плетуть маскувальні сітки у Новодністровську. Суспільне Чернівці

О дев’ятій робота зупиняється. Волонтери вшановують загиблих хвилиною мовчання. Після гімну — повертаються до праці.

Волонтери об’єднання “Невтомні павучки” під час хвилини мовчання. Суспільне Чернівці

Василь Білецький — єдиний чоловік у команді. Він колишній військовий. Разом із дружиною та мамою переїхав до Новодністровська із Сумщини. Поки подружжя волонтерить у тилу, двоє їхніх синів воюють на передовій.

"До війни війську не служили, але за цей час стали командирами. Я не знаю, кожному батькові шкода своїх синів, своїх дітей, але я не знаю, якби могло бути по-другому. Тому що треба, треба комусь захищати", — каже Василь Білецький.

Василь Білецький, волонтер об’єднання “Невтомні павучки”. Суспільне Чернівці

Василь згадує, що після вимушеного переїзду саме тут, поруч з іншими волонтерами, вони знову почали посміхатись. До того зʼїдала тривога через дітей на війні.

"Ми приїхали, покинули дім свій. Сини на фронті. В голові постійно, ну, ви розумієте, з телефоном ходиш: відгукнуться, не відгукнуться. Тяжко самому. Так що кому тяжко — ідіть до гурту. Тут гуртом і посміятися, і поплакати дуже. Сподіваємося на перемогу, повернення синів і не тільки моїх, а всіх. Ну, на жаль, всі вже не повернуться. Але дай Боже, щоб поверталися, щоб менше плакали матері за своїми синами", — ділиться волонтер.

Сини-військові подружжя Білецьких. Архів родини Білецьких

Подружжя Білецьких разом із синами. Архів родини Білецьких

У команді Василь намагається брати на себе найважчі процеси:

"Я думав, що це більш жіноча робота. Але тут і для чоловіків є куди прикласти свої сили, такий процес. Звісно, десь щось забити, прибити, ще щось таке зробити. Звісно, я, як чоловік, беруся, ще там якийсь інструмент приношу".

Подружжя Білецьких плете маскувальну сітку. Суспільне Чернівці

Волонтери плетуть сітки одразу на двох станках. Кажуть: працювати стало легше, відколи з’явився спеціальний "куб". Цю конструкцію спроектував волонтер-переселенець із Вовчанська Андрій Радченко.

"Це така краща, чим та рамка: тут можна присісти, не перетягувати сітку. Одразу стандарт 3 на 4 натягнути. Одну сторону сплели — перекрутили", — каже Василь Білецький.

Куб, на якому волонтери об’єднання “Невтомні павучки” плетуть маскувальні сітки. Суспільне Чернівці

Куб, на якому волонтери об’єднання “Невтомні павучки” плетуть маскувальні сітки. Суспільне Чернівці

Волонтери кажуть, що від військових надходить багато запитів. Від початку року "Невтомні павучки" відправили на фронт понад 120 сіток. Колір тканини підбирають під пору року та ландшафт. Волонтерка Надія Дейнеко розповідає, що замовлення на сітки розписані наперед.

"Зараз у нас є черга. Ми навіть не встигаємо. І от сьогодні маємо три сітки віддати уже по замовленню на адресу. І ще є замовлення на Херсонський напрямок, на Харківський", — каже волонтерка.

Надія Дейнеко, волонтерка об’єднання “Невтомні павучки”. Суспільне Чернівці

Готові сітки підписують та прикріплюють обереги. На стрічках, якими їх обмотують, Любов Моторіна пише слова підтримки та вірші для бійців:

"На стрічках от я беру ці побажання і той сум, те все від людей, що вони пишуть. І дякуємо нашим хлопцям, які захищають нас і вдень, і вночі".

Любов Моторіна, волонтерка об’єднання “Невтомні павучки”. Суспільне Чернівці

Волонтерка зачитує один із написів:

"Солдату, сину України. Ти став на захист землі, стоїш під градами і на мінах в незрозумілій нам війні. Слава вам, наші захисники. Дякуємо ЗСУ".

За роки спільної роботи у колективі склалися свої традиції. Перерву на чай Василь Білецький оголошує звуком сопілки:

"Чаювання. Перерва. Усім мити руки! Це як в армії. У нас воєнний стан. Ви що? Без команди не можна", — жартує чоловік.

Волонтер Василь Білецький грає на сопілці. Суспільне Чернівці

Волонтери розповідають, що вже стали як родина. Щоразу приходять, бо розуміють як це важливо. У волонтерки Тамари Пиріг онук зараз воює на Запорізькому напрямку.

"Це важливо, тому що ми допомагаємо їм ховати техніку, захищаємо їх самих. Чим можемо, тим допомагаємо. Ми хочемо, щоб вже був мир, щоб був спокій, щоб ми спокійно лягали спати, щоб наші хлопці поверталися всі додому", — каже Тамара Пиріг.

Тамара Пиріг, волонтерка об’єднання “Невтомні павучки”. Суспільне Чернівці

"І оце плетеш сіточки і думаєш за життя кожного. Щоб кожна сітка їм допомагала", — розповідає Любов Моторіна.

Сплетені та готові до відправки маскувальні сітки. Суспільне Чернівці

Зараз у постійній команді "павучків" приблизно десять людей. Більшість — старшого віку. Надія Дейнеко розповідає, що робота фізично важка, тому волонтерів поменшало.

"Залишились самі-самі. Найактивніші, що не можуть уже кинути, вже так здружились ми тут. Дуже важко. Буває таке, що приходимо додому і вже нічого не хочеться робити. Маємо і свої хвороби, і хронічні, і в лікарню ходимо, а все рівно йдемо сюди. Бо це треба, щоб зберегти наших дітей, наших онуків, хто там на передовій", — каже Надія Дейнеко.

На стіні цеху фото від військових, де вони показують, як маскують транспорт сітками. Суспільне Чернівці

За час роботи "Невтомні павучки" відправили на фронт понад пів тисячі сіток, а це більше дванадцяти тисяч квадратних метрів маскування. Надія Дейнеко розповідає, що гроші на матеріали збирають всією громадою: допомагають місцеві підприємства та школярі з благодійних ярмарків. Останнім часом матеріали дорожчають. Втім, головний дефіцит — не гроші, а руки.

"Ми не встигаємо запити закривати. Ну як, ми стараємось хоч щось дати. Але те, що просять хлопці, ми не завжди зможемо. Тому рук треба багато. Багато треба", — наголошує Василь Білецький.

Волонтери об’єднання “Невтомні павучки” плетуть маскувальні сітки. Суспільне Чернівці

Волонтери планують працювати до завершення війни. І мріють, щоб їхні вироби більше не знадобились на фронті, каже Надія Білецька:

"Працюємо і будемо далі працювати, якщо буде потрібно. Але хочеться, щоб скоріше скінчилася війна, щоб наші всі захисники прийшли додому живі і щоб наші ці сітки були потрібні для чогось іншого".

Надія Білецька, волонтерка об’єднання “Невтомні павучки”. Суспільне Чернівці

"Коли питають, коли ця війна закінчиться — так не треба ставити питання. Треба ставити питання: що я зробив для того, щоб вона закінчилася. От треба робити все заради перемоги. Хлопці на фронті, ми — тут", — каже Білецький.

Волонтери об’єднання “Невтомні павучки” плетуть маскувальні сітки у Новодністровську. Суспільне Чернівці

Читати ще

Читати ще

“Везуть потяг поранених, а їх всіх треба вдіти”. Як на Буковині створюють адаптивні речі для військових

Читати ще

Велозаїзд пам’яті: як традицію захисника з Херсонщини перетворили на акцію підтримки у Чернівецькій області

Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]

Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області