Театр судово-виборчого абсурду в Росії триває. «Голосування проти “Єдиної Росії” на виборах до Держдуми вважатиметься голосом на підтримку Зеленського», — заявив ще на початку липня заступник голови ІТ-комітету Держдуми Олег Матвейчев. Ця резонансна заява переполохала тоді навіть «патріотичне» середовище.
«Виходить, що всі партії — як парламентські, так і непарламентські, за словами Матвейчева, крім “Єдиної Росії”, — є представниками Зеленського. Голосуючи за них, ти голосуєш за Зеленського. Можна просто всіх, хто голосує “проти”, заарештовувати як ворогів народу», — дивувались z‑блогери, пише Укрінформ.
Але те, що ще в липні здавалося ексцесом виконавця, який і раніше був запримічений епатажними заявами (наприклад, Матвейчев звинувачував «воєнкорів» у поширенні «панічних чуток»), уже в серпні набуло реальних рис. «Яблуко» — єдину російську опозиційну партію (щоб це не означало в путінських реаліях) рішенням суду вирішили взагалі зняти з виборів.

На росії партію “Яблуко”, яка виступає за припинення війни, зняли з виборів. Фото з відкритих джерел
Судово-виборча вистава
Хронологія така: на початку серпня Центральна виборча комісія РФ зареєструвала федеральний список (близько 270 осіб) кандидатів від «Яблука». Партія навіть пройшла жеребкування та отримала 2-й номер у виборчому бюлетені. Її передвиборча програма була найкоротшою в історії (всього 43 слова) із закликами до миру, свободи та припинення війни проти України.
Але незабаром, уже після затвердження ЦВК РФ бюлетеня, прокремлівська партія «Родіна» подала позов до Верховного суду з вимогою скасувати реєстрацію «Яблука». Формальними приводами для її зняття з перегонів стали нібито «порушення авторських прав». «Яблуку» закидали використання на своєму сайті кадрів із фільму «Війна і мир», фотографій Хіросіми, картинки, згенерованої ChatGPT, цитування пісні «Пусть всегда будет солнце» та використання фотографій російських медійних осіб без дозволу.
Також Росфінмоніторинг заявив, що серед кількох сотень жертводавців партії були особи, які свого часу отримували грошові перекази з-за кордону. Сума таких пожертв становила близько 17 тисяч рублів (трохи понад 9 тисяч грн), проте суд трактував це як «системне іноземне фінансування».
10 серпня 2026 року суддя задовольняє позов «Родіни» та скасовує реєстрацію федерального списку «Яблука». Партія звертається до Верховного суду, який 17 серпня і розглянув цю справу. Саме цього дня і продовжився театр абсурду. Ось лише декілька фактів із цієї вистави, без коментарів.
• Будівлю Верховного суду оточили силовики. По периметру встановлено захисні огорожі. Затримано 35 осіб. Серед них — і свідок у справі.
• Представник партії «Родіна» Санніков виступає з питанням про авторські права на зображення голубів миру, а також на фразу «Пусть всегда будет солнце».
• Представник «Яблука» попросив суд продемонструвати інтерв’ю автора тексту пісні «Пусть всегда будет солнце» (де і є цей рядок) Льва Ошаніна, яке він дав у 1980-х роках. Суд відмовляє. «Яблуко» пропонує розглянути заяву онука Ошаніна про те, що він не має претензій до «Яблука» щодо цитати з пісні його діда і не уповноважував «Родіну» захищати його права. Суд відмовляє, аргументуючи це тим, що лист надійшов із-за кордону. За словами юриста «Родіни», ці вірші написав Костянтин Баранніков у 1928 році, і його авторські права діють досі та діятимуть завжди.
• Верховний суд РФ, виступаючи як суд першої інстанції, постановив, що відео, в якому відомий блогер Олександр Штефанов розповідає про те, як співак SHAMAN спалив свої шкіряні штани, є оплаченою агітацією партії «Яблуко».
• Представник партії «Яблуко» просить суд долучити до матеріалів справи копії трьох видань п’єси Олександра Володіна «П’ять вечорів» різних років. За його словами, вони підтверджують, що фрази «Лишь бы не было войны» у п’єсі немає. Суд відмовив.
Далі стежити за цією виставою в російському театрі судово-виборчого абсурду вже було просто нецікаво.
Чим цікава справа Шлосберга
З «Яблуком» насправді відразу все було зрозуміло ще до цього судовища. Напередодні стало відомо, що прокуратура вимагає покарання для заступника голови партії Льва Шлосберга — 12 років позбавлення волі за кримінальними статтями про повторну «дискредитацію» армії та «військові фейки».
Приводом для справи про «дискредитацію» став опублікований у соцмережі «Однокласники» запис дебатів Шлосберга з істориком Юрієм Пивоваровим, під час яких політик відстоював необхідність якнайшвидшого припинення війни Росії проти України. До того ж Шлосберг зазначав, що висловлювання, які йому інкримінували в межах кримінальної справи, належали його опонентові.

А справу про «фейки» щодо Шлосберга порушили через те, що в його Telegram-каналі 25 лютого 2022 року з’явився репост публікації «Эха Москви» з обкладинкою британської газети Daily Mirror. На ній були зображені закривавлена жінка та Путін. Підпис знизу стверджував: «Її кров… його руки». Шлосберг у суді наголошував, що допис було опубліковано до появи статті про «фейки».
Проте навіть за сучасними російськими мірками термін у 12 років (за вбивства в РФ дають менше) видається абсурдним. І це тоді, коли Шлосберг — цілком зрозумілий для Кремля політик: опозиційний, але ніколи не пов’язаний із якимись західними структурами, його сприймали радше як опонента, а не як ворога.
Уже тоді це було схожим на спробу придушити хвилю протестів і зруйнувати ту консолідацію (за різними оцінками, «Яблуко» набирало близько 9–12 % голосів, і Кремль справді злякався), яка виникла останнім часом.
За витонченим задумом режисера всього цього абсурду, оголошення вироку Шлосбергу мало відбутися одночасно із судом у справі «Яблука». Відбудеться воно, чи ні, насправді вже не так і важливо. Навіть така м’яка та пухнаста «яблучна опозиція» виявилася загрозливою для Кремля.
Microsoft проти «огрызков ельцинской эпохи»
До речі, представник «Яблука» в суді наполягав, що ті підстави, за якими партію знімають із виборів, у майбутньому можуть бути використані проти інших партій, зокрема й цілком лояльних до Путіна.
Але майбутнього довелося чекати недовго. Продовженням цього судового абсурду став вирок суду щодо зняття з виборів представника КПРФ. Її кандидат (і донедавна депутат Держдуми) Михайло Матвєєв (який також виступав проти «СВО», хоча й під «соусом» «давайте на “ЛНР/ДНР” і закінчимо, щоб не було великої війни»), був знятий із виборів за використання шрифтів Microsoft. Його виключили з виборів за тією ж схемою, за якою «з’їли» «Яблуко», звинувативши в порушенні авторських прав.
Матвєєв навіть опублікував відеозвернення до Путіна з такими словами: «Лише Господь Бог і Ви можете, мабуть, зупинити це юридичне божевілля, яке почало поширюватися з ящика Пандори по країні під приводом псевдозахисту інтелектуальної власності, коли на п’ятий рік війни російського парламентарія знімають з виборів за те, що він не придбав ліцензії американської компанії Microsoft, яка не продається в Росії із 22 року».

Під прес путінського тоталітарного катка потрапив і комуніст Матвеєв
А лідер КПРФ Геннадій Зюганов заявив, що комуністів переслідують «огрызки ельцинской эпохи». Мовляв, зняття кандидатури депутата Матвєєва з виборів до Держдуми стало частиною великого «полювання на відьом».
Цікавий вислів, бо головний «огрызок ельцинской эпохи» — саме Путін. Це зараз він догризає нещасне «Яблуко», а потім візьметься і за «блок комуністів та безпартійних». І від них навіть насіння не залишиться.
Хоча Росії до цього не звикати. Усе це вже в ній було. З чого починається путінська «Родіна» — вже давно зрозуміло. А ось чим вона закінчиться — залишається тільки здогадуватися.
Макс МЕЛЬЦЕР, Укрінформ (с)

