За інформацією: Суспільне Чернівці.
Спортивний майданчик біля школи у селі Чагор. Суспільне Чернівці
— Що найбільше впливає на вибір підлітка?
– Я часто чую від підлітків: "Я хочу бути стоматологом, тому що там багато заробляють". Це загальносуспільна думка, умови якої нам диктує життя, що також впливає на вибір.
Зараз в українських реаліях найчастіше діти обирають не за вподобаннями, а за фінансовою безпекою. І згодом з цього може виникати конфлікт. Обрана професія не сподобається, тому що підліток не йшов за почуттями.
— З якими психологічними труднощами може зіштовхнутися дитина під час вибору профілю?
– З тривожністю, страхом помилки та невпевненістю. Вона точно з цим зіштовхнеться, якщо буде відноситись до цього вибору як єдиного можливого і вирішального в своєму житті.
Також такі психологічні труднощі можуть виникати тоді, якщо батьки дуже вимогливі і підліток не має права на помилку.
— Чому підлітки так бояться помилитися?
– Страх помилки є тільки тоді, коли немає права на неї. З одного боку, батьки хочуть, щоб діти прийняли свідоме рішення. З іншого — воно має бути таке, як хочуть батьки. Тому, діти можуть зіштовхнутись зі страхом, тривогою, невпевненістю у своїх правильних чи неправильних діях. Будь-що з цього переліченого, цілком нормальне почуття, яке притаманне всім людям, і при будь-яких обставинах з ними зіштовхуються як діти так і дорослі. Завдання батьків — допомогти пройти цей шлях та досвід.
— Як батькам допомогти дитині зробити вибір без тиску?
– Деякі батьки не переключаються з їхнього виховання у дитинстві. Вони ж люди, в яких є свій попередній життєвий досвід.
Підліток має шукати себе. І тут виникає дослідження. Батьки разом з дитиною мають бути в пошуках: "А давай спробуємо це", "зараз як ти відчуваєш, що тобі треба?" та "Проаналізуймо".
Якщо батьки знаходяться в контакті з дитиною, разом обрати профіль набагато легше. Якщо ж батьки більш категоричні, наприклад, були відмінниками, працюють вчителями або самі до себе вимогливі — то відповідно у дітей формується вимогливість до себе і страх помилки. Це дуже великий стрес.
Психологиня з Чернівців Олена Топало. Фото надала Олена Топало Профільність освіти треба сприймати як можливість зрозуміти дитині, що вона хоче. Батьки мають чути, морально допомагати: без критики, осуду, тиску, провини та "я ж тобі казала". Варто розуміти, що діти і батьки – це різні люди. Тому те, що добре батькам, не завжди добре дітям.
Дорослі доволі часто пропускають важливий момент щодо різниці у віці. Батьки часто обурюються, що дитина не розуміє в 15 років те, що вони усвідомлюють у свої 40.
Дитина ще не має такого життєвого досвіду й дивиться на речі по-іншому. Досвід батьків не завжди має відношення до дитини. Часи змінюються, все змінюється, і старші можуть часто дивитися через призму своїх травм та складних досвідів. Раніше було таке, що обов'язково потрібно отримати вищу освіту. Неважливо, на кого, але має бути, бо це статус.
— Що робити батькам, якщо вони самі тривожаться через вибір дитини?
– Якщо батьки розуміють, що вони не справляються, зі своїми патернами – варто звертатись до спеціалістів з допомогою профорієнтації. Так можна допомогти визначити дитині, що їй більше подобається. Дорослі зможуть взяти для себе батьківську консультацію з приводу того, щоб краще зрозуміти, для чого взагалі повинні робити цей вибір.
— Як школа може допомогти підлітку визначитися з профілем?
– Шкільна система зараз змінюється в бік дитиноцентризму, але не всім педагогам легко перейти на нові підходи. Тому школам важливо більше уваги приділяти психологічній підтримці дітей та розвитку мислення.
У школах проводять тестування, яке допомагає визначитися з професією, але це має бути не "для галочки". Такі інструменти можуть допомогти підліткам краще зрозуміти свої інтереси.
Також важливо, щоб діти могли звернутися до психолога без страху осуду чи розголошення. Школа може допомогти визначитися з профілем через відкриті уроки, обговорення та профорієнтаційні заходи.
— Які переваги та недоліки профільного навчання з точки зору психології?
– Перевага такого навчання для дитини в тому, що існуватиме профільне направлення саме в необхідному за вподобаннями предметі. Підліток не перевантажуватиме себе зайвою інформацією.
Навчальний кабінет у Чагорській школі.
Обов'язково потрібно враховувати, що дитина може змінювати свій профіль. Наприклад, вона провчилася рік і бачить, що не подобається. Хоче другий профіль, тому може змінити. Так заглиблюватиметься в те, що подобається. Це дасть більше шансів на вступ, тому що вона буде краще орієнтуватися в цьому предметі.
Недоліком є психологічний бік — висока тривога через відповідальність. Вона буде у тому разі, якщо її сформувало близьке оточення. Інший бік — ми приймаємо складні та відповідальні рішення. І ця історія з тривогою та тиском, які може відчувати дитина, все одно є досвідом.
Неможливо вберегти дитину від неправильного рішення. Рано чи пізно вона з ним зіштовхнеться. Потрібно здобути перший досвід і краще отримати його у 15 років, коли поруч є люди, на яких ти можеш покластися.
— До чого мають бути готові батьки у такому разі?
– Кожна дитина та родина є індивідуальними. З одного боку — дитина може замкнутися в собі, якщо буде відчувати великий тиск, страх прийняти неправильне рішення та розбіжність у баченні батьків і дитини "моя точка зору не має значення". Підліток замикається тоді, коли не може сказати те, що хоче, через несприйняття його думки.
Навпаки, буває так, що дитина свариться, бурхливо відстоює себе та свою думку. Це теж буває з різних причин. Це такий запальний період. Дитина проживає підлітковий вік, у якому дуже варіюються перепади настрою, тому буває різкою у висловлюваннях.
Також через те, що у підлітка бувають вікові перепади настрою, до цього додається ще багато тривоги. У такому випадку потрібен стабільний дорослий. Коли дитина кричить, то кричати поряд немає сенсу. Якщо мама тривожна, вона з легкістю транслює цю тривогу на дитину.
Окрім цього, нести вплив може соціум — тривожні друзі чи вчителі. Є таке поняття в психології як "інтроекти" — це установка, яка сформована суспільством та засвоюється дитиною. Наприклад, ось загальносуспільні інтроекти: "жінка має вміти готувати", "багатими можуть бути тільки ті, хто важко працюють" або "щоб бути багатим – ти обов'язково маєш стати відмінником".
Один із класів у школі.
Якщо підліток починає панікувати, кричати, але поряд є стабільний дорослий – він може допомогти заспокоїтись, дати простір та викинути з голови думки, нав'язані суспільством.
— Деякі батьки через страх відпускати дитину в інший заклад, несвідомо обмежують її у виборі. Як побороти це та дозволити підлітку зробити свідомий і вільний вибір?
– Зміна закладів – це адаптивний досвід дитини, розширення можливостей адаптації в новому колективі. І чим краще дитина вміє адаптуватися, тим легше їй буде в житті.
Страхи у батьків щодо зміни закладів можуть бути тому, що вони люди. Якщо дійсно відчувають велику тривогу – потрібно звернутися до психолога і проговорити, з чим пов'язана ця тривога, та розібратися в собі.
Здебільшого це все про бажання вберегти дитину. Ми й так віддаємо дитину в нові кола – танці, малювання, футбол та інші гуртки. Просто на це дивимося трішки по-іншому: "Як захоче, ходитиме сюди". Школа вже інше: "Не можу забрати". Насправді тут є така сама свобода. Школа – це майже те саме, що і гуртки. Не подобається тут, будемо міняти школу, колектив.
Якщо колектив зміниться, дитина по-новому зможе себе проявляти та будувати контакти з оточенням. Це про адаптивність, навички комунікації, вміння розширювати та змінювати свої погляди.
— Як допомогти дитині адаптуватися в новому закладі?
– Для того, щоб діти могли легше адаптуватися, вони мають бачити привітне ставлення і їх потрібно приймати різними. Якщо звертати увагу на освіту, доволі часто фокус роблять на те, що дитина не може. Якщо щось не виходить, відразу дзвонять батькам, які починають наймати репетиторів.
Краще робити фокус на тому, що дитина знає, і розвивати це. Підліток почуватиметься супер, якщо побачить, що він може. А те, що не вдається, треба пояснити, але не оцінювати як головний фокус.
Завдання вчителя — зацікавити учня. Для цього потрібен матеріальний ресурс. У нас є дуже багато прекрасних вчителів. Просто цю сферу недооцінюють. Іти в сторону дитиноцентризму і допомагати педагогічному складу – це згуртованість, яка робиться саме людьми. Багато чого залежить від вчителя. Вони мали б теж мати психологічну підтримку. Педагоги не можуть все знати і мають мати опору.
— Чи варто додавати в життя дитини, зважаючи на профілі, освітні гуртки, та чи не буде це додатковим перевантаженням?
– Батьки з великої любові і бажання дати дітям тільки найкраще, дуже часто записують дітей на велику кількість гуртків. Діти бувають дуже завантажені через складну програму та домашні завдання. Тому перед записом на гурток варто поспілкуватися з підлітком і дізнатися, чи хоче, чи ні.
Важливо дати можливість вибрати та орієнтуватися на потреби дитини. Дуже багато дорослих не розуміють, в якому режимі живуть діти. Наприклад, в школі діти з 9:00 до 16:00. Це практично робочий день. Потім приходять і роблять уроки ще кілька годин.
Дитина виснажується, бо школа – це робота, де тебе постійно оцінюють. Ти в галасі та під постійним тиском. Тому для того, щоб зрозуміти, чи варто додавати гурток, чи ні, потрібно знати фізичні можливості дитини та її бажання.
Буває, що дитина хоче все – і танці, і малювання, і гімнастику, і англійську. По-перше, треба розуміти, що є можливість самостійно контролювати відвідування.
Наприклад, математика раз в тиждень. Але якщо дитина перевантажена, то можна і раз на два тижні. Це краще, якщо дитина не розуміє предмет, ніж не робити нічого взагалі. Можна також точково йти по тих темах, які незрозумілі.
Головне — не кількість гуртків, а баланс між навчанням, відпочинком і бажанням самої дитини. Підліток має мати час не лише на розвиток, а й на відновлення.
Читати ще
Читати ще
Стало відомо, за якими профілями будуть вчитися учні пілотних академічних ліцеїв у Чернівецькій області
Читати ще
Не чотири, а три роки бакалаврату: в якому університеті Буковини випускники ліцеїв вчитимуться менше
Читати ще
Які школи у Чернівцях стануть академічними ліцеями: перелік
Читати ще
“13 – забагато”: як працюватимуть академічні ліцеї в Чернівцях з 2027 року в межах реформи старшої школи
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
