За інформацією: Суспільне Чернівці.
Руслан Стефанчук на обговоренні оновленого Цивільного кодексу у Чернівцях. Суспільне Чернівці/Марія Антоняк
Голова Верховної ради Руслан Стефанчук у Чернівцях розповів про нову редакцію Цивільного кодексу та пояснив, які нововедення вже прибрали після публічних обговорень. Серед них, зокрема, відмовились від звуження прав жінок. Щодо ЛГБТ-спільноти — змін не планують, попри критику правозахисних організацій. Оскільки в Конституції шлюб прописаний як союз між чоловіком і жінкою, а під час воєнного стану зміни до Конституції вносити не можуть.
Також Стефанчук відповів на запитання буковинців щодо тих норм, які викликали обурення та протести.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного із зустрічі.
На зустріч зі Стефанчуком прийшли студенти, викладачі, ректори місцевих вишів, посадовці, депутати обласної ради. Вони мали можливість ставити запитання після презентації оновленого Цивільного кодексу.
«Деякі норми можуть розривати суспільство. Реєстровані партнерства, наприклад. Ми прийняли принцип — якщо якась одна норма розриває суспільство, ми залишаємо правове регулювання так, як воно здійснюється зараз, не змінюємо його,» — сказав Стефанчук.
Руслан Стефанчук на обговоренні оновленого Цивільного кодексу у Чернівцях. Суспільне Чернівці/Марія Антоняк
На запитання Суспільного, чому оновлений кодекс подали на голосування в першому читанні у квітні, а широке обговорення в регіонах проводять восени, Стефанчук відповів, що раніше не було чіткого предмету для обговорення.
«Ми почали в у 2019 році, коли я працював з професорами, які готували цей кодекс, і практиками. Підготували, провели його обговорення на сайті Верховної Ради, прийняли в першому читанні. Перше читання – це “благословення ідеї”. Друге читання — це вже конкретика, деталі. І саме тому я їжджу зараз, зустрічаюся з усіма», — пояснив Стефанчук.
За його словами, максимально широке обговорення кодексу потрібне, бо немає іншого законодавчого акту, який настільки тісно пов’язаний з людиною.
Руслан Стефанчук на обговоренні оновленого Цивільного кодексу у Чернівцях. Суспільне Чернівці/Марія Антоняк
Про що питали Стефанчука в Чернівцях
Після презентації присутні розпитували Стефанчука про різні положення оновленого кодексу. Студентка Чернівецького національного університету Таїсія Гринчук, зокрема, спитала Стефанчука про одну з норм, яка стосується сплати аліментів.
«За проєктом нового Цивільного кодексу суд може звільнити платника від аліментів, коли дохід одержувача перевищує дохід платника і повністю забезпечує його потреби. То чи не створюється ситуація, коли фактичний добробут одного з батьків, з яким проживає дитина, буде підставою для зменшення фінансової відповідальності і чи не суперечить це рівності обов’язків батьків щодо утримання дитини?», — питала Таїсія.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Стефанчук погодився, що норма є суперечливою, та сказав, що її до другого читання скасують.
Представник регіонального молодіжного конгресу Буковини Вадим Михайлюк запитав про те, за якими правилами після завершення війни в Україні працюватиме бізнес.
«Україна має розвиватися як частина європейського простору. І важливою умовою для економічного розвитку є передбачувані та зрозумілі правила для ведення бізнесу. Водночас малий та середній бізнес часто має менше можливостей, ніж великий. Чи бачить держава цю проблему та як готова реагувати Верховна Рада на неї законодавчо, зокрема, через оновлений Цивільний кодекс, щоб створити більш вигідні умови для ведення бізнесу?», — спитав Вадим Михайлюк.
Це питання — одне з тих, які він занотував, аби переглянути ці положення в кодексі ретельніше, сказав Стефанчук. Окрім того — питання штучного інтелекту, питання, пов’язані з деякими медичними правами та з розширенням комплексу прав людини.
«У цивільному кодексі ми вперше переглянули структуру організаційно-правових різновидів юридичних осіб і привели їх у відповідність до стандартів Європейського Союзу. І тепер в нас не буде різних гаражних кооперативів, садових товариств і так далі. Будуть ті юридичні особи, які є в Європейському Союзі. Бо вони ніколи не укладуть з нами ніяких договорів, якщо організаційно-правова форма буде якісь там козацькі общини тощо», — пояснив Стефанчук.
За його словами Стефанчука, за результатами обговорень у регіонах проаналізують кодекс повторно і до другого читання внесуть зміни.
«Усе фіксуємо, проведемо аналітику всього, що було. Може, десь ми не праві. Може, ми праві, і переконаємо. Саме так пишуться найкращі акти — в сумнівах і переконаннях. А не «я так сказав», — сказав Стефанчук.
Водночас, коли саме буде голосування в другому читанні, поки невідомо, каже Стефанчук. За його словами, головним критерієм для нього є якість оновленого кодексу.
Руслан Стефанчук на обговоренні оновленого Цивільного кодексу у Чернівцях. Суспільне Чернівці/Марія Антоняк
Також Стефанчук звернув увагу на мову, якою написаний оновлений кодекс. За словами Стефанчука, усе законодавство в Україні наразі написане російською мовою з формальним перекладом. Тому в кодексі, зокрема, намагалися повернути питомі українські слова.
«Ми повинні перестати послуговуватися русизмами і англіцизмами, натомість відтворювати питому українську мову, якою вона є. Це одна з задач цього цивільного кодексу», — сказав Стефанчук.
Серед таких термінів — «осідок» замість «місця проживання» та інші.
Українська мова в цивільному кодексі. Суспільне Чернівці/Марія Антоняк
«Треба розвивати своє. Саме тому з’явилося “посідання”, його юридичне значення має відмежувати факт від права. Для факту ми використовуємо посідання, для права — “володіння”», — пояснив Стефанчук.
Один зі слайдів презентації Стефанчука про Цивільний кодекс. Суспільне Чернівці/Марія Антоняк
Що відомо про нову редакцію Цивільного кодексу
Раніше Суспільне писало, що Верховна Рада 28 квітня 2026 року підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 про нову редакцію Цивільного кодексу України. Документ передбачає комплексне оновлення приватного права України. Наразі його доопрацьовують до другого читання.
28 вересня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив Суспільному, що конкретної дати розгляду законопроєкту в другому читанні наразі немає. За його словами, робоча група опрацьовує депутатські поправки та пропозиції, які надійшли від представників юридичних навчальних закладів, громадських організацій та різних суспільних груп.
Стефанчук зазначив, що під час доопрацювання планують врахувати пропозиції щодо репродуктології, прав та інтересів військових, фермерів, релігійних організацій і представників ЛГБТК+. За його словами, автори законопроєкту прагнуть знайти компроміс щодо спірних положень.
Після оприлюднення законопроєкт викликав дискусії серед правників та громадських організацій. Критика, зокрема, стосувалася окремих положень сімейного права та питань недискримінації. У різних містах України відбувалися акції проти окремих положень нової редакції. Зокрема, у Дніпрі активісти провели мітинг із вимогою доопрацювати документ.
Водночас Стефанчук заявив, що частина критичних зауважень щодо законопроєкту, на його думку, ґрунтується на інформації, яка не відповідає його тексту. Він закликав учасників дискусії ознайомлюватися безпосередньо з положеннями документа.
Читати ще
Читати ще
“За цим кодексом взагалі не існує ЛГБТІ+”: у Чернівцях вийшли на акцію проти нового Цивільного кодексу
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
