Європейські витрати на фінансування України до 2029 року орієнтовно становитимуть від 136 млрд до 838 млрд євро залежно від обраного механізму підтримки, зокрема через використання заморожених активів рф.
У разі поразки України та посилення рф, витрати на оборону і наслідки війни можуть зрости до 1,6 трлн євро лише за чотири роки.
Про це пише Financial Times.
Видання зазначає, що у ЄС досі немає повної єдності щодо подальшого фінансування війни в Україні та використання заморожених активів, цитує публікацію Oboz.ua
Частина країн виступає за активніші кроки, інші ж побоюються юридичних наслідків і можливих відповідей Москви. Втім, як наголошує видання, спроба зекономити на підтримці України може обернутися для Європи набагато більшими втратами.
За оцінками Міжнародного валютного фонду, дефіцит фінансування України до 2029 року становитиме 136 мільярдів доларів. Водночас більш широкий розрахунок, який провели аналітики показує значно вищі суми,вони коливаються від 522 до 838 мільярдів євро на кілька років.
Передбачається, що частину цих коштів можна забезпечити за рахунок заморожених російських активів, обсяг яких у Європі становить близько 210 мільярдів євро. Якщо Україна зможе змусити Росію піти на реальне припинення вогню на справедливих умовах, то Кремль практично втратить шанси вимагати повернення цих коштів. У такому разі фінансове навантаження для ЄС буде частково або повністю компенсоване.
Найгірший сценарій, який аналізують західні експерти, передбачає, що через брак спільних дій Україна буде змушена піти на капітуляцію та підписати угоду з Росією на умовах Кремля. Зазначається, що це може призвести до зняття частини санкцій з рф та різкого зміцнення російської економіки та військового потенціалу.
За підрахунками аналітиків, перемога Росії коштуватиме Європі від 1,2 до 1,6 трильйона євро лише за чотири роки. У цю суму входять витрати на різке збільшення оборонних бюджетів, посилення кордонів, нові оборонні програми та ймовірна нова хвиля біженців.
Євросоюз пропонує покрити дві третини фінансових потреб України на найближчі два роки – близько 90 мільярдів євро, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів. Решту мають надати міжнародні партнери. Втім, не всі країни підтримують ідею прямої конфіскації.
Бельгія відкрито виступає проти такого рішення, побоюючись юридичних наслідків для фінансової системи ЄС. Натомість Велика Британія вже заявила про готовність спрямувати 9,2 мільярда євро заморожених російських коштів на підтримку України.
