-
Чоловік показує, як впав рівень води у Дністрі. Фото Суспільне, архів
Дністер цього року переживає найгірший за понад 130 років спостережень період маловоддя. Особливо гостро ситуація відчувається на тлі тривалого дефіциту опадів та слабкого весняного водопілля. Для Буковини проблема має особливе значення, адже саме на території Чернівецької області розташований Дністровський гідровузол, від роботи якого залежить не лише енергетика, а й регулювання водних ресурсів.
Як розповів генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Богдан Сухецький в ефірі телемарафону «Єдині новини», спостереження за водністю Дністра ведуться з 1895 року, і нинішній рівень водності є найнижчим за весь період спостережень.
За його словами, проблема не обмежується лише Дністром.
«Ми маємо проблему не тільки на Дністрі, ми маємо проблему і на Дніпрі. Сьогодні приток води на Дніпрі в половину менший, ніж в цей час того року», — зазначив Сухецький.
Він пов’язує ситуацію зі змінами клімату та поступовим збільшенням тривалості періодів без достатньої кількості опадів.
«Ці періоди маловоддя, без води, вони стають дедалі більшими, на жаль», — наголосив керівник «Укргідроенерго».
Притік до Дністровського водосховища впав до історичного мінімуму
За словами Сухецького, нині притік до Дністровського водосховища може становити лише 20–40 кубометрів води за секунду, тоді як норма перевищує 200 м³/с.
Раніше повідомлялося, що в серпні було зафіксовано найнижчий за всю історію спостережень приплив до Дністровського водосховища — 47 м³/с.
За останні три місяці рівень водосховища знизився майже на 3 метри.
Попри це, у водосховищі наразі залишається певний запас води, який дозволяє продовжувати регулювання стоку. Однак використовувати його доводиться максимально ощадливо.
«Ми зараз маємо певний запас. Він дозволяє дуже розраховано, так, крок за кроком, використовувати цю воду», — пояснив генеральний директор «Укргідроенерго».
Для Дністровської ГЕС води недостатньо для звичайних обсягів генерації
Критичне маловоддя вже впливає і на виробництво електроенергії. За словами Сухецького, Дністровська ГЕС не може працювати з тією потужністю, яку могла б забезпечувати за нормальної водності.
Водночас він наголосив, що основне завдання «Укргідроенерго» сьогодні — не максимальне виробництво електроенергії.
«Всі сприймають “Укргідроенерго” як чистий виробник електроенергії. Це не так. Дійсно, ми оперуємо всіма великими водосховищами в нашій країні і наша перша задача — це резерв водозабезпечення для всіх водокористувачів», — сказав Сухецький.
Другою функцією він назвав балансування енергосистеми, і лише третьою — стабільну видачу потужності.
Тобто за нинішніх умов водосховища мають насамперед забезпечити населення та інших водокористувачів необхідним ресурсом.
Вода Дністра потрібна не лише Україні
Особливість Дністра полягає також у тому, що це транскордонна річка. Від регулювання її стоку залежить водозабезпечення територій нижче за течією, зокрема Молдови та Одеської області.
«Нам треба забезпечувати водою і Молдову, і потім Одеську область. Тобто від нас сьогодні залежить рівне споживання і рівне використання води по всьому каскаду», — зазначив керівник «Укргідроенерго».
Саме тому рішення щодо режиму використання води ухвалюються не одноосібно «Укргідроенерго».
За словами Сухецького, кожні два тижні відбуваються засідання двох комісій — Дністровської та міжвідомчої всеукраїнської. У їхній роботі бере участь, зокрема, й молдовська сторона.
Зменшують обсяги скидання води
Через маловоддя «Укргідроенерго» вже скоротило обсяг води, який скидається вниз за течією Дністра.
Як пояснив Сухецький, раніше зазвичай скидали понад 100 м³/с, нині цей показник становить близько 75 м³/с.
«Ми будемо виходити до кінця місяця з проханням трошки зменшити цей режим. Тобто всі повинні розуміти — і молдовська сторона, і одеська частина, — що нам треба буде почекати сезон дощів», — сказав він.
За його словами, зараз фахівці дуже ретельно розраховують обсяги скидання, щоб зберегти воду та водночас забезпечити потреби користувачів уздовж усього Дністра.
Відновлення водності річки значною мірою залежатиме від опадів.
«Дністер дуже цікава річка стосовно наповнення. Якщо підуть сильні дощі, то він дуже швидко наповнюється, відновлює воду», — пояснив Сухецький.
Хотин уже відчув наслідки обміління Дністра
Для Буковини ця ситуація має цілком конкретний вимір. Хотин уже цього літа кілька разів опинявся під загрозою втрати стабільного централізованого водопостачання через падіння рівня Дністра.
Як повідомляв БукІнфо, у серпні рівень річки біля Хотина опустився до історичного мінімуму, а в окремих місцях вода відступила від берега приблизно на 150 метрів. Місцева влада була змушена шукати екстрені рішення для збереження водозабору.
Ще наприкінці червня ситуація в місті стала критичною. За даними Суспільного, понад половина жителів Хотина — близько 60% — залишалися без централізованого водопостачання протягом трьох діб. Вода у Дністрі тоді відійшла від берега приблизно на 120 метрів, а лише за один тиждень — ще на 15 метрів.
Мешканці були змушені набирати воду з криниць. Одна з жительок Хотина розповідала Суспільному, що рівень води у її криниці знизився з восьми кілець до одного.
Для лікарень, центрів соціальних послуг та реабілітаційних закладів організовували підвезення технічної води. Водночас забезпечити нею всіх мешканців було неможливо через недостатні запаси.
Директор КП «Хотинтепломережа» Григорій Боросюк тоді попереджав: якщо рівень Дністра впаде ще на 10 сантиметрів, забір води може припинитися повністю.
На проблему звертали увагу і читачі БукІнфо. Наприкінці червня до редакції звернувся мешканець Хотина, який повідомляв про відсутність води понад добу при температурі близько +40°C. За його словами, без водопостачання могли залишатися близько 9 тисяч жителів.
Водопостачання відновлювали, але проблема не зникла
Після кількох днів без води у Хотині почали подавати воду у тестовому режимі. Водночас через критично низький рівень Дністра водопостачання залишалося нестабільним.
Згодом воду знову довелося призупиняти, щоб накопичити її у резервуарах. Боросюк пояснював, що приплив до водозабору був надто малим.
«Нам потрібно наповнити резервуари (басейни) на другому підйомі, щоб була можливість запустити мотори на місто. Приплив води малий — рівень Дністра впав ще більше», — говорив він.
Місто також намагалося облаштувати додатковий тимчасовий водозабір. На закупівлю електрообладнання для насоса з міського бюджету виділили близько 100 тисяч гривень. Однак у «Хотинтепломережі» визнавали, що це рішення не усуває проблему повністю, а лише дозволяє зменшити тривалість перерв між відключеннями.
Місцева влада також розглядала можливість створення нових точок водозабору та свердловин у різних частинах міста, однак реалізація такого рішення потребує окремого проєктування і фінансування.
