У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16037, який передбачає підвищення зі 100 тисяч до 1 млн грн порогу для позапланових перевірок платників ПДВ у певних випадках. Йдеться, зокрема, про підприємства, які заявляють бюджетне відшкодування ПДВ або декларують від’ємне значення податку.
Законопроєкт №16037 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді 4 вересня 2026 року. Наразі документ опрацьовується у профільному парламентському комітеті.
Про деталі законопроєкту повідомляє Forbes Україна.
Що хочуть змінити
Чинні правила дозволяють податковій призначити документальну позапланову перевірку, якщо сума від’ємного значення ПДВ перевищує 100 тисяч гривень.
Законопроєкт пропонує збільшити цей показник у 10 разів — до 1 млн грн.
Такий самий поріг пропонується встановити для сум ПДВ, які підприємства заявляють до бюджетного відшкодування. Тобто компанії, які декларують відшкодування або від’ємне значення ПДВ до 1 млн грн, за відповідною підставою не повинні потрапляти під позапланову документальну перевірку лише через розмір цієї суми.
Уряд пояснює ініціативу прагненням спростити адміністрування ПДВ та зменшити адміністративне навантаження як на бізнес, так і на податкову службу.
Чому поріг хочуть збільшити
За даними, наведеними Forbes із посиланням на Мінфін, результативність перевірок значно відрізняється залежно від розміру заявленої суми.
Податківці перевірили 983 декларації із заявленим відшкодуванням від 100 тисяч до 1 млн грн та виявили завищення на 59,8 млн грн.
Водночас за 1547 деклараціями із сумами понад 1 млн грн було виявлено завищення на 3,7 млрд грн.
Таким чином, найбільші суми заявленого відшкодування формують значно більший обсяг виявлених порушень.
За даними ДПС, у червні 2026 року 95% декларацій із від’ємним значенням ПДВ припадали на суми понад 1 млн грн. У податковій вважають, що підвищення порогу не має призвести до збільшення кількості перевірок платників ПДВ із сумами понад 1 млн грн.
Але бізнес звертає увагу на важливий нюанс
Представники бізнесу підтримують підвищення порогу, однак мають зауваження до іншої норми законопроєкту.
Йдеться про камеральні перевірки — перевірки податкової звітності, які проводяться без виїзду до підприємства.
За позицією Спілки українських підприємців, якщо під час камеральної перевірки податківці виявлять порушення, це може стати підставою для призначення документальної позапланової перевірки без урахування нового порогу в 1 млн грн. Саме тому, на думку СУП, формальне підвищення ліміту не в усіх випадках означатиме фактичне звільнення бізнесу від додаткового контролю.
У СУП також звертають увагу, що законопроєкт не містить чіткого переліку порушень, які після камеральної перевірки можуть стати підставою для документальної позапланової перевірки.
Ще одне зауваження бізнесу стосується самої суми порогу. Представники Ради бізнес-омбудсмена вважають, що фіксований показник у 1 млн грн з часом втрачатиме актуальність через інфляцію. Один із можливих варіантів — прив’язати поріг до показника, який регулярно переглядається, наприклад мінімальної зарплати.
Що буде далі
Наразі законопроєкт №16037 ще не є законом. Документ перебуває на розгляді парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Головою комітету є Данило Гетманцев.
Тому запропонований поріг у 1 млн грн поки не змінив чинні правила для платників ПДВ. Для набуття чинності зміни мають пройти парламентську процедуру та бути підписані й оприлюднені відповідно до законодавства.
Для підприємців головний практичний момент: якщо законопроєкт ухвалять у запропонованій редакції, сама сума від’ємного ПДВ або заявленого відшкодування до 1 млн грн не буде тією підставою, яка автоматично запускає відповідну позапланову документальну перевірку. Водночас питання камеральних перевірок та інших підстав для податкового контролю залишатиметься, резюмує Forbes Україна.
