За інформацією: Суспільне Чернівці.
Чернівецький національний університет. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича вперше запрацює проєктна аспірантура. Вона відрізняється від звичайної тим, що майбутній аспірант ще до вступу має підготувати науковий проєкт і пройти всеукраїнський конкурсний відбір. Якщо проєкт перемагає, держава фінансує не лише навчання, а й саме дослідження – зарплату аспіранта й наукового керівника, закупівлю реактивів, обладнання, відрядження та інші витрати.
Зі 137 проєктів від закладів вищої освіти по Україні, які отримають фінансування, два належать ЧНУ. На їх реалізацію цьогоріч передбачили понад 400 тисяч гривень кожному. Водночас на наступні роки буде новий транш. Навчання триває чотири роки.
Як працюватиме проєктна аспірантура, хто може отримати державне фінансування та які дослідження планують реалізовувати у ЧНУ – в інтерв'ю Суспільному розповів проректор з наукової роботи університету Юрій Халавка.
Що таке проєктна аспірантура і чим вона відрізняється від звичайної
Проєктна аспірантура не передбачає класичного вступу на місце в аспірантурі. Вступники разом із майбутнім науковим керівником готують дослідницький проєкт, який має пройти рецензування та незалежну експертизу. Переможці конкурсу отримують фінансування.
"Люди претендують не на державне місце, а перед зарахуванням пишуть проєкт. Цей проєкт має відбір і переможці конкурсу фактично виграють фінансування для своєї дисертації. Упрододовж навчання працюватимуть над проєктом, який подали", — розповідає проректор.
За словами Юрія Халавки, першочерговою ідеєю було підтримати саме природничі науки, де особливо відчувається конкуренція за молодих фахівців. Експеримент поширили практично на всі спеціальності, окрім гуманітарних.
Юрій Халавка, проректор з наукової роботи в ЧНУ. Юрій Халавка. Джерело: Суспільне Чернівці
Майже 900 тисяч гривень на рік: куди підуть гроші
Гроші передбачені не лише на дослідження, а й на оплату праці, каже Юрій Халавка.
"Це гроші на повноцінну зарплату, а не на аспірантську стипендію. Аспірант буде отримувати орієнтовно понад 20 тисяч гривень без податків. Також є невелика зарплата для наукового керівника – для мене це буде понад 4 тисячі гривень. Крім цього, передбачені гроші на реактиви, відрядження та всі витрати, які супроводжують дослідження".
Наразі проєктна аспірантура працює як дворічний державний експеримент, хоча саме навчання в аспірантурі триває чотири роки. Законодавство поки гарантує фінансування лише на перші два роки. У середньому фінансування кожного з проєктів, які будуть реалізовувати у ЧНУ, становить майже 900 тисяч гривень на рік.
"Зараз на перші пів року це понад 400 тисяч гривень, потім майже 900 тисяч на наступний рік і ще понад 400 тисяч – до літа 2028 року. Передбачено, що після цього механізм буде продовжений ще на два роки".
Водночас нова модель створює додаткову мотивацію і для наукових керівників. Якщо раніше керівництво аспірантом оплачувалося лише в межах основного навантаження викладача, то тепер передбачене окреме фінансування.
"Раніше керівникам аспірантів взагалі не платили окремо. Це було враховано в нашу зарплату. Тепер це конкретний додатковий дохід. Це теж мотивація брати участь у таких проєктах".
Переможці, які отримають фінансування на реалізацію дисертації. дані з сайту міністерства освіти і науки
"Ідея була в тому, щоб аспіранти не шукали підробітків"
За словами проректора, одна з головних цілей нової моделі – зробити наукову кар'єру конкурентнішою. Раніше багато аспірантів були змушені працювати паралельно, адже стипендіїАкадемічна стипендія в ЧНУ становить орієнтовно вісім тисяч гривень, йдеться на сайті закладу. часто не вистачало на базові потреби, каже Халавка. Тепер вони отримуватимуть заробітну плату й зможуть більше часу приділяти дослідженням.
"Ідея міністерства була в тому, щоб аспіранти не шукали підробітків і щоби наука могла конкурувати з іншими сферами, які часто виглядають привабливішими для випускників природничих спеціальностей".
Як відбувався конкурс
Постанова про запуск експерименту з'явилася у лютому. Навесні оголосили конкурс, а на підготовку заявки університети мали орієнтовно місяць. Після завершення прийому документів упродовж червня відбувалася експертиза проєктів. ЧНУ подав три заявки, дві з яких отримали фінансування, йдеться на сайті Міністерства освіти і науки.
На відміну від звичайної аспірантури, де тема дисертації затверджується вже після вступу, тут потрібно було одразу мати готовий проєкт, визначену тематику, потенційного аспіранта, його попередні наукові результати та інші переваги.
Зокрема, додаткові бали можна було отримати за наукові публікації, спільні роботи майбутнього аспіранта з керівником, враховувалося й знання англійської мови. За словами проректора, на факультетах шукали кандидатів, які мають відповідний досвід.
"Тематика була в межах наших дослідницьких напрямів. Ми розуміли, які теми хочемо досліджувати, і вже під них шукали людину з відповідним досвідом. Я думав, що, можливо, подамо до п'яти заявок. Але навіть найбільші університети подавали у межах десяти. Для нас це хороший стартовий результат, від якого можна рухатися далі".Читати ще
Читати ще
“Бути доктором філософії – престижно”: чому в ЧНУ зросла кількість аспірантів і скільки з них залишаються працювати
"Після магістратури можна одразу планувати кар'єру в науці"
На думку Юрія Халавки, якщо після завершення експерименту механізм закріплять у законодавстві, він може стати одним із факторів, який буде утримувати молодь у науці. За його словами, зараз багато випускників бакалаврату одразу йдуть працювати й не вступають до магістратури.
Проєктна аспірантура дозволяє ще під час навчання будувати зрозумілу кар'єру: після магістратури – конкурс, власний дослідницький проєкт, гарантоване фінансування та кількарічна робота над дисертацією. Крім цього, аспіранти отримуватимуть досвід підготовки грантових заявок, адже сучасна наука дедалі більше фінансується саме через конкурсні проєкти.
"Якщо ти можеш сказати вступнику, що після магістратури він має шанс отримати власний проєкт і чотири роки працювати над ним із хорошою стартовою зарплатою, то це вже зрозуміла перспектива. Думаю, якщо механізм закріплять законодавчо, це стане вагомим стимулом обирати природничі спеціальності".
За словами проректора, інтерес до нової моделі вже проявляють і гуманітарні факультети. Зокрема, історики університету цікавилися можливістю участі в майбутньому. Халавка вважає, що проєктну аспірантуру можна буде поступово поширювати й на інші галузі, однак зараз держава насамперед підтримує ті напрями, де конкуренція за молодих фахівців є найвищою. Водночас він зауважує, що для природничих наук додаткове фінансування завжди було необхідністю через високу вартість реактивів та досліджень.
"Я колись підрахував, що на одного аспіранта в наших проєктах було необхідно орієнтовно 200-300 тисяч гривень додаткового фінансування. Тепер ця практика фактично оформлена на державному рівні: і аспірант, і керівник одразу знають, що мають гроші для виконання своїх дослідницьких завдань".Читати ще
Читати ще
Польща, Румунія та Китай: як отримати подвійні дипломи в Чернівецькому університеті та які це дає переваги
Які проєкти отримали фінансування
Один із двох проєктів, які перемогли у всеукраїнському конкурсі, реалізовуватиме аспірантка Марина Сандуляк під керівництвом Юрія Халавки.
"Проєкт стосується сенсорних властивостей наночастинок напівпровідникових матеріалів. Є такі матеріали, які мають яскраве світіння під дією ультрафіолету. Ми очікуємо, що це світіння можна буде використовувати для виявлення різних небезпечних газів, домішок. Ідея проєкту – як можна створювати різноманітні сенсори з використанням цих наночастинок для розпізнавання небезпечних речовин у повітрі й не тільки", – каже Халавка.
Другий проєкт реалізовуватимуть на кафедрі екології та біомоніторингу. Він присвячений дослідженню запилювачів рослин.
"Це велика тема їхніх досліджень. Вони мають міжнародний проєкт у цьому напрямку. Загальна ідея – наукове обґрунтування різноманіття запилювачів рослин, адже це важливо і для врожаю, і для біорізноманіття. Саме над цим працюватиме інший аспірант Данило Федоряк", – розповідає проректор.
За словами Юрія Халавки, під час конкурсу важливою була не лише наукова новизна, а й практична користь досліджень. Проєкти мають мати суспільну значимість.
Читати ще
Читати ще
Для бакалаврів — до 75 тисяч на рік. Які ціни на навчання у Чернівецькому національному університеті у 2026 році
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
