Російський диктатор путін може розглядати подальшу ескалацію війни проти України як менш небезпечний для себе сценарій, ніж її завершення без досягнення заявлених кремлем цілей.
Про це пише The Economist із посиланням на джерела, близькі до російської влади.
За словами одного зі співрозмовників видання, путін у розмовах із довіреними людьми говорив про можливі наслідки поразки у війні: «Мене повісять», цитує публікацію Mind.
Коли саме і в якому контексті пролунала ця фраза, The Economist не уточнює.
Видання зазначає, що після кількох тижнів роздумів у середині літа путін зробив вибір на користь ескалації. На думку The Economist, російський президент може вважати це єдиним варіантом, який не виглядає як програш.
The Economist називає кілька причин, чому путін боїться завершення війни і готовий і надалі підвищувати ставки.
По-перше, на росії поступово руйнується мовчазна згода суспільства з війною. Видання посилається на нещодавнє опитування «Левада-центру»: 57% росіян вважають політичну ситуацію в країні напруженою, ще 13% – критичною.
По-друге, все більше невдоволення накопичується серед російських еліт. Йдеться не лише про економічні проблеми чи військові невдачі. За словами одного зі співрозмовників журналу, сам факт того, що майже п’ять років війни не привели до заявленого результату, сприймається як поразка.
«Зростає розуміння, що цар же голий», – цитує The Economist одне зі своїх джерел.


Водночас путін, за даними видання, вважає небезпечним для себе завершення війни без досягнення бодай мінімальної мети кремля – повного захоплення Донбасу.
На думку The Economist, логіка російського керівництва може бути такою: завершення війни без перемоги означатиме для путіна втрату політичного капіталу, тоді як продовження війни дозволяє відкладати момент, коли доведеться пояснювати її результати російському суспільству та елітам.
При цьому можливості для різкого розширення війни залишаються обмеженими. В Україні росія застосовує більшу частину доступних їй військових можливостей.
Одним із можливих сценаріїв The Economist називає залучення до російської армії ще 300–400 тисяч людей – причому кремль може спробувати зробити це без формального оголошення нової хвилі мобілізації.
Одночасно москва, ймовірно, посилюватиме репресії проти внутрішніх противників режиму.
Таким чином, як пише The Economist, для путіна війна перетворилася не лише на зовнішньополітичний проєкт, а й на питання особистого політичного виживання.

