-
Ілюстрація Фейсбук Світлани Ісаченко
ТАКА ДУМКА
Бігме, смішно дивитися, як володарі керівних кабінетів чернівецького будинку з левами побираються різними міжнародними форумами і молитовними сніданками, заманюючи в область грошовитих інвесторів. Бо поки вони марнують бюджетні кошти на презентаціях з нульовим (для суспільства) коефіцієнтом корисних дій, наші люди самі собі інвестори. Ще й які!
Днями на Буковині трапилася непересічна подія, яка чомусь не потрапила в рубрику «Новини з громад» чи «Головне за добу». А дарма. Бо завершилася реалізація потужного інвестиційного проекту із серії «куди вгатити черговий мільйон?».
Фантазії наших мільйонерів обмежені. Нові виробництва їх не цікавлять. Благодійність і меценатство (не зайві у війну) також. Тому вгатили в черговий ресторан.
Його назву ШІ перекладає як «Великий і вражаючий» – Mira Grand.
Прямо на українсько-молдавському кордоні. Там колись була станція «Сокиряни». Курсували потяги, вирувало життя. А тепер давно — глушина.
І ось станція знову засяяла вогнями і феєрверками вже в новому амплуа як ресторанно-розважальний комплекс — обнесений глухим парканом, подалі від людських очей.
Проте всюдисущий ШІ так і не зміг дати відповідь на елементарне питання — хто ж потурбувався про нас, а також про гостей Буковини і «з хвилюванням, любов’ю та великим натхненням» відкрив двері такого потрібного зараз закладу, обіцяючи нам те, чого не може пообіцяти жодний політик і владник, навіть із Сокирян. А саме — «попереду багато смачних моментів, теплих зустрічей і гарних спогадів!».
«Спалили» хату запрошені на відкриття артисти розважального жанру. «Василь Борисович, Мирослава Василівно, найщиріші вам вітання з нагоди цього прекрасного свята й побажання, щоб хотілося й моглося!» (відео в коментарі).
Хочеться усім — можеться обраним.
Такий девіз нашого сьогодення. Кому війна, горе, біль і невимовні страждання. А кому — шоу, креветки і шампанське з ікрою дністровських рибин.
Інтернет уточнює: Гончар Мирослава Василівна саме шукає офіціантів у новий заклад в Сокирянах.
Тож привітаємо депутата Чернівецької обласної ради, директора Подільського лісового офісу ДЕРЖАВНОГО підприємства «Ліси України» Василя Борисовича Гончара з новими горизонтами його масштабного і різнопланового бізнесу.
До речі, Василь Гончар увійшов у десятку претендентів на крісло генерального директора ДП «Ліси України» не тільки завдяки потужним політичним зв’язкам Василя Козака, але й завдяки не менш потужним інвестиціям у вирішення цього важливого для всієї країни кадрового питання.
Тож буде де відмітити нову посаду.
Якщо правильно зійдуться зірки не тільки на коньячних ресторанних пляшках…
Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Власкор видання “Дзеркало тижня”
Персональна сторінка у Фейсбук
